Личный кабинет
ИБРАНС капс. 75 мг №21
rx
Код товара: 412521
Производитель: Pfizer
475 100,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 06.04.2026
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
ИБРАНС
IBRANCE
Состав:
действующее вещество: палбоциклиб;
1 капсула содержит 75 мг, 100 мг или 125 мг палбоциклиба;
другие составляющие: целлюлоза микрокристаллическая, лактозы моногидрат, натрия крахмалгликолят (тип А), кремния диоксид коллоидный, магния стеарат, желатин, железа оксид красный (Е 172), железа оксид желтый (Е 172), титана ди 45% раствор в этаноле, спирт изопропиловый, аммония гидроксид 28%, спирт N-бутиловый, пропиленгликоль, симетикон.
Лекарственная форма. Капсулы.
Основные физико-химические свойства:
капсулы по 75 мг:
непрозрачные жесткие капсулы размера № 2 с корпусом светло-оранжевого цвета (с надписью белого цвета «PBC 75») и крышкой светло-оранжевого цвета (с надписью белого цвета «Pfizer»); капсула содержит порошок от почти белого до желтого цвета;
капсулы по 100 мг:
непрозрачные жесткие капсулы размера № 1 с корпусом светло-оранжевого цвета (с надписью белого цвета «PBC 100») и крышкой карамельного цвета (с надписью белого цвета «Pfizer»); капсула содержит порошок от почти белого до желтого цвета;
капсулы по 125 мг:
непрозрачные твердые капсулы размера № 0 с корпусом карамельного цвета (с надписью белого цвета PBC 125) и крышкой карамельного цвета (с надписью белого цвета Pfizer); капсула содержит порошок от белого до желтого цвета.
Фармакотерапевтическая группа.
Антинеопластические средства. Ингибиторы протеинкиназы. Код ATX L01X E33.
Фармакологические свойства
Механизм действия
Палбоциклиб является ингибитором циклинзависимой киназы 4 и 6. Циклин D1 и циклинзависимые киназы 4 и 6 являются компонентами нисходящих сигнальных путей, которые активируют клеточную пролиферацию. In vitro палбоциклиб снижает пролиферацию клеток линий рака молочной железы с положительным статусом рецепторов эстрогена (ER-положительный), блокируя переход клеток от фазы G1 к фазе S клеточного цикла. Обработка клеточных линий рака молочной железы комбинацией палбоциклиба и антиэстрогенов приводит к снижению фосфорилирования белка ретинобластомы, что, в свою очередь, приводит к снижению экспрессии и сигнализации E2F и увеличению задержки роста по сравнению с лечением каждым из этих лекарственных средств отдельно. In vitro обработка клеточных линий ER-положительного рака молочной железы посредством комбинации палбоциклиба и антиэстрогенов приводит к усиленному старению клеток, которое длится до 6 дней после прекращения применения лекарственного средства. In vivo исследования на модели с применением ксенотрансплантата, полученного у пациента с ER-положительным раком молочной железы, показали, что комбинация палбоциклиба и летрозола усиливает ингибирование фосфорилирования белка ретинобластомы, нисходящие сигналы и рост опухоли по сравнению с применением каждого из этих лекарственных средств.
Клинические исследования.
Исследование 1. Комбинированная терапия препаратом Ибранс и летрозолом.
Начальная эндокринная терапия у пациентов с ER-положительным, отрицательным по рецептору эпидермального фактора роста человека 2 (HER2-отрицательным ) распространенным или метастатическим раком молочной железы.
Исследование 1 было рандомизированным открытым многоцентровым исследованием применения препарата Ибранс вместе с летрозолом по сравнению с монотерапией летрозолом, проводившейся с участием женщин в постменопаузе с ER-положительным и HER2-отрицательным распространенным раком молочной железы, предварительно не получавших системного лечения. В общей сложности 165 пациентов были рандомизированы в исследование 1. Рандомизация была стратифицирована по локализации заболевания (висцеральные; костные; другие) и по периоду без признаков заболевания (>12 месяцев после завершения адъювантной терапии до рецидива заболевания; £12 месяцев после завершения адъювантной терапии до рецидива ). Ибранс применяли перорально в дозе 125 мг/сут в течение 21 дня подряд с последующим 7-дневным перерывом. Пациенты получали лечение до прогрессирования заболевания, неуправляемой токсичности или отказа от участия в исследовании. Основным критерием эффективности исследования была выживаемость без прогрессирования заболевания (ВБП), определяемая в соответствии с Критериями оценки ответа при солидных опухолях (RECIST, Response Evaluation Criteria in Solid Tumors) в редакции 1.0.
Пациенты, включенные в это исследование, имели средний возраст 63 года (в диапазоне от 38 до 89 лет). Большинство пациентов относились к европеоидной расе (90%) и все пациенты имели функциональный статус от 0 до 1 по шкале Восточной объединенной группы онкологов (ECOG).
43% пациентов получали химиотерапию и 33% - антигормональное неоадъювантное или адъювантное лечение перед диагностированием распространенного рака молочной железы. 49% пациентов ранее не получали системного неоадъювантного или адъювантного лечения. У большинства пациентов (98%) был метастатический процесс. У 19% пациентов наблюдалось только поражение костей и 48% имели висцеральные метастазы.
Основные результаты Исследования 1 по эффективности приведены в таблице 1. Сравненные результаты наблюдались в следующих подгруппах пациентов: по периоду без признаков заболевания, локализацией заболевания и предварительной терапии. Терапевтический эффект комбинированной терапии по ВБП также подтверждался ретроспективным независимым обзором рентгенографии с соотношением рисков 0,621 (95% ДИ: 0.378, 1.019). Общая частота ответа у пациентов с проявлениями заболевания, которые подвергаются измерению, была выше при применении препарата Ибранс вместе с летрозолом по сравнению с монотерапией летрозолом (55,4% по сравнению с 39,4%). На момент окончательного анализа ВБП данные об общей выживаемости не были обработаны в 37% случаев.
Таблица 1. Результаты эффективности - Исследование 1 (оценка исследователя, популяция пациентов с назначенным лечением, получивших хотя бы одну дозу препарата (Intent-to-Treat))
ВБП | Ибранс и летрозол (N=84) | Летрозол (N=81) |
Количество случаев ВБП (%) | 41 (48,8%) | 59 (72,8%) |
Соотношение рисков (95% ДИ) | 0,488 (0,319; 0,748) | |
Средний показатель ВБП (месяцы) (95% ДИ) | 20.2 (13,8; 27,5) | 10,2 (5,7; 12,6) |
ДИ – доверительный интервал; N – количество пациентов. | ||
Исследование 2. Комбинированная терапия препаратом Ибранс и фулвестрантом
Пациенты с гормон-рецептором положительным (HR-положительным), HER2-отрицательным распространенным или метастатическим раком молочной железы, у которых наблюдалось прогрессирование заболевания в течение или после предварительной адъювантной или эндокринной терапии метастатической опухоли.
Исследование 2 было международным рандомизированным двойным слепым многоцентровым исследованием в параллельных группах применения препарата Ибранс вместе с фулвестрантом по сравнению с применением плацебо и фулвестранта, проводившееся с участием женщин с HR-положительным, HER2-отрицательным распространенным раком молочной железы, независимо от менопаузы. терапии. В общей сложности 521 женщина в период пре/постменопаузы была рандомизирована в соотношении 2:1 в группе применения препарата Ибранс и фулвестранта или плацебо и фулвестранта. Пациентки были стратифицированы за документированной чувствительностью к предыдущей гормональной терапии, статусом менопаузы на момент включения в исследование (в период пре/перименопаузы или постменопаузы) и наличием метастазов во внутренние органы. Препарат Ибранс применяли перорально в дозе 125 мг/сут в течение 21 последовательного дня с последующим 7-дневным перерывом. В исследование были включены женщины в период пре/перименопаузы и получали агонисты рилизинг-фактора лютеинизирующего гормона в течение по крайней мере 4 недель до и в течение исследования 2. Пациенты продолжали получать назначенное лечение до момента объективного прогрессирования заболевания, ухудшения симптомов, недопустимой токсичности, Основным критерием эффективности исследования была оценка ВБП в соответствии с RECIST 1.1.
Медиана возраста, включенных в исследование пациентов, составляла 57 лет (диапазон от 29 до 88). Большинство участников исследования принадлежали к европеоидной расе (74%), все пациенты имели функциональный статус по ECOG PS 0 или 1, 80% пациентов-женщин были в периоде постменопаузы. Все пациенты предварительно получали системную терапию и 75% пациентов предварительно получали химиотерапию. 25% пациентов предварительно не получали терапии метастатического рака, у 60% пациентов были метастазы во внутренние органы, а у 23% были поражены только кости.
Результаты оценки ВБП, полученные в Исследовании 2, подведены в таблице 2. Сравненные результаты наблюдались во всех подгруппах пациентов: за локализацией заболевания, чувствительностью к предыдущей гормональной терапии, статусом менопаузы. Общая частота подтвержденного ответа у пациентов с проявлениями заболевания, которые подвергаются измерению, составляла 24,6% в группе Ибранс+фулвестрант и 10,9% в группе плацебо+фулвестрант. Продолжительность ответа на лечение составляла 9,3 месяца в группе Ибранс+фулвестрант по сравнению с 7,6 месяца в группе плацебо+фулвестрант. К моменту итогового анализа ВБП данные по общей выживаемости не были полностью получены для 29% случаев.
Таблица 2. Результаты оценки эффективности - Исследование 2 (согласно оценке исследователя, популяция пациентов с назначенным лечением, получивших хотя бы одну дозу препарата)
ВБП | Ибранс + фулвестрант (N=347) | Плацебо + фулвестрант (N=174) |
Количество случаев ВБП (%) | 145 (41,8 %) | 114 (65,5 %) |
Соотношение рисков (95% ДИ) и p-значения | 0,461 (0,360–0,591), p < 0,0001 | |
Медиана ВБП (месяцы) (95 % ДИ) | 9,5 (9,2–11,0) | 4,6 (3,5–5,6) |
ДИ – доверительный интервал; N – количество пациентов.
Фармакодинамика
Электрофизиология сердца
Влияние палбоциклиба на интервал QTс оценивалось у 184 пациентов с распространенным раком. Значительные изменения (например, >20 мс) интервала QTc не были обнаружены при средней максимальной равновесной концентрации палбоциклиба, наблюдавшейся после применения препарата согласно терапевтической схеме (например, 125 мг/сут в течение 21 дня подряд с последующим 7-дневным перерывом, чтобы образовать полный цикл).
Фармакокинетика
Фармакокинетика палбоциклиба оценивалась у пациентов с солидными опухолями, в том числе с распространенным раком молочной железы и у здоровых добровольцев.
Абсорбция
Среднее значение Cmax палбоциклиба обычно достигается через 6–12 часов (время достижения максимальной концентрации, Tmax ) после перорального применения. Средняя абсолютная биодоступность Ибранса после перорального применения дозы 125 мг составляет 46%. При применении доз в диапазоне от 25 до 225 мг AUC и Cmax возрастали в целом пропорционально дозе. Равновесное состояние достигалось в течение 8 сут после повторного применения препарата один раз в сутки. При повторном применении раз в сутки палбоциклиб накапливался со средним коэффициентом кумуляции 2,4 (диапазон 1,5-4,2).
Воздействие пищи. Абсорбция и экспозиция палбоциклиба при применении натощак были очень низкими примерно у 13% пациентов. Прием пищи повышал экспозицию палбоциклиба в этой небольшой подгруппе пациентов, но не приводил к клинически значимым изменениям экспозиции палбоциклиба у остальных пациентов. Таким образом, прием пищи снизил межсубъектную вариабельность экспозиции палбоциклиба, что свидетельствует о применении препарата Ибранс во время еды. По сравнению с применением препарата Ибранс утром натощак, средние значения AUC inf и C max палбоциклиба увеличились на 21% и 38% соответственно при употреблении с пищей с высоким содержанием жира и высокой калорийностью (приблизительно 800–1000 калорий, из которых 160 0 белки, углеводы и жиры соответственно), на 12% и 27% соответственно при применении с пищей с низким содержанием жира и низкой калорийностью (приблизительно 400-500 калорий, из которых 120, 250 и 28-35 калорий приходится на белки, 3% и 2%) еду с умеренным содержанием жира и стандартной калорийностью (приблизительно 500–700 калорий, из которых 75–105, 250–350 и 175–245 калорий приходится на белки, углеводы и жиры соответственно) принимали за 1 час до и через 2 часа после применения.
Распределение
Связывание палбоциклиба с белками плазмы человека in vitro составляет примерно 85% и не зависит от концентрации в диапазоне от 500 нг/мл до 5000 нг/мл. Среднее геометрическое воображаемое объем распределения составляет 2583 л (коэффициент вариации 26 %).
Метаболизм
Исследования in vivo и in vitro показали, что у человека палбоциклиб метаболизируется в печени. После перорального однократного применения [ 14 C] палбоциклиба в дозе 125 мг у человека основными метаболическими путями были окисление и сульфирование, а вспомогательными – ацилирование и глюкуронирование. Палбоциклиб был основным (23%) циркулирующим веществом в плазме, высвободившейся из лекарственного средства. Основным циркулирующим метаболитом являлся глюкуронидный конъюгат палбоциклиба, хотя в экскрементах он составлял лишь 1,5% дозы. Палбоциклиб экстенсивно метаболизировался, при этом доля неизмененного вещества составляла 2,3% и 6,9% радиоактивности в кале и моче соответственно. В кале основным метаболитом лекарственного средства был конъюгат серной кислоты и палбоциклиба, на него приходилось 26% дозы. Исследования in vitro с применением гепатоцитов человека, печеночных цитозольных и S9 фракций и рекомбинантных ферментов сульфотрансферазы продемонстрировали, что в основном CYP3A и SULT2A1 участвуют в метаболизме палбоциклиба.
Элиминация
Среднее геометрическое мнимого общего клиренса (CL/F) палбоциклиба составляло 63,1 л/ч (29% КВ), и среднее геометрическое (± стандартное отклонение) периода полувыведения из плазмы крови составило 29 (±5) часов у пациентов с распространенным раком молочной железы. У 6 здоровых добровольцев мужского пола, получивших однократную пероральную дозу [ 14 C] палбоциклиба, в среднем 91,6% примененной радиоактивной дозы была выведена в течение 15 суток; в основном с калом (74,1% дозы), 17,5% дозы выводились с мочой. Большая часть препарата была выведена посредством метаболитов.
Особые группы пациентов
Пациенты пожилого возраста
Среди 84 пациентов, получавших препарат Ибранс в исследовании 1, 37 пациентов (44%) были в возрасте ≥65 лет и 8 пациентов (10%) были в возрасте ≥75 лет. Из 347 пациентов, получавших Ибранс в исследовании 2, 86 пациентов (25%) были в возрасте ≥ 65 лет. Среди пациентов пожилого возраста и младших пациентов не наблюдалось общих различий в безопасности и эффективности препарата Ибранс.
Нарушение функции печени
По результатам популяционного анализа фармакокинетики, включавшего 183 пациента, из которых у 40 пациентов была легкая степень нарушения функции печени (общий билирубин ≤ верхней границы нормы и АСТ > верхней границы нормы или общий билирубин >1,0 до 1,5 верхней границы нормы и любой экспозицию палбоциклиба. Фармакокинетика палбоциклиба не исследовалась у пациентов с умеренной или тяжелой степенью нарушения функции печени (общий билирубин >1,5 верхнего предела нормы и любой АСТ).
Нарушение функции почек
По результатам популяционного анализа фармакокинетики, который включал 183 пациента, из которых у 73 пациентов была легкая степень нарушения функции почек (60 мл/мин ≤ клиренс креатинина <90 мл/мин) и у 29 пациентов была умеренная степень нарушения функции почек (30 мл/мин 0 мл/мин и умеренная степень нарушения функции почек не влияла на экспозицию палбоциклиба. Фармакокинетика палбоциклиба не исследовалась у пациентов с тяжелой степенью нарушения функции почек.
Возраст, пол и масса тела
По результатам популяционного анализа фармакокинетики у 183 пациентов с раком (50 мужчин и 133 женщины в возрасте от 22 до 89 лет и с массой тела в диапазоне от 37,9 до 123 кг) пол не влиял на экспозицию палбоциклиба, возраст и масса тела не оказывали клинически важного влияния на экспозицию.
Клинические характеристики
Показания
Ибранс показан для лечения гормон-рецептор-положительного (HR-положительного), отрицательного по рецептору эпидермального фактора роста человека 2 (HER2) распространенного или метастатического рака молочной железы в комбинации с:
• летрозолом как начальная гормональная терапия у женщин в постменопаузе;
• фулвестрантом у женщин с прогрессированием заболевания после эндокринной терапии.
Показания к применению в комбинации с летрозолом утверждены согласно ускоренной процедуре утверждения на основании показателя выживаемости без прогрессирования заболевания. Полная процедура утверждения для этого показания возможна только при проверке и описании клинической пользы в подтверждающем испытании.
Противопоказания
Нет.
Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий
Палбоциклиб метаболизируется главным образом посредством CYP3A и фермента сульфотрансферазы SULT2A1. In vivo палбоциклиб является ингибитором CYP3A, активность которого меняется во времени. In vitro палбоциклиб не является ингибитором CYP1A2, 2A6, 2B6, 2C8, 2C9, 2C19 и 2D6, не является индуктором CYP1A2, 2B6, 2C8 и 3A4 в клинически значимых концентрациях.
Лекарственные средства, которые могут повышать концентрацию палбоциклиба в плазме
Воздействие ингибиторов CYP3A
Данные исследований взаимодействия с другими лекарственными средствами с участием здоровых добровольцев (N = 12) указывают на то, что совместное многократное применение дозы итраконазола 200 мг ежедневно и однократное применение дозы Ибранса 125 мг повышает AUC inf и C max палбоциклиба приблизительно на 87% и 34 125 мг по отдельности.
Следует избегать одновременного применения с мощными ингибиторами CYP3A (например, кларитромицином, индинавиром, итраконазолом, кетоконазолом, лопинавиром/ритонавиром, саквинавиром, телапревиром, телитромицином и вориконазолом). Во время лечения Ибрансом следует избегать употребления грейпфрута или грейпфрутового сока. Если невозможно избежать одновременного применения препарата Ибранс с сильным ингибитором CYP3A, дозу препарата Ибранс следует уменьшить (см. раздел «Способ применения и дозы »).
Лікарські засоби, які можуть знижувати концентрацію палбоциклібу в плазмі
Вплив індукторів CYP3A
Дані, отримані в дослідженні взаємодії за участю здорових добровольців (N = 15), свідчать, що одночасне застосування багаторазових доз 600 мг рифампіну 1 раз на добу, який є сильним індуктором CYP3A, та разової дози препарату Ібранс 125 мг знижувало показники AUC inf та C max палбоциклібу на 85 та 70 % відповідно, порівняно з монотерапією препаратом Ібранс в дозі 125 мг. Також у дослідженні за участю здорових добровольців (N = 14) сумісне багаторазове застосування помірного індуктора CYP3A модафінілу в дозі 400 мг та разової дози препарату Ібранс 125 мг знижувало AUC inf та C max палбоциклібу приблизно на 32 % та 11 % відповідно, порівняно з одноразовим застосуванням дози препарату Ібранс 125 мг окремо. Слід уникати одночасного застосування з потужними індукторами CYP3A (наприклад з фенітоїном, рифампіном, карбамазепіном, ензалутамідом та звіробоєм продірявленим).
Лікарські засоби, концентрації в плазмі крові яких можуть змінюватися при застосуванні палбоциклібу
Субстрати CYP3A
У дослідженні взаємодії з іншими лікарськими засобами за участю здорових добровольців (N = 26) одночасне багаторазове застосування мідазоламу та препарату Ібранс підвищувало значення AUC inf та C max на 61 % та 37 % відповідно, порівняно із застосуванням мідазоламу окремо. Може бути потрібне зниження дози чутливого субстрату CYP3A із вузьким терапевтичним індексом (наприклад алфентанілу, циклоспорину, дигідроерготаміну, ерготаміну, еверолімусу, фентанілу, пімозиду, хінідину, сиролімусу та такролімусу), оскільки препарат Ібранс може підвищувати його вплив.
Лікарські засоби, що підвищують pH шлунка. У дослідженні взаємодії з іншими лікарськими засобами за участю здорових добровольців сумісне одноразове застосування препарату Ібранс 125 мг та багаторазове застосування інгібітору протонної помпи (ІПП) рабепразолу після їди знижувало C max палбоциклібу на 41 %, однак мало обмежений вплив на AUC inf (зниження на 13 %) порівняно з одноразовим застосуванням дози препарату Ібранс. З огляду на зменшений вплив на pH шлунка антагоністів рецепторів H2 та місцевих антацидів, порівняно з інгібіторами протонної помпи, очікується, що вплив цих лікарських засобів, що знижують кислотність, на дію палбоциклібу за умови застосування після їди буде мінімальним. За умови застосування після їди не спостерігається клінічно значущого впливу інгібіторів протонної помпи, антагоністів рецепторів H2 або місцевих антацидів на дію палбоциклібу. В іншому дослідженні за участю здорових добровольців сумісне одноразове застосування препарату Ібранс та багаторазове застосування інгібітору протонної помпи рабепразолу натще знижувало AUC inf та C max на 62 % та 80 % відповідно, порівняно з одноразовим застосуванням препарату Ібранс окремо.
Летрозол. Дані, отримані в клінічному дослідженні за участю пацієнтів із раком молочної залози, продемонстрували відсутність взаємодії між палбоциклібом та летрозолом при їх сумісному застосуванні.
Фулвестрант. Дані, отримані в клінічному дослідженні за участю пацієнтів з раком молочної залози, продемонстрували, що клінічно значуща взаємодія між палбоциклібом та фулвестрантом при одночасному застосуванні цих лікарських засобів відсутня.
Гозерелін. Дані, отримані в клінічному дослідженні за участю пацієнтів з раком молочної залози, продемонстрували, що клінічно значуща взаємодія між палбоциклібом та гозереліном при одночасному застосуванні цих лікарських засобів відсутня.
Вплив палбоциклібу на транспортні білки. Оцінювання, що проводилося in vitro , продемонструвало, що палбоцикліб має низький потенціал інгібування активності транспортерів P-глікопротеїну, білка резистентності раку молочної залози, транспортера органічних аніонів (OAT)1, OAT3, транспортера органічних катіонів (OCT)2 та транспортного поліпептиду органічних аніонів (OATP)1B1, OATP1B3 у клінічно значущих концентраціях.
Вплив транспортних білків на палбоцикліб. Згідно з даними досліджень in vitro, P-глікопротеїн та транспортний білок резистентності раку молочної залози, вірогідно не впливають на ступінь абсорбції палбоциклібу при пероральному застосуванні у терапевтичних дозах.
Особенности применения
Нейтропения
Нейтропенія була найбільш поширеною побічною реакцією в Дослідженні 1 (75 %) та Дослідженні 2 (83%). Зменшення ступеня ≥ 3 числа нейтрофілів було зареєстровано у 62 % пацієнтів, які застосовували препарат Ібранс із летрозолом у Дослідженні 1 та у 66 % пацієнтів, які застосовували препарат Ібранс із фулвестрантом в Дослідженні 2. В Дослідженнях 1 та 2 медіана часу до виникнення першого симптому нейтропенії будь-якого ступеня становив 15 діб, а медіана тривалості нейтропенії ступеня ≥ 3 становила 7 діб (див. розділ «Побічні реакції»).
Необхідний загальний аналіз крові перед лікуванням препаратом Ібранс та на початку кожного циклу, а також на 14-й день перших 2 циклів та якщо існують клінічні показання. У разі якщо розвинулася нейтропенія ступеня 3 або 4, рекомендується тимчасове припинення застосування, зниження дози або відкладення початку циклу лікування (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Фебрильна нейтропенія була зареєстрована приблизно у 1 % пацієнтів, які отримували препарат Ібранс. У Дослідженні 2 був зареєстрований один летальний випадок, спричинений нейтропенічним сепсисом. Лікарі повинні інформувати пацієнтів про необхідність негайного повідомлення про будь-які випадки лихоманки.
Тромбоемболія легеневої артерії
У Дослідженні 1 щодо тромбоемболії легеневої артерії частіше повідомлялось у пацієнтів, які отримували лікування препаратом Ібранс та летрозолом (5 %), та у пацієнтів, які отримували лікування препаратом Ібранс та фулвестрантом в Дослідженні 2 (1 %), порівняно з відсутністю випадків у пацієнтів, які отримували монотерапію летрозолом або комбінацію фулвестранту та плацебо. Необхідно контролювати наявність симптомів тромбоемболії легеневої артерії у пацієнтів та призначати відповідне лікування.
Лікарський засіб містить лактозу. Якщо у Вас встановлено непереносимість деяких цукрів, проконсультуйтеся з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.
Застосування в період вагітності та годування груддю
Вагітність
Дані щодо застосування вагітним жінкам відсутні, тому ризики, пов'язані із застосуванням препарату, невідомі. Ґрунтуючись на результатах, отриманих в дослідженнях на тваринах, а також на механізмі дії, препарат Ібранс може зашкодити плоду при застосуванні вагітним жінкам (див. розділ «Фармакологічні властивості»). Вагітних необхідно інформувати про можливий ризик для плода.
Розрахунковий фоновий ризик значних вроджених вад та викидня у популяції, якій показане лікування, невідомий. Для загальної популяції США розрахунковий фоновий ризик значних вроджених вад та викидня для клінічно підтверджених вагітностей становить 2–4 та 15–20 % відповідно.
Жінкам репродуктивного віку необхідно рекомендувати застосовувати ефективні засоби контрацепції в період лікування препаратом Ібранс та щонайменше протягом 3 тижнів після прийому останньої дози. Через можливу генотоксичність слід порадити пацієнтам-чоловікам, використовувати ефективні засоби контрацепції протягом лікування препаратом Ібранс та протягом як мінімум 3 тижнів після застосування останньої дози.
Годування груддю
Інформація щодо наявності палбоциклібу в грудному молоці людини, впливу препарату на вироблення молока та на немовлят, які знаходяться на грудному вигодовуванні, відсутня. З огляду на потенційний ризик виникнення тяжких побічних реакцій у немовлят, які знаходяться на грудному вигодовуванні, жінкам слід рекомендувати припинити годування груддю під час лікування препаратом Ібранс та протягом 3 тижнів після застосування останньої дози.
Фертильность
Ґрунтуючись на даних, отриманих у дослідженнях на тваринах, фертильність у самців може бути порушена при застосуванні палбоциклібу. Тому чоловікам слід розглянути доцільність консервування сперми до початку застосування препарату Ібранс.
Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами
Препарат Ібранс має незначний вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Проте через ризик виникнення втомлюваності слід рекомендувати пацієнтам бути обережними під час керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.
Способ применения и дозы
Рекомендована доза препарату Ібранс становить 1 капсула по 125 мг, що застосовується перорально 1 раз на добу протягом 21 дня поспіль із подальшою 7-денною перервою, щоб утворити повний цикл з 28 днів. Ібранс необхідно приймати з їжею (див. розділ «Фармакологічні властивості»).
При одночасному застосуванні з палбоциклібом рекомендована доза летрозолу становить 2,5 мг 1 раз на добу безперервно протягом циклу з 28 днів. Для отримання більш детальної інформації див. інструкцію для медичного застосування летрозолу.
При одночасному застосуванні з палбоциклібом рекомендована доза фулвестранту становить 500 мг, яку застосовують в день 1-й, 15-й, 29-й день лікування, а потім 1 раз на місяць. Для отримання більш детальної інформації див. інструкцію для медичного застосування фулвестранту.
Пацієнтам слід рекомендувати приймати дозу Ібрансу приблизно в один і той самий час кожен день.
Якщо пацієнта знудило або він пропустив дозу, додаткову дозу приймати не потрібно. Наступну призначену дозу слід прийняти у звичайний час. Капсули Ібранс слід ковтати цілими (не розжовуючи, не ламаючи та не відкриваючи їх перед проковтуванням). Не слід приймати капсули, якщо вони зламані, тріснуті або мають інші пошкодження.
Жінки в перед/перименопаузному періоді, які отримують лікування комбінацією препарату Ібранс та фулвестранту, повинні отримувати агоністи рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону відповідно до поточних стандартів клінічної практики.
Рекомендовані модифікації дози у разі виникнення побічних реакцій вказані у таблицях 3, 4 і 5.
Таблиця 3. Рекомендована модифікація дози у разі виникнення побічних реакцій
Модифікація дози | Дозировка |
Рекомендована початкова доза | 125 мг/добу |
Перше зниження дози | 100 мг/добу |
Друге зниження дози | 75 мг/добу* |
*Якщо необхідне наступне зниження дози нижче 75 мг/добу, слід припинити лікування. | |
До початку лікування препаратом Ібранс та на початку кожного циклу, а також на 14-й день перших 2 циклів та у разі клінічної потреби необхідний загальний аналіз крові.
Таблиця 4. Модифікація дози: гематологічна токсичність a
Ступінь тяжкості за CTCAE | Модифікації дози | ||
Ступінь 1–2 | Корекція дози не потрібна. | ||
Ступінь 3 | Перший день циклу Ібранс не застосовують, слід повторно виконати загальний аналіз крові протягом 1 тижня. Після відновлення до стану зі ступенем реакцій ≤ 2 розпочати наступний цикл, застосовуючи таку саму дозу . 14-й день перших 2 циклів Продовжити застосування Ібрансу в поточній дозі до завершення циклу. Повторити загальний аналіз крові на день 21. Слід розглянути можливість зниження дози в наступних циклах у разі тривалого (>1 тижня) відновлення після нейтропенії ступеня 3 або рецидивної нейтропенії ступеня 3. | ||
Ступінь 3 нейтропенії б з лихоманкою ≥ 38,5 ºC та/або інфекція | Припинити застосування препарату Ібранс до відновлення стану зі ступенем реакцій ≤ 2. Відновити застосування на рівні наступної більш низької дози . | ||
Ступінь 4 | Припинити застосування препарату Ібранс до відновлення стану зі ступенем реакцій ≤ 2. Відновити застосування на рівні наступної більш низької дози . | ||
Визначення ступеня відповідно до CTCAE 4.0. CTCAE — Загальні критерії термінології для класифікації побічних реакцій; НМН — нижня межа норми. a Таблиця застосовується до всіх побічних реакцій, крім лімфопенії (якщо вона не пов'язана з клінічними явищами, наприклад опортуністичними інфекціями). б Абсолютна кількість нейтрофілів (АКН): ступінь 1: АКН < НМН – 1500/мм 3 ; ступінь 2: АКН 1000 – < 1500/мм 3 ; ступінь 3: АКН 500 – < 1000/мм 3 ; ступінь 4: АКН <500/мм 3 | |||
Таблиця 5. Модифікація дози — негематологічна токсичність
Ступінь за CTCAE | Модифікації дози |
Ступінь 1–2 | Корекція дози не потрібна. |
Негематологічна токсичність ступеня ≥ 3 (якщо зберігається незважаючи на оптимальне лікування) | Припинити застосування, поки симптоми не відновляться до:
Відновити застосування на рівні наступної більш низької дози . |
Визначення ступеня відповідно до CTCAE 4.0. CTCAE — Загальні критерії термінології для класифікації побічних реакцій. | |
У разі розвитку токсичності див. рекомендації щодо корекції дози у інструкції для медичного застосування лікарського засобу гормональної терапії, що застосовується одночасно, та іншу релевантну інформацію з безпеки та протипоказань.
Модифікація дози у разі застосування з потужними інгібіторами CYP3A
Слід уникати одночасного застосування з потужними інгібіторами CYP3A та розглянути альтернативні лікарські засоби для одночасного застосування, які не пригнічують або мінімально пригнічують CYP3A. Якщо пацієнту необхідно одночасно застосовувати потужний інгібітор CYP3A, дозу препарату Ібранс слід знизити до 75 мг один раз на добу. Якщо застосування потужного інгібітору припиняється, дозу препарату Ібранс необхідно підвищити (по закінченню 3–5 періодів напіврозпаду інгібітору) до дози, яка застосовувалася до початку застосування потужного інгібітору CYP3A (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Дети.
Безпека та ефективність застосування препарату Ібранс дітям не досліджувалися.
Передозировка
Антидоту для препарату Ібранс немає. Лікування передозування препаратом Ібранс має складатися із загальних підтримуючих заходів.
Побочные реакции
Інформація щодо нейтропенії та тромбоемболії легеневої артерії наведена далі, а також у розділі «Особливості застосування».
Оскільки клінічні випробування проводяться в різних умовах, частоту виникнення побічних реакцій, що спостерігаються, неможливо напряму порівняти з частотою виникнення в інших випробуваннях, також вона може не відображати частоту, що спостерігається у клінічній практиці.
Дослідження 1. Комбінована терапія препаратом Ібранс та летрозолом
Початкова ендокринна терапія у пацієнтів з ER-позитивним, HER2-негативним поширеним або метастатичним раком молочної залози
Безпека застосування препарату Ібранс (125 мг/добу) з летрозолом (2,5 мг/добу) порівняно із застосуванням летрозолу окремо оцінювалася у Дослідженні 1. Описані нижче дані відображають реакції у 83 пацієнтів, які отримували принаймні 1 дозу препарату Ібранс, зі 160 пацієнтів із ER-позитивним та HER2-негативним поширеним раком молочної залози в дослідженні 1. Медіана тривалості лікування для препарату Ібранс становила 13,8 місяця, а медіана тривалості лікування летрозолом у групі, яка застосовувала лише летрозол, становила 7,6 місяця.
Через виникнення побічної реакції будь-якого ступеня дозу зменшували у 36 % пацієнтів, які отримували препарат Ібранс з летрозолом. У Дослідженні 1 було заборонено зменшувати дозу летрозолу.
Повністю припинено лікування у зв'язку з виникненням побічної реакції у 7 з 83 (8 %) пацієнтів, які отримували препарат Ібранс з летрозолом, та у 2 із 77 (3 %) пацієнтів, які отримували лише летрозол. Побічні реакції, що призвели до припинення лікування у пацієнтів, які отримували препарат Ібранс з летрозолом, включали нейтропенію (6 %), астенію (1 %) та втомлюваність (1 %).
Найбільш поширеними побічними реакціями (частота виникнення ≥10 %) будь-якого ступеня, про які повідомлялося, у групі пацієнтів, які отримували препарат Ібранс з летрозолом, були нейтропенія, лейкопенія, втомлюваність, анемія, інфекції верхніх дихальних шляхів, нудота, стоматит, алопеція, діарея, тромбоцитопенія, зниження апетиту, блювання, астенія, периферична нейропатія і носова кровотеча.
Найчастіше повідомлялося про такі тяжкі побічні реакції у пацієнтів, які отримували препарат Ібранс у поєднанні з летрозолом: тромбоемболія легеневої артерії (3 з 83; 4 %) та діарея (2 з 83; 2 %).
Підвищена частота виникнення інфекцій спостерігалась у групі пацієнтів, які застосовували Ібранс у поєднанні з летрозолом (55 %), порівняно з групою пацієнтів, які застосовували лише летрозол (34 %). Повідомлялося про фебрильну нейтропенію під час клінічних досліджень препарату Ібранс, проте жодного випадку не спостерігалося у Дослідженні 1. Нейтропенію ≥ 3 ступеня контролювали шляхом зниження дози та/або перенесення застосування дози або тимчасового припинення лікування, при цьому частота абсолютного припинення лікування через нейтропенію становила 6 % (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Побічні реакції (≥10 %), зареєстровані у пацієнтів, які отримували препарат Ібранс з летрозолом або тільки летрозол у Дослідженні 1, наведено у таблиці 6.
Таблиця 6. Побічні реакції (≥ 10 %), що спостерігалися у Дослідженні 1
Побічна реакція | Ібранс + летрозол (N = 83) | Монотерапія летрозолом (N = 77) | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|
Всі ступені , % | Ступінь 3 , % | Ступінь 4 , % | Всі ступені , % | Ступінь 3 , % | Ступінь 4 , % | |
Инфекции и инвазии | ||||||
Інфекція верхніх дихальних шляхів a | 31 | 1 | 0 | 18 | 0 | 0 |
Со стороны крови и лимфатической системы | ||||||
Нейтропения | 75 | 48 | 6 | 5 | 1 | 0 |
Лейкопения | 43 | 19 | 0 | 3 | 0 | 0 |
Анемия | 35 | 5 | 1 | 7 | 1 | 0 |
Тромбоцитопенія | 17 | 2 | 0 | 1 | 0 | 0 |
Порушення метаболізму та харчування | ||||||
Зниження апетиту | 16 | 1 | 0 | 7 | 0 | 0 |
Со стороны нервной системы | ||||||
Периферична нейропатія б | 13 | 0 | 0 | 5 | 0 | 0 |
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння | ||||||
Носова кровотеча | 11 | 0 | 0 | 1 | 0 | 0 |
З боку шлунково-кишкового тракту | ||||||
Стоматит в | 25 | 0 | 0 | 7 | 1 | 0 |
Тошнота | 25 | 2 | 0 | 13 | 1 | 0 |
Диарея | 21 | 4 | 0 | 10 | 0 | 0 |
Рвота | 15 | 0 | 0 | 4 | 1 | 0 |
Со стороны кожи и подкожной клетчатки | ||||||
Алопеція | 22 г | Н/З | Н/З | 3 д | Н/З | Н/З |
Загальні розлади | ||||||
Втомлюваність | 41 | 2 | 2 | 23 | 1 | 0 |
Астения | 13 | 2 | 0 | 4 | 0 | 0 |
Визначення ступеня відповідно до CTCAE, 3.0. CTCAE = загальні критерії термінології для класифікації побічних реакцій; N = кількість пацієнтів; Н/З = не застосовується. a Інфекції верхніх дихальних шляхів включають: грип, грипоподібні захворювання, ларингіт, назофарингіт, фарингіт, риніт, синусит, інфекції верхніх дихальних шляхів. б Периферична нейропатія включає: периферичну нейропатію, периферичну сенсорну нейропатію. в Стоматит включає: афтозний стоматит, хейліт, глосит, глосодинію, виразковий стоматит, запалення слизової оболонки, біль у роті, дискомфорт у роті, біль у ротоглотці, стоматит. г Реакції 1 ступеня — 21 %; реакції 2 ступеня — 1 %. д Реакції 1 ступеня — 3 %. | ||||||
Таблиця 7. Відхилення лабораторних показників від норми в Дослідженні 1
Відхилення лабораторних показників від норми | Ібранс + летрозол (N = 83) | Монотерапія летрозолом (N = 77) | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|
Всі ступені, % | Ступінь 3 , % | Ступінь 4 , % | Всі ступені, % | Ступінь 3 , % | Ступінь 4 , % | |
Зниження кількості лейкоцитів | 95 | 44 | 0 | 26 | 0 | 0 |
Зниження кількості нейтрофілів | 94 | 57 | 5 | 17 | 3 | 0 |
Зниження кількості лімфоцитів | 81 | 17 | 1 | 35 | 3 | 0 |
Зниження гемоглобіну | 83 | 5 | 1 | 40 | 3 | 0 |
Зниження кількості тромбоцитів | 61 | 3 | 0 | 16 | 3 | 0 |
N – кількість пацієнтів. | ||||||
Дослідження 2. Комбінована терапія препаратом Ібранс та фулвестрантом
Пацієнти з HR-позитивним, HER2-негативним поширеним або метастатичним раком молочної залози, у яких спостерігалося прогресування захворювання протягом або після попередньої ад'ювантної або ендокринної терапії метастатичної пухлини
В Дослідженні 2 оцінювалась безпека застосування препарату Ібранс (125 мг/добу) та фулвестранту (500 мг) у порівнянні з застосуванням плацебо та фулвестранту. Описані нижче дані відображають реакції у 345 пацієнтів, які отримували принаймні 1 дозу препарату Ібранс, зі 517 пацієнтів з HR-позитивним, HER2-негативним поширеним або метастатичним раком молочної залози у Дослідженні 2.
Через побічну реакцію будь-якого ступеня дозу знижували у 36 % пацієнтів, які отримували Ібранс та фулвестрант. У Дослідженні 2 було заборонено знижувати дозу фулвестранту.
Повністю припинено застосування препарату у зв'язку з виникненням побічної реакції у 19 з 345 (6 %) пацієнтів, які отримували Ібранс та фулвестрант, та у 6 з 172 (3 %) пацієнтів, які отримували плацебо та фулвестрант. Побічні реакції, які призвели до припинення лікування пацієнтів, що отримували Ібранс та фулвестрант, включали підвищену втомлюваність (0,6 %), інфекції (0,6 %) та тромбоцитопенію (0,6 %).
Найбільш поширені побічні реакції (≥ 10 %) будь-якого ступеня, що були зареєстровані у пацієнтів, які приймали препарат Ібранс та фулвестрант, включали нейтропенію, лейкопенію, інфекції, підвищену втомлюваність, нудоту, анемію, стоматит, головний біль, діарею, тромбоцитопенію, запор, блювання, алопецію, висипання, зниження апетиту та пірексію.
У пацієнтів, які отримували препарат Ібранс та фулвестрант, найчастіше повідомлялося про такі серйозні побічні реакції, як інфекції (3 %), пірексія (1 %), нейтропенія (1 %) та тромбоемболія легеневої артерії (1 %).
У таблиці 8 перераховано побічні реакції, зареєстровані в пацієнтів, які отримували Ібранс та фулвестрант або плацебо та фулвестрант в Дослідженні 2.
Таблиця 8. Побічні реакції, що спостерігалися в Дослідженні 2 | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
Побічна реакція | Ібранс + фулвестрант (N = 345) | Плацебо + фулвестрант (N = 172) | ||||
Всі ступені, % | Ступінь 3, % | Ступінь 4, % | Всі ступені, % | Ступінь 3, % | Ступінь 4, % | |
Инфекции и инвазии | ||||||
Інфекції a | 47 | 3 | 1 | 31 | 3 | 0 |
Со стороны крови и лимфатической системы | ||||||
Фебрильна нейтропенія | 1 | 1 | 0 | 1 | 0 | 1 |
Нейтропения | 83 | 55 | 11 | 4 | 1 | 0 |
Лейкопения | 53 | 30 | 1 | 5 | 1 | 1 |
Анемия | 30 | 3 | 0 | 13 | 2 | 0 |
Тромбоцитопенія | 23 | 2 | 1 | 0 | 0 | 0 |
Со стороны органов зрения | ||||||
Нечіткість зору | 6 | 0 | 0 | 2 | 0 | 0 |
Підвищене сльозовиділення | 6 | 0 | 0 | 1 | 0 | 0 |
Сухость глаз | 4 | 0 | 0 | 2 | 0 | 0 |
Порушення метаболізму та харчування | ||||||
Знижений апетит | 16 | 1 | 0 | 8 | 1 | 0 |
Со стороны нервной системы | ||||||
головная боль | 26 | 1 | 0 | 20 | 0 | 0 |
Дисгевзія | 7 | 0 | 0 | 3 | 0 | 0 |
З боку респіраторної системи, грудної клітки та середостіння | ||||||
Носова кровотеча | 7 | 0 | 0 | 2 | 0 | 0 |
Розлади з боку шлунково-кишкового тракту | ||||||
Тошнота | 34 | 0 | 0 | 28 | 1 | 0 |
Стоматит б | 28 | 1 | 0 | 13 | 0 | 0 |
Диарея | 24 | 0 | 0 | 19 | 1 | 0 |
Запор | 20 | 0 | 0 | 16 | 0 | 0 |
Рвота | 19 | 1 | 0 | 15 | 1 | 0 |
Со стороны кожи и подкожной клетчатки | ||||||
Алопеція | 18 в | Н/З | Н/З | 6 г | Н/З | Н/З |
Висипання д | 17 | 1 | 0 | 6 | 0 | 0 |
Сухість шкіри | 6 | 0 | 0 | 1 | 0 | 0 |
Загальні розлади | ||||||
Підвищена втомлюваність | 41 | 2 | 0 | 29 | 1 | 0 |
Астения | 8 | 0 | 0 | 5 | 1 | 0 |
Пірексія | 13 | < 1 | 0 | 5 | 0 | 0 |
Визначення ступеня за CTCAE, 4.0.
CTCAE — Загальні критерії термінології для класифікації побічних реакцій; N — кількість пацієнтів; Н/З — не застосовується.
a Найбільш поширені інфекції (> 1 %) включають назофарингіт, інфекцію верхніх дихальних шляхів, інфекцію сечовивідних шляхів, грип, бронхіт, риніт, кон'юнктивіт, пневмонію, синусит, цистит, оральний герпес та інфекцію дихальних шляхів.
б Стоматит включає афтозний стоматит, хейліт, глосит, глосодинію, виразковий стоматит, запалення слизових оболонок, біль в ротовій порожнині, дискомфорт в ротоглотці, біль в ротоглотці та стоматит.
в Реакції ступеня 1 — 17 %; реакції ступеня 2 – 1 %.
г Реакції ступеня 1 — 6 %.
д Висипання включають висипання, макулопапульозні висипання, висип зі свербежем, еритематозні висипання, папульозні висипання, дерматит, вугреподібний дерматит та токсичні висипання.
Таблиця 9. Відхилення лабораторних показників від норми в Дослідженні 2 | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
Відхилення лабораторних показників від норми | Ібранс + фулвестрант (N=345) | Плацебо + фулвестрант (N=172) | ||||
Всі ступені , % | Ступінь 3 , % | Ступінь 4 , % | Всі ступені , % | Ступінь 3 , % | Ступінь 4 , % | |
Зниження кількості лейкоцитів | 99 | 45 | 1 | 26 | 0 | 1 |
Зниження кількості нейтрофілів | 96 | 56 | 11 | 14 | 0 | 1 |
Анемия | 78 | 3 | 0 | 40 | 2 | 0 |
Зниження кількості тромбоцитів | 62 | 2 | 1 | 10 | 0 | 0 |
N — кількість пацієнтів | ||||||
Срок годности.
3 года.
Условия хранения.
Хранить в недоступном для детей месте. Хранить при температуре ниже 30 °C.
Упаковка.
По 7 капсул у блістері, по 3 блістери у картонній коробці.
Категория отпуска.
По рецепту.
Производитель.
Пфайзер Менюфекчуринг Дойчленд ГмбХ / Pfizer Manufacturing Deutschland GmbH.
Местонахождение производителя и его адрес места осуществления деятельности.
Бетрібштетте Фрайбург, Мусвальдаль 1, 79090 Фрайбург, Німеччина/
Betriebsstatte Freiburg, Mooswaldallee 1, 79090 Freiburg, Germany.
ПАЛБОЦИКЛИБ
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа