Личный кабинет
РАНОЗИН табл. пролонгированного действия 750мг №60
rx
Код товара: 885128
Производитель: Фармак (Украина, Киев)
10 300,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 05.04.2026
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Ранозин
Ранозин
Состав
действующее вещество: ранолазин;
1 таблетка содержит ранолазина 375 мг или 500 мг или 750 мг;
вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая, сополимер метакриловой кислоты - этилакрилат (1:1), гипромеллоза, гидроксид натрия, стеарат магния;
оболочка для таблетки 375 мг: спирт поливиниловый, титана диоксид (Е 171), макрогол, тальк, FD&C Blue № 2 (лак алюминиевый индигокармин (Е 132), железооксид красный (Е 172), воск карнаубский;
оболочка для таблетки 500 мг: спирт поливиниловый, титана диоксид (Е 171), макрогол, тальк, оксид железа желтый (Е 172), оксид железа красный (Е 172), воск карнаубский;
оболочка для таблетки 750 мг: спирт поливиниловый, титана диоксид (Е 171), макрогол, тальк, FD&C Blue № 1 (ярко-синий (Е 133)), FD&C Yellow № 5 (тартразин (Е 102)), карнаубский воск.
Лекарственная форма
Таблетки пролонгированного действия.
Основные физические и химические свойства:
таблетки по 375 мг: таблетки овальной формы с двояковыпуклой поверхностью, покрытые пленочной оболочкой, светло-синего цвета с гравировкой «375» на одной стороне и гладкие на другой стороне;
таблетки по 500 мг: таблетки овальной формы с двояковыпуклой поверхностью, покрытые пленочной оболочкой, светло-розового цвета с гравировкой «500» на одной стороне и гладкие на другой стороне; включения допускаются;
Таблетки по 750 мг: таблетки продолговатой формы с двояковыпуклой поверхностью, покрытые пленочной оболочкой светло-зеленого цвета с гравировкой «750» на одной стороне и гладкой на другой стороне.
Фармакотерапевтическая группа
Другие кардиологические средства. Ранолазин. Код АТХ C01E B18.
Фармакологические свойства
Фармакодинамика.
Механизм действия
Механизм действия ранолазина остается в значительной степени неизвестным. Ранолазин может оказывать определенное антиангинальное действие, ингибируя поздний приток ионов натрия в клетки миокарда. Это уменьшает внутриклеточное накопление натрия и, соответственно, уменьшает избыток внутриклеточных ионов кальция. Ранолазин уменьшает внутриклеточный ионный дисбаланс во время ишемии за счет уменьшения позднего потока ионов натрия. Такое снижение избытка внутриклеточного кальция будет способствовать расслаблению миокарда и, таким образом, снижению диастолической нагрузки левого желудочка. Клинические доказательства ингибирования позднего потока натрия ранолазином были продемонстрированы значительным сокращением интервала QTc и улучшением диастолической релаксации в открытом исследовании у 5 пациентов с синдромом удлиненного интервала QT (пациенты LQT3 с мутацией гена SCN5A ΔKPQ). Эти эффекты препарата не зависят от изменения частоты сердечных сокращений, артериального давления или расширения сосудов.
Фармакодинамическое действие
Влияние на гемодинамику
Проведенные клинические исследования показали, что у пациентов, применявших ранолазин отдельно или в сочетании с другими антиангинальными препаратами, наблюдалось снижение средней частоты сердечных сокращений (< 2 уд/мин) и среднего систолического артериального давления (< 3 мм рт. ст.).
Электрокардиографические (ЭКГ) эффекты
У пациентов, принимавших ранолазин, наблюдалось удлинение интервала QTc в зависимости от дозы и концентрации в плазме (примерно на 6 мс при приеме 1000 мг два раза в день), снижение амплитуды зубца Т и, в некоторых случаях, появление двугорбых зубцов Т. Считается, что этот эффект ранолазина на характеристики ЭКГ является результатом ингибирования быстрого выпрямляющего притока калия, что продлевает потенциал действия желудочков, и ингибирования позднего потока натрия, что снижает потенциал действия желудочков. Популяционный анализ объединенных данных 1308 пациентов и здоровых добровольцев показал среднее удлинение интервала QTc относительно исходного уровня на 2,4 мс на 1000 нг/мл ранолазина в плазме. Это значение согласуется с данными, полученными в опорных клинических исследованиях, согласно которым средние изменения QTcF по сравнению с исходным уровнем (коррекция по формуле Фридеричи) после применения доз 500 мг и 750 мг 2 раза в сутки составили 1,9 мс и 4,9 мс соответственно. Наклон прямой был выше у пациентов с клинически значимым нарушением функции печени.
Крупное исследование (MERLIN-TIMI 36) с участием 6560 пациентов с ОКС (нестабильная стенокардия/инфаркт миокарда без подъема сегмента ST) не выявило различий между ранолазином и плацебо по риску смертности от всех причин (соотношение ранолазина и плацебо составляло 0,99), внезапной сердечной смерти (относительный риск ранолазина по сравнению с плацебо составлял 0,87) или частоте зарегистрированных симптоматических заболеваний. аритмии (3,0% против 3,1%).
В исследовании MERLIN-TIMI 36 не было отмечено проаритмических эффектов у 3162 пациентов, получавших ранолазин в рамках 7-дневного холтеровского мониторирования. У пациентов, принимавших ранолазин, наблюдалась значительно меньшая частота аритмий, чем у пациентов, принимавших плацебо (80% против 87%), включая желудочковую тахикардию ≥ 8 ударов (5% против 8%).
Клиническая эффективность и безопасность
Клинические исследования продемонстрировали эффективность и безопасность ранолазина при применении в качестве монотерапии при хронической стенокардии, а также при применении в случае недостаточного клинического ответа на терапию другими препаратами, предназначенными для лечения стенокардии.
В базовом исследовании CARISA ранолазин добавлялся к атенололу 50 мг один раз в день, амлодипину 5 мг один раз в день или дилтиазему 180 мг один раз в день. 823 пациента (23% женщин) были рандомизированы для приема ранолазина в дозе 750 мг два раза в день, 1000 мг два раза в день или плацебо в течение 12 недель. Ранолазин превосходил плацебо в продлении переносимой по времени нагрузки на более чем 12 недель при использовании обеих исследуемых доз в качестве дополнительной терапии. Однако не было различий в продолжительности переносимой физической нагрузки между двумя дозами (24 секунды по сравнению с плацебо; р £ 0,03).
Ранолазин значительно снижал количество приступов стенокардии в течение недели и потребность в нитроглицерине короткого действия по сравнению с плацебо. В ходе лечения толерантность к ранолазину не развивалась, а также не наблюдалось увеличения частоты приступов стенокардии после внезапной отмены препарата. Увеличение продолжительности выносливости у женщин составило примерно 33% от такового у мужчин при дозе 1000 мг два раза в день. Однако одинаковое снижение частоты нападений со взломом и применения нитроглицерина наблюдалось как у мужчин, так и у женщин. Учитывая дозозависимый характер побочных эффектов и одинаковую эффективность при дозах 750 мг и 1000 мг два раза в день, рекомендуемая максимальная доза составляет 750 мг два раза в день.
Во втором исследовании ERICA к лечению амлодипином добавляли ранолазин в дозе 10 мг один раз в день (максимально рекомендуемая доза). 565 пациентов были рандомизированы для приема ранолазина в начальной дозе 500 мг два раза в день или плацебо в течение 1 недели с последующим приемом 1000 мг два раза в день или плацебо в течение 6 недель в дополнение к одновременному лечению амлодипином в дозе 10 мг один раз в день. Кроме того, 45% участников исследования также принимали нитраты длительного действия. Ранолазин достоверно снижал количество приступов стенокардии в неделю (р=0,028) и потребность в нитроглицерине короткого действия (р=0,014) по сравнению с плацебо. Как среднее количество приступов стенокардии, так и количество принимаемых таблеток нитроглицерина снизились примерно на 1 единицу в неделю.
В исследовании MARISA, основном исследовании по определению оптимальной дозы, ранолазин использовался в качестве монотерапии. 191 пациент был рандомизирован для приема ранолазина в дозе 500 мг два раза в день, 1000 мг два раза в день, 1500 мг два раза в день и плацебо: каждый препарат в течение 1 недели в перекрестном дизайне. Ранолазин продемонстрировал значительное преимущество перед плацебо в увеличении времени переносимой физической нагрузки, времени до приступа стенокардии и времени до депрессии ST на 1 мм при всех изученных дозах; зафиксирована зависимость «доза-эффект». По сравнению с плацебо увеличение продолжительности физических упражнений было статистически значимым при приеме ранолазина во всех трех дозах и колебалось от 24 секунд при дозе 500 мг два раза в день до 46 секунд при дозе 1500 мг два раза в день, демонстрируя дозозависимый эффект. В этом исследовании продолжительность упражнений была наибольшей в группе, принимавшей 1500 мг, но наблюдалось непропорциональное увеличение побочных реакций. Поэтому доза 1500 мг 2 раза в день была исключена из дальнейших исследований.
В крупном исследовании с жесткими конечными точками (MERLIN-TIMI 36) у 6560 пациентов с ОКС (нестабильная стенокардия/инфаркт миокарда без подъема сегмента ST) не было различий между ранолазином и плацебо по риску смертности от всех причин (отношение ранолазина к плацебо составляло 0,99), внезапной сердечной смерти (отношение рисков для ранолазина по сравнению с плацебо составляло 0,87) или заболеваемости. зарегистрированных аритмий (3,0% против 3,1%) при добавлении к стандартной медикаментозной терапии (включая бета-блокаторы, блокаторы кальциевых каналов, нитраты, антиагреганты, гиполипидемические препараты и ингибиторы АПФ). Примерно у половины пациентов в исследовании MERLIN-TIMI 36 в анамнезе была стенокардия. Результаты показывают, что продолжительность переносимой физической нагрузки увеличилась на 31 секунду у пациентов, принимавших ранолазин, по сравнению с пациентами, принимавшими плацебо (p = 0,002). Опросник по стенокардии в Сиэтле показал значимое влияние ранолазина на несколько параметров, включая частоту приступов стенокардии (p < 0,001), по сравнению с плацебо.
В контролируемые клинические исследования была включена лишь небольшая группа пациентов неевропейского происхождения, поэтому выводы относительно эффективности и безопасности препарата для этой группы пациентов сделать невозможно.
В 3-й фазе двойного слепого плацебо-контролируемого клинического исследования (RIVER-PCI), ориентированного на достижение конечных точек, с участием 2604 пациентов в возрасте ≥ 18 лет, имевших в анамнезе хроническую стенокардию и неполную реваскуляризацию после чрескожного коронарного вмешательства (ЧКВ), доза была увеличена до 1000 мг 2 раза в день. Не было статистически значимой разницы в первичной конечной точке (время до появления первых признаков реваскуляризации, вызванной ишемией или госпитализации по поводу ишемии, не сопровождающейся реваскуляризацией) между группой ранолазина (26,2%) и группой плацебо (28,3%), отношение рисков 0,95, 95% ДИ 0,82–1,10, p = 0,48. Риск смертности от всех причин, смерти от сердечно-сосудистых заболеваний, возникновения серьезных неблагоприятных сердечно-сосудистых событий (MACE) и госпитализации по поводу сердечной недостаточности был одинаковым во всех группах; однако серьезные нежелательные сердечно-сосудистые события возникали чаще у пациентов в возрасте ≥ 75 лет, принимавших ранолазин, по сравнению с пациентами, принимавшими плацебо (17,0% против 11,3% соответственно). Также наблюдалось значительное увеличение смертности от всех причин у пациентов в возрасте ≥ 75 лет (9,2% против 5,1%, p = 0,074).
Фармакокинетика.
После перорального приема ранолазина максимальная концентрация (Cmax) ранолазина в плазме крови обычно наблюдается через 2–6 часов. При применении 2 раза в день равновесное состояние обычно достигается в течение 3 дней.
Поглощение
Средняя абсолютная биодоступность ранолазина после перорального приема таблеток немедленного высвобождения составляет 35–50% с высокой степенью индивидуальной вариабельности. Эффект ранолазина усиливается в зависимости от дозы. При увеличении дозы с 500 мг до 1000 мг 2 раза в сутки наблюдается увеличение площади под фармакокинетической кривой «концентрация-время» (AUC) в равновесном состоянии в 2,5-3 раза. В фармакокинетическом исследовании с участием здоровых добровольцев равновесная концентрация Cmax составляла в среднем около 1770 (SD 1040) нг/мл, в равновесном состоянии AUC0–12 составляла в среднем 13700 (SD 8290) нг×ч/мл после применения препарата по 500 мг 2 раза в сутки. Прием пищи не влияет на скорость и полноту всасывания ранолазина.
Распределение
Примерно 62% ранолазина связывается с белками плазмы крови, преимущественно с кислым гликопротеином альфа-1 и слабо с альбумином. Средний объем распределения в установившемся состоянии (Vss) составляет
примерно 180 литров
Разведение
Ранолазин выводится преимущественно метаболическим путем. Менее 5% дозы выводится в неизмененном виде с мочой и калом. После перорального приема однократной дозы 500 мг радиоуглеродно-меченного [14С] ранолазина у здоровых добровольцев 73% радиоактивности определяется в моче и 25% в кале. Клиренс ранолазина зависит от дозы и снижается с ее увеличением. Период полувыведения составляет примерно 2-3 часа после внутривенного введения. Конечный период полувыведения в равновесном состоянии после перорального приема ранолазина составляет примерно 7 часов из-за ограниченной скорости всасывания.
Биотрансформация
Ранолазин быстро и интенсивно метаболизируется. У молодых здоровых взрослых после однократного перорального приема 500 мг [14С]-ранолазина в плазме крови обнаруживается примерно 13% радиоактивности.
Большое количество метаболитов обнаружено в плазме человека (47 метаболитов), моче (>100 метаболитов) и кале (25 метаболитов). Выявлено 14 основных метаболических путей, среди которых наиболее важными являются O-деметилирование и N-дезалкилирование. Исследования in vitro с использованием микросом печени человека показали, что ранолазин метаболизируется преимущественно CYPZA4, а также CYP2D6. При применении 500 мг ранолазина 2 раза в сутки у лиц с недостаточной активностью CYP2D6 (медленные метаболизаторы) показатель AUC превышает таковой у лиц с нормальной активностью CYP2D6 (быстрые метаболизаторы) на 62%. Соответствующая разница для дозы 1000 мг два раза в день составила 25%.
Особые группы пациентов
Влияние различных факторов на фармакокинетику ранолазина оценивали в популяционном фармакокинетическом исследовании с участием 928 пациентов со стенокардией и здоровых добровольцев.
Влияние пола
Пол не оказывает клинического влияния на фармакокинетические параметры.
Пожилые пациенты
Возраст не оказывает клинического влияния на фармакокинетические параметры, однако у пожилых пациентов эффект ранолазина может усиливаться вследствие возрастного снижения функции почек.
Вес тела
У людей с массой тела 40 кг эффект ранолазина примерно в 1,4 раза выше, чем у людей с массой тела 70 кг.
Застойная сердечная недостаточность (ЗСН)
КХГ III–IV классов по NYHA приводит к повышению концентрации ранолазина в плазме крови примерно в 1,3 раза.
Почечная недостаточность
Исследования влияния функции почек на фармакокинетику ранолазина показали, что у пациентов с легкой, умеренной или тяжелой почечной недостаточностью AUC ранолазина была в среднем в 1,7–2 раза выше, чем у лиц с нормальной функцией почек. Значительная индивидуальная вариабельность значения AUC также была зафиксирована у пациентов с почечной недостаточностью. AUC метаболитов увеличивается при снижении функции почек. Показатель AUC одного из фармакологически активных метаболитов ранолазина у пациентов с тяжелой почечной недостаточностью увеличивался в 5 раз.
В ходе популяционного фармакокинетического анализа обнаружено усиление эффекта ранолазина в 1,2 раза у пациентов с умеренной почечной недостаточностью (клиренс креатинина 40 мл/мин). У лиц с тяжелой почечной недостаточностью (клиренс креатинина 10–30 мл/мин) обнаружено усиление эффекта ранолазина в 1,3–1,8 раза.
Влияние диализа на фармакокинетику ранолазина не оценивалось.
Печеночная недостаточность
Фармакокинетику ранолазина оценивали у пациентов с легкой и умеренной печеночной недостаточностью. Данных о применении ранолазина у пациентов с тяжелой печеночной недостаточностью нет. У пациентов с легкой печеночной недостаточностью значение AUC ранолазина не изменялось, а у пациентов с умеренной печеночной недостаточностью значение AUC увеличивалось в 1,8 раза. У таких пациентов наблюдалось более выраженное увеличение интервала QT.
Дети
Фармакокинетические параметры ранолазина у детей (< 18 лет) не изучались.
Доклинические данные по безопасности
Побочные реакции на применение ранолазина, которые не наблюдались в клинических исследованиях, но проявлялись у животных в виде действия, сходного с клиническим эффектом: судороги и повышение смертности у крыс и собак при концентрациях ранолазина в плазме крови примерно в 3 раза превышающих предложенную максимальную клиническую дозу.
Дослідження хронічної токсичності у щурів показали взаємозв'язок лікування зі змінами у надниркових залозах при експозиції, що незначно перевищує аналогічний показник у клінічних пацієнтів. Цей ефект пов'язаний з підвищенням концентрації холестерину в плазмі крові. Аналогічних змін у людини не виявлено. У людини не зафіксовано жодного впливу на адренокортикальну вісь.
У довгострокових дослідженнях канцерогенності при дозах ранолазину до 50 мг/кг/добу (150 мг/м2/добу) у мишей та 150 мг/кг/добу (900 мг/м2/добу) у щурів не спостерігалося жодного значущого підвищення частоти виникнення пухлин будь-якого типу. Ці дози становлять 0,1 та 0,8 відповідно від максимальної рекомендованої дози для людини, що дорівнює 2 г на мг/м2, і є максимально переносимими дозами для цих видів.
У самців і самок щурів пероральне введення ранолазину, що спричиняло підвищення показника AUC відповідно у 3,6 або в 6,6 раза порівняно з очікуваним у людей, не впливало на фертильність.
Дослідження ембріофетотоксичності проводили на щурах і кролях. При AUC ранолазину в плазмі крові самки, подібному до очікуваних рівнів у людини, жодного впливу на потомство у кролів не відзначалося. У щурів при рівні AUC у самки, що у 2 рази перевищував очікуваний рівень у людини, не було зафіксовано жодних наслідків для потомства, але коли експозиція у самки у 7,5 раза перевищувала показники, отримані у людей, спостерігалося зменшення маси плода та ослаблення процесу осифікації. Коли експозиція у годуючих самок в 1,3 раза перевищувала очікуваний рівень у людей, постнатальної смертності потомства не було зафіксовано, тоді як при 3-разовому перевищенні експозиції було зафіксовано постнатальну смертність і одночасно було доведено потрапляння ранолазину в молоко щурів. Жодних побічних реакцій у новонародженого потомства щурів не спостерігалося при рівнях експозиції, подібних до таких у людей.
Индикация
Лікарський засіб Ранозин® застосовується окремо або в комплексній терапії для симптоматичного лікування стабільної стенокардії, насамперед у пацієнтів, у яких при застосуванні антиангінальних препаратів першої лінії (бета-блокатори та/або антагоністи кальцію) не було отримано належного ефекту або розвинулася непереносимість.
Противопоказание
Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої допоміжної речовини лікарського засобу.
Ниркова недостатність тяжкого ступеня (кліренс креатиніну < 30 мл/хв).
Печінкова недостатність середнього або тяжкого ступеня.
Одночасне застосування потужних інгібіторів CYP3A4 (наприклад, ітраконазол, кетоконазол, вориконазол, посаконазол, інгібітори ВІЛ-протеази, кларитроміцин, телітроміцин, нефазодон).
Одночасне застосування антиаритмічних засобів класу Іа (наприклад, хінідин) або класу ІІІ (наприклад, дофетилід, соталол), крім аміодарону.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії
Вплив інших лікарських засобів на ранолазин
Інгібітори CYP3A4 та P-gp
Ранолазин є субстратом цитохрому CYP3A4. Інгібітори CYP3A4 підвищують концентрацію ранолазину в плазмі крові. З підвищенням його концентрації в плазмі крові може посилюватися прояв потенційних побічних реакцій, що залежать від дози (наприклад, нудота, запаморочення). Під час лікування ранолазином одночасне застосування кетоконазолу в дозі 200 мг 2 рази на добу підвищує AUC ранолазину в 3–3,9 раза. Одночасне застосування ранолазину та потужних інгібіторів CYP3A4 (ітраконазол, кетоконазол, вориконазол, посаконазол, інгібітори ВІЛ-протеази, кларитроміцин, телітроміцин, нефазодон) протипоказане (див. розділ «Протипоказання»). Також потужним інгібітором CYP3A4 є грейпфрутовий сік.
Дилтіазем (180–360 мг 1 раз на добу), помірний інгібітор CYP3A4, підвищує залежно від дози середні рівноважні концентрації ранолазину в 1,5–2,4 раза. Для пацієнтів, які застосовують дилтіазем та інші помірні інгібітори CYP3A4 (наприклад, еритроміцин, флюконазол), рекомендується ретельний та обережний підбір дози лікарського засобу Ранозин®. Можливо, буде необхідно зниження дози лікарського засобу Ранозин® (див. розділи «Особливості застосування» та «Спосіб застосування та дози»).
Ранолазин є субстратом P-gp. Інгібітори P-gp (наприклад, циклоспорин, верапаміл) підвищують рівень ранолазину в плазмі крові. Верапаміл (120 мг 3 рази на добу) підвищує рівноважну концентрацію ранолазину в плазмі крові в 2,2 раза. Для хворих, які застосовують інгібітори P-gp, рекомендується ретельне титрування дози лікарського засобу Ранозин®. Можливо, буде необхідно зниження дози лікарського засобу (див. розділи «Особливості застосування» та «Спосіб застосування та дози»).
Індуктори CYP3A4
Рифампіцин (600 мг 1 раз на добу) знижує значення рівноважних концентрацій ранолазину приблизно до 95 %. Не слід розпочинати застосування лікарського засобу Ранозин® під час застосування індукторів CYP3A4 (наприклад, рифампіцин, фенітоїн, фенобарбітал, карбамазепін, звіробій) (див. розділ «Особливості застосування»).
Інгібітори CYP2D6
Ранолазин частково метаболізується CYP2D6, тому інгібітори цього ферменту можуть підвищувати концентрацію ранолазину в плазмі крові. Потужний інгібітор CYP2D6 пароксетин в дозі 20 мг 1 раз на добу підвищує середні рівноважні показники концентрації ранолазину в плазмі крові в середньому в 1,2 раза (при застосуванні ранолазину по 1000 мг 2 рази на добу). Корекція дози не потрібна. При дозі ранолазину 500 мг 2 рази на добу одночасне застосування потужного інгібітора CYP2D6 може призвести до підвищення показника AUC ранолазину приблизно на 62 %.
Вплив ранолазину на інші лікарські засоби
Ранолазин є інгібітором P-gp, який має потужність дії від середнього до високого ступеня, та є слабким інгібітором CYP3A4, тому може підвищувати концентрацію субстратів P-gp чи CYP3A4 у плазмі крові. Може також збільшуватися розподіл лікарських засобів, що транспортуються P-gp.
При призначенні лікарського засобу Ранозин® може бути потрібна корекція дози деяких, особливо залежних субстратів CYP3A4 (наприклад, симвастатину, ловастатину), а також субстратів CYP3A4 з вузьким терапевтичним діапазоном (наприклад, циклоспорину, такролімусу, сиролімусу, еверолімусу), оскільки лікарський засіб Ранозин® може підвищувати концентрацію вказаних лікарських засобів у плазмі крові.
Наявні дані свідчать, що ранолазин є слабким інгібітором CYP2D6. Застосування ранолазину по 750 мг 2 рази на добу підвищує концентрацію метопрололу в плазмі крові в 1,8 раза, тому при їх одночасному застосуванні може посилюватися дія метопрололу або інших субстратів CYP2D6 (наприклад, пропафенону та флекаїніду, меншою мірою це стосується трициклічних антидепресантів та нейролептиків), внаслідок чого може бути потрібним зниження дози цих препаратів.
Потенціал щодо пригнічення CYP2В6 не оцінювався. Під час застосування лікарського засобу Ранозин® одночасно зі субстратами CYP2В6 (наприклад, бупропіон, ефавіренц, циклофосфамід) рекомендується дотримуватися обережності.
Дигоксин
Є дані про підвищення концентрації дигоксину в плазмі крові у середньому в 1,5 раза при одночасному застосуванні з ранолазином, тому необхідно проведення моніторингу рівня дигоксину на початку та при завершенні застосування лікарського засобу Ранозин®.
Симвастатин
Метаболізм та кліренс симвастатину значною мірою залежать від CYP3A4. Застосування ранолазину по 1000 мг 2 рази на добу підвищує концентрацію в плазмі крові лактону симвастатину та симвастатинової кислоти приблизно у 2 рази. Також у рамках постмаркетингового нагляду повідомлялося про випадки рабдоміолізу у пацієнтів, які приймали ранолазин і симвастатин. Для пацієнтів, які приймають лікарський засіб Ранозин® у будь-якій дозі, доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг на добу.
Аторвастатин
Прийом ранолазину по 1000 мг 2 рази на добу підвищує Cmax і AUC аторвастатину, який приймають в дозі 80 мг 1 раз на добу, в 1,4 і в 1,3 раза відповідно і змінює Cmax і AUC метаболітів аторвастатину менш ніж на 35%. При прийомі лікарського засобу Ранозин® може бути потрібно обмеження дози аторвастатину і проведення належного клінічного спостереження.
При прийомі лікарського засобу Ранозин® може бути потрібно обмеження дози інших статинів, що метаболізуються CYРЗА4 (ловастатин).
Такролімус, циклоспорин, сиролімус, еверолімус
Застосування ранолазину пацієнтам, які отримували такролімус (субстрат CYP3A4), призводило до підвищення концентрації останнього в плазмі крові. У разі призначення лікарського засобу Ранозин® пацієнтам, які отримують такролімус, рекомендується контролювати концентрацію такролімусу в плазмі крові та в разі необхідності коригувати дозу такролімусу. Такий контроль також рекомендований при застосуванні інших субстратів CYP3A4 з вузьким терапевтичним діапазоном (наприклад, циклоспорин, сиролімус, еверолімус).
Лікарські засоби, які транспортуються транспортувальником органічних катіонів-2 (OCT2) При застосуванні ранолазину в дозі 500 мг і 1000 мг 2 рази на добу пацієнтам із цукровим діабетом ІІ типу концентрація одночасно застосованого метформіну (1000 мг 2 рази на добу) у плазмі крові підвищувалася відповідно в 1,4 і в 1,8 раза. Концентрації інших OCT2 субстратів, включаючи піндолол і вареніклін, можуть бути змінені в однаковій мірі.
Існує теоретичний ризик, що при одночасному лікуванні ранолазином та іншими препаратами, що подовжують інтервал QTc, може виникнути фармакодинамічна взаємодія та підвищитися можливий ризик шлуночкових аритмій. Наприклад, до таких препаратів належать деякі антигістамінні засоби (терфенадин, астемізол, мізоластин), деякі антиаритмічні засоби (зокрема хінідин, дизопірамід, прокаїнамід), еритроміцин та трициклічні антидепресанти (наприклад, іміпрамін, доксепін, амітриптилін).
Особенности использования
Слід бути обережним при призначенні або підвищенні дози ранолазину хворим, у яких можливе посилення його дії, при таких станах:
одночасне застосування інгібіторів CYP3A4 помірної сили дії (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Спосіб застосування та дози»);
одночасне застосування інгібіторів P-gp (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Спосіб застосування та дози»);
печінкова недостатність легкого ступеня тяжкості (див. розділи «Фармакокінетика» та «Спосіб застосування та дози»);
ниркова недостатність легкого або середнього ступеня тяжкості (кліренс креатиніну 30–80 мл/хв) (див. розділи «Фармакокінетика», «Спосіб застосування та дози» та «Побічні реакції»);
пацієнти літнього віку (див. розділи «Фармакокінетика», «Спосіб застосування та дози» та «Побічні реакції»);
пацієнти з низькою масою тіла (≤ 60 кг) (див. розділи «Фармакокінетика», «Спосіб застосування та дози» та «Побічні реакції»);
ЗСН середнього або тяжкого ступеня тяжкості (класи NYHA III–IV) (див. розділи «Фармакокінетика» та «Спосіб застосування та дози»).
У хворих, які мають кілька зазначених вище факторів, можна очікувати додаткового посилення дії. Можливе виникнення побічних реакцій, що залежать від дози. При застосуванні ранолазину у хворих з поєднанням кількох зазначених вище факторів повинен проводитися частий моніторинг побічних реакцій, а за необхідності дозу ранолазину слід знизити або припинити лікування.
Ризик посилення фармакологічної дії ранолазину, що призводить до збільшення частоти побічних реакцій у зазначених вище групах, підвищується у хворих з недостатньою активністю CYP2D6 (хворі зі сповільненим метаболізмом) порівняно з хворими з потужною активністю CYP2D6 (хворі з прискореним метаболізмом) (див. розділ «Фармакокінетика»). Вищезазначені застереження розроблені з урахуванням можливого ризику для хворих зі сповільненим метаболізмом CYP2D6 та мають враховуватися у випадку, коли статус метаболізму CYP2D6 невідомий. Для хворих з прискореним метаболізмом CYP2D6 такі застереження мають менше значення. Хворим, для яких визначений (наприклад, шляхом генотипування) або відомий інтенсивний статус метаболізму CYP2D6, лікарський засіб Ранозин® застосовувати з обережністю у разі наявності у пацієнта комбінації кількох зазначених вище факторів ризику.
Подовження інтервалу QT
Блокування IKr і подовження інтервалу QTc залежать від дози ранолазину. Популяційний аналіз об'єднаних даних, отриманих під час дослідження за участю пацієнтів та здорових добровольців, показав, що залежність подовження інтервалу QTc від концентрації лікарського засобу в плазмі крові може бути оцінено як 2,4 мс на 1000 нг/мл, що приблизно дорівнює підвищенню від 2 мс до 7 мс для діапазону показників концентрації ранолазину в плазмі крові при призначенні його в дозі від 500 мг до 1000 мг 2 рази на добу. Тому треба бути обережним при лікуванні хворих із синдромом вродженого подовження інтервалу QT в анамнезі або зі спадковим подовженням інтервалу QT в родинному анамнезі чи з відомим набутим подовженням інтервалу QT, а також хворих, які отримують лікування препаратами, що впливають на тривалість інтервалу QTс (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Взаємодія з лікарськими засобами
Одночасне застосування з індукторами CYP3A4 може призвести до зниження ефективності лікарського засобу. Лікарський засіб Ранозин® не слід застосовувати пацієнтам, які отримують лікування індукторами активності CYP3A4 (наприклад, рифампіцин, фенітоїн, фенобарбітал, карбамазепін, звіробій) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Ниркова недостатність
Функція нирок знижується з віком, тому важливо проводити регулярну перевірку функції нирок під час лікування ранолазином (див. розділи «Фармакокінетика», «Протипоказання», «Спосіб застосування та дози» та «Побічні реакції»).
Азобарвник E102 (таблетка по 750 мг): лікарський засіб містить азобарвник тартразин E 102, який може викликати алергічні реакції.
Натрий
Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на таблетку пролонгованої дії, тобто практично вільний від натрію.
Использование во время беременности или кормления грудью.
Беременность
Дані про застосування ранолазину вагітним обмежені. Дослідження на тваринах виявили ембріотоксичність (див. розділ «Доклінічні дані з безпеки»). Потенційний ризик для людини невідомий. Лікарський засіб Ранозин® не слід застосовувати під час вагітності, за винятком крайньої необхідності.
Період годування груддю
Невідомо, чи проникає ранолазин у грудне молоко людини. Наявні фармакодинамічні/токсикологічні дані досліджень на щурах свідчать про те, що ранолазин виділяється у грудне молоко (детальніше див. розділ «Доклінічні дані з безпеки»). Не можна виключати ризик для дитини, яка знаходиться на грудному вигодовуванні. Лікарський засіб Ранозин® не слід застосовувати жінкам у період годування груддю.
Фертильність
Дослідження на тваринах не виявили ніякого шкідливого впливу лікарського засобу на фертильність (див. розділ «Доклінічні дані з безпеки»). Вплив ранолазину на фертильність у людини невідомий.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами или другими механизмами.
Дослідження впливу ранолазину на здатність керувати автотранспортом чи іншими механізмами не проводилися. Ранолазин може спричиняти запаморочення, розмитість зору, двоїння в очах, сплутаність свідомості, порушення координації та галюцинації (див. розділ «Побічні реакції»), що може негативно вплинути на здатність керувати автотранспортом та іншими механізмами.
Способ применения и дозировка
Взрослые
Рекомендована початкова доза лікарського засобу Ранозин® становить 375 мг 2 рази на добу. Через 2–4 тижні доза за необхідності може бути збільшена до 500 мг 2 рази на добу, залежно від реакції пацієнта додатково підвищена до рекомендованої максимальної дози 750 мг 2 рази на добу (див. розділ «Фармакодинаміка»).
Якщо у хворого спостерігаються побічні явища, спричинені застосуванням лікарського засобу (наприклад, запаморочення, нудота, блювання), то доза лікарського засобу Ранозин® може бути знижена до 500 мг або 375 мг 2 рази на добу. Лікування припиняють, якщо побічні реакції не проходять після зниження дози.
Одночасне лікування інгібіторами CYP3A4 та інгібіторами P-gp
Ретельний підбір дози рекомендується пацієнтам, які отримують лікування помірними інгібіторами CYP3A4 (наприклад, дилтіазем, флюконазол, еритроміцин) або інгібіторами P-gp (наприклад, верапаміл, циклоспорин) (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Особливості застосування»).
Одночасне застосування з потужними інгібіторами CYP3A4 протипоказане (див. розділи «Протипоказання» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Ниркова недостатність
Хворим з нирковою недостатністю легкого та середнього ступеня (кліренс креатиніну 30–80 мл/хв) рекомендується обережний підбір дози (див. розділи «Фармакокінетика», «Особливості застосування» та «Побічні реакції»). Лікарський засіб Ранозин® протипоказаний пацієнтам із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) (див. розділи «Фармакокінетика» та «Протипоказання»).
Печінкова недостатність
Хворим на печінкову недостатність легкого ступеня тяжкості рекомендується ретельний та обережний підбір дози (див. розділи «Фармакокінетика» та «Особливості застосування»). Лікарський засіб Ранозин® протипоказаний пацієнтам із печінковою недостатністю середнього та тяжкого ступеня (див. розділи «Фармакокінетика» та «Протипоказання»).
Пацієнти літнього віку
Підбір дози для пацієнтів літнього віку слід проводити з обережністю (див. розділ «Особливості застосування»). У літньому віці дія ранолазину може посилитися через можливе вікове зниження функції нирок (див. розділ «Фармакокінетика»). У хворих літнього віку зафіксована підвищена частота виникнення побічних реакцій (див. розділ «Побічні реакції»).
Низька маса тіла
Частота виникнення побічних реакцій підвищена у пацієнтів із низькою масою тіла (≤ 60 кг). Підбір дози для пацієнтів із низькою масою тіла має проводитися з обережністю (див. розділи «Фармакокінетика», «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).
Застійна серцева недостатність (ЗСН)
Підбір дози повинен проводитися з обережністю для хворих із ЗСН середнього або тяжкого ступеня (класи NYHA III–IV) (див. розділи «Фармакокінетика» та «Особливості застосування»).
Способ применения
Лікарський засіб Ранозин®, таблетки пролонгованої дії, слід ковтати цілими, не подрібнюючи, не ламаючи та не розжовуючи. Лікарський засіб можна приймати незалежно від вживання їжі.
Дети.
Безпека та ефективність ранолазину у дітей віком до 18 років не вивчалися.
Передозування
При вивченні переносимості підвищення дози препарату, що застосовується перорально хворим на стенокардію, частота виникнення запаморочення, нудоти та блювання збільшувалася залежно від дози. У дослідженнях впливу передозування при внутрішньовенному введенні у здорових добровольців, крім цих побічних реакцій, відмічалися диплопія, загальмованість та непритомність. У разі передозування за пацієнтом слід проводити ретельне спостереження; рекомендується симптоматична та підтримуюча терапія. Оскільки приблизно 62 % ранолазину зв'язується з протеїнами плазми крові, повне виведення в процесі гемодіалізу малоймовірне.
Протягом постмаркетингового нагляду повідомлялося про навмисне передозування ранолазином, який застосовували окремо або в комбінації з іншими препаратами, що мало летальний наслідок.
Побічні ефекти
Побічні реакції у пацієнтів, які застосовують ранолазин, зазвичай характеризуються легким або середнім ступенем вираженості та часто розвиваються протягом перших двох тижнів лікування. Дані про побічні реакції було отримано в рамках клінічних досліджень фази ІІІ, до яких було залучено 1030 пацієнтів із хронічною стенокардією, які отримували терапію ранолазином.
Нижче наведено побічні реакції, пов'язані зі застосуванням препарату, за системами організму, класами органів та абсолютною частотою. Частоту визначали таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (≥ 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (не може бути визначена на основі наявних даних).
З боку обміну речовин та харчування
Нечасто: анорексія, зниження апетиту, дегідратація.
Рідко: гіпонатріємія.
З боку психіки
Нечасто: тривога, безсоння, сплутаність свідомості, галюцинації.
Рідко: дезорієнтація.
З боку нервової системи
Часто: запаморочення, головний біль.
Нечасто: загальмованість, непритомність, гіпестезія, сонливість, тремор, постуральне запаморочення, парестезія.
Рідко: амнезія, помутніння свідомості, втрата свідомості, порушення координації, порушення ходи, паросмія.
Частота невідома: міоклонія.
З боку органів зору
Нечасто: розмитість зору, зорові розлади, диплопія.
З боку органів слуху та рівноваги
Нечасто: запаморочення, шум у вухах.
Рідко: зниження слуху.
З боку судинної системи
Нечасто: припливи, артеріальна гіпотензія.
Рідко: похолодіння кінцівок, ортостатична гіпотензія.
З боку дихальної системи
Нечасто: задишка, кашель, носові кровотечі (епітаксис).
Рідко: відчуття стискання у горлі.
З боку травної системи
Часто: запор, блювання, нудота.
Нечасто: абдомінальний біль, сухість у роті, диспепсія, метеоризм, шлунковий дискомфорт.
Рідко: панкреатит, ерозивний дуоденіт, оральна гіпестезія.
З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини
Нечасто: свербіж, гіпергідроз.
Рідко: ангіонабряк, алергічний дерматит, кропив'янка, холодний піт, висипання.
З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини
Нечасто: біль у кінцівках, м'язові спазми, набряк суглобів, м'язова слабкість.
З боку нирок та сечовивідних шляхів
Нечасто: дизурія, гематурія, хроматурія.
Рідко: гостра ниркова недостатність, затримка сечі.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз
Рідко: еректильна дисфункція.
Системні порушення та реакції у місті введення
Часто: астенія.
Нечасто: втомлюваність, периферичні набряки.
Дані додаткових досліджень
Нечасто: підвищений рівень креатиніну в крові, підвищений рівень сечовини у крові, подовження коригованого інтервалу QT, підвищення кількості тромбоцитів або лейкоцитів, зменшення маси тіла.
Рідко: підвищення рівня ферментів печінки.
Профіль побічних реакцій у цілому схожий з профілем, отриманим під час дослідження MERLIN-TIMI 36. У цьому довгостроковому дослідженні повідомлялося також про виникнення гострої ниркової недостатності з частотою менше 1 % у пацієнтів, які отримували плацебо і ранолазин. Оцінювання, проведені щодо пацієнтів, які можуть бути віднесені до групи підвищеного ризику виникнення побічних реакцій при терапії іншими антиангінальними лікарськими засобами, наприклад пацієнтів із діабетом, серцевою недостатністю І та ІІ класів або обструктивними захворюваннями дихальних шляхів, підтвердили, що ці стани не були пов'язані із клінічно значимим підвищенням частоти виникнення побічних реакцій.
Підвищення частоти виникнення побічних реакцій спостерігалось у пацієнтів, які застосовували ранолазин під час дослідження RIVER-PCI (див. розділ «Фармакодинаміка»). Під час цього дослідження пацієнти з неповною реваскуляризацією після черезшкірного коронарного втручання отримували до 1000 мг ранолазину 2 рази на добу чи плацебо протягом 70-ти тижнів. Під час цього дослідження частіше повідомлялось про застійну серцеву недостатність у групі, що застосовувала ранолазин (2,2 % порівняно з 1,0 % у групі плацебо).
Також транзиторні ішемічні атаки траплялися частіше у пацієнтів, які застосовували 1000 мг ранолазину 2 рази на добу, порівняно з пацієнтами, які застосовували плацебо (1,0 % порівняно з 0,2 % відповідно), однак частота виникнення інсульту не відрізнялась у цих терапевтичних груп (1,7 % у групі застосовування ранолазину, порівняно з 1,5 % у групі плацебо).
Літній вік, ниркова недостатність та низька маса тіла
У цілому, побічні реакції виникали частіше у пацієнтів літнього віку та пацієнтів з нирковою недостатністю, однак типи явищ у цих підгрупах були схожими з тими, що спостерігалися в загальній групі пацієнтів. У пацієнтів літнього віку (³ 75 років) порівняно з молодшими хворими (˂ 75 років) при застосуванні ранолазину (плацебо-скоригована частота) частіше зустрічалися такі побічні реакції, як запор (8 % і 5 %), нудота (6 % і 3 %), артеріальна гіпотензія (5 % і 1 %) і блювання (4 % і 1 %).
У хворих з нирковою недостатністю легкого або помірного ступеня (кліренс креатиніну ³ 30–80 мл/хв) порівняно з хворими з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну > 80 мл/хв) з урахуванням плацебо-скоригованої частоти при застосуванні препарату частіше виникали запор (8 % і 4 %), запаморочення (7 % і 5 %) та нудота (4 % і 2 %).
Зазвичай тип та частота побічних реакцій, що спостерігалися у хворих з низькою масою тіла (≤ 60 кг), були схожі з подібними реакціями у хворих з більш високою масою тіла (> 60 кг), однак у хворих з низькою масою тіла плацебо-скоригована частота була вищою для таких розповсюджених явищ, як нудота (14 % та 2 %), блювання (6 % та 1 %) та артеріальна гіпотензія (4 % та 2 %).
Лабораторні показники
У здорових добровольців та у хворих, які застосовували ранолазин, було зафіксовано незначне оборотне підвищення рівня креатиніну сироватки крові, що не має клінічної значущості. З цим явищем не була пов'язана ниркова недостатність. Дослідження функції нирок у здорових добровольців показало зниження кліренсу креатиніну при відсутності змін швидкості клубочкової фільтрації, що погоджується з гальмуванням ниркової канальцевої секреції креатиніну.
Сообщение о подозреваемых побочных реакциях
Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.
Дата окончания срока
2 года.
Условия хранения
Не потребує спеціальних умов зберігання.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка
По 10 таблеток у блістері, по 6 блістерів у пачці.
Покинуть категорию
За рецептом.
Продюсер
ООО «Фармак».
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Украина, 04080, г. Киев, ул. Кириловская, 74.
РАНОЛАЗИН
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа
