Личный кабинет
АРАНЕСП раствор для ин. 100 мкг/мл шприц 0,3 мл №1
rx
Код товара: 187599
Производитель: Amgen Europe B.V (Нидерланды)
24 400,00 RUB
нет в наличии
Сообщить когда товар появиться в наличии
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
ИНСТРУКЦИЯ
для медицинского применения лекарственного препарата
АРАНЕСП
(АРАНЕСП ® )
Состав:
действующее вещество: дарбэпоэтин альфа;
1 предварительно наполненный шприц содержит дарбэпоэтин альфа:
10 мкг в 0,4 мл (25 мкг/мл);
30 мкг в 0,3 мл (100 мкг/мл);
500 мкг в 1 мл (500 мкг/мл);
вспомогательные вещества: натрия хлорид, натрия дигидрофосфата моногидрат, натрия гидрофосфат безводный, полисорбат 80, вода для инъекций.
Лекарственная форма. Раствор для инъекций.
Основные физико-химические свойства: прозрачная, бесцветная жидкость, практически без частиц.
Фармакотерапевтическая группа.
Противоанемические, другие противоанемические средства.
Код АТХ B03XA02.
Фармакологические свойства .
Фармакодинамика.
Дарбэпоэтин альфа производится генной технологией с использованием клеток яичника китайского хомячка (CHO-K1).
Эритропоэтин человека представляет собой эндогенный гликопротеиновый гормон, который является основным регулятором эритропоэза посредством специфического взаимодействия с рецептором эритропоэтина на эритроидных клетках-предшественниках в костном мозге. Продукция эритропоэтина преимущественно происходит в почках и регулируется ими в ответ на изменения оксигенации тканей. У больных хронической почечной недостаточностью нарушается продукция эндогенного эритропоэтина, и основной причиной анемии у таких больных является дефицит эритропоэтина. У онкологических больных, получающих химиотерапию, этиология анемии является многофакторной. У таких больных развитию анемии существенно способствуют как дефицит эритропоэтина, так и сниженный ответ эритроидных клеток-предшественников на эндогенный эритропоэтин.
Дарбэпоэтин альфа стимулирует эритропоэз по тому же механизму, что и эндогенный гормон. Дарбэпоэтин альфа имеет пять N-связанных углеводных цепей, тогда как эндогенный гормон и рекомбинантный человеческий эритропоэтин (r-HuEPO) имеют три. Дополнительные остатки сахара молекулярно не отличаются от остатков эндогенного гормона. Из-за повышенного содержания углеводов дарбэпоэтин альфа имеет более длительный период полувыведения, чем r-HuEPO, и, следовательно, более высокую активность in vivo . Несмотря на эти молекулярные изменения, дарбэпоэтин альфа сохраняет очень узкую специфичность в отношении рецептора эритропоэтина.
Пациенты с хронической почечной недостаточностью
В рандомизированном двойном слепом корректировочном исследовании (n = 358), в котором сравнивали один раз каждые 2 недели и один раз в месяц у пациентов с хронической почечной недостаточностью или пациентов на диализе, применение дарбэпоэтина альфа один раз в месяц было не хуже, чем один раз в 2 недели для коррекции анемии. Среднее время (квартиль 1, квартиль 3) для достижения коррекции гемоглобина (увеличение уровня гемоглобина ≥ 100 г/л и ≥ 10 г/л по сравнению с исходным уровнем) составляло 5 недель для обеих схем, один раз в 2 недели (3,7 недели) и один раз в месяц (3,9 недели). В течение периода исследования (29-33 недели) средний (95% ДИ) эквивалент еженедельной дозы составлял 0,20 (0,17, 0,24) мкг/кг для режима приема один раз в 2 недели и 0,27 (0,23, 0,32) мкг/кг для режима приема один раз в месяц.
В рандомизированном двойном слепом плацебо-контролируемом исследовании (TREAT) в когорте из 4038 пациентов с ХБП, не находящихся на диализе, с диабетом 2 типа и уровнем гемоглобина ≤ 11 г/дл, пациенты получали либо дарбэпоэтин альфа для достижения уровня гемоглобина 13 г/дл, либо плацебо (с сохранением дарбэпоэтина альфа, когда уровень гемоглобина падал ниже показателя 9 г/дл). Исследование не смогло достичь ни одной из двух основных целей — продемонстрировать снижение риска смертности от всех причин или риска сердечно-сосудистых заболеваний (дарбэпоэтин альфа по сравнению с плацебо; ОР = 1,06; 95% ДИ (0,95, 1,19)). Анализ отдельных компонентов комбинированных конечных точек выявил следующие показатели ЧСС (95% ДИ): смертность – 1,05 (0,92, 1,21), застойная сердечная недостаточность (ЗСН) – 0,89 (0,74, 1,08), инфаркт миокарда (ИМ) – 0,96 (0,75, 1,23), инсульт – 1,92 (1,38; 2,68), госпитализация по поводу ишемии миокарда – 0,84 (0,55; 1,27), ФВ ЛЖ – 1,02 (0,87; 1,18).
Больные раком, получающие химиотерапию
Выживаемость пациентов и прогрессирование опухоли изучались в пяти крупных контролируемых исследованиях с участием 2833 пациентов. Четыре из этих пяти исследований были двойными слепыми плацебо-контролируемыми исследованиями и одно – открытым. В двух исследованиях участвовали пациенты, получавшие химиотерапию. В двух из этих исследований целевой уровень гемоглобина составлял >13 г/дл, в остальных исследованиях — 12-14 г/дл. В открытом исследовании не было различий в общей выживаемости между пациентами, получавшими рекомбинантный человеческий эритропоэтин, и пациентами из контрольной группы. В четырех плацебо-контролируемых исследованиях коэффициенты риска для общей выживаемости колебались от 1,25 до 2,47 в пользу контроля. Результаты этих исследований продемонстрировали необъяснимое явное статистически значимое превышение показателей смертности среди пациентов с анемией, связанной с различными видами обычного рака, получавших рекомбинантный человеческий эритропоэтин, по сравнению с контрольной группой. Полученный в этих исследованиях результат общей выживаемости не мог быть обоснованно объяснен разницей в частоте тромбозов и связанных с ними осложнений у пациентов, получавших рекомбинантный человеческий эритропоэтин, и у пациентов контрольной группы.
Также был проведен систематический обзор, в который вошли более 9000 больных раком, принявших участие в 57 клинических исследованиях. Метаанализ данных об общей выживаемости выявил коэффициент риска 1,08 в пользу контрольной группы (95% ДИ (0,99, 1,18); 42 исследования и 8167 пациентов).
Фармакокинетика.
Из-за повышенного содержания углеводов уровни дарбэпоэтина альфа в крови остаются выше минимальной стимулирующей концентрации, необходимой для эритропоэза, в течение более длительного периода времени, чем эквивалентная молярная доза r-HuEPO, что позволяет менее частое введение дарбэпоэтина альфа для достижения того же биологического ответа.
Пациенты с хронической почечной недостаточностью
Фармакокинетику дарбэпоэтина альфа изучали клинически у пациентов с хронической почечной недостаточностью после внутривенного и подкожного введения. При внутривенном введении конечный период полувыведения дарбэпоэтина альфа составляет 21 час (SD 7,5). Клиренс дарбэпоэтина альфа составляет 1,9 мл/ч/кг (SD 0,56), а объем распределения (V ss ) примерно равен объему плазмы (50 мл/кг). Биодоступность составляет 37% при подкожном введении. После ежемесячного введения дарбэпоэтина альфа в подкожных дозах от 0,6 до 2,1 мкг/кг конечный период полувыведения составлял 73 часа (SD 24). Более длительный период полувыведения дарбэпоэтина альфа, вводимого подкожно, по сравнению с внутривенным, обусловлен кинетикой подкожной абсорбции. В клинических исследованиях минимальное накопление наблюдалось независимо от пути введения. В доклинических исследованиях было продемонстрировано, что почечный клиренс минимален (до 2% от общего клиренса) и не влияет на период полувыведения из сыворотки.
Фармакокинетика дарбэпоэтина альфа аналогична у детей и взрослых пациентов с ХБП. После внутривенного введения разница между педиатрическими и взрослыми пациентами составляла примерно 25% в области под кривой от времени 0 до бесконечности (AUC[0-∞]); однако эта разница была в два раза меньше пределов AUC(0–∞), наблюдаемых у детей. AUC(0-∞) была одинаковой у взрослых и детей с ХПН после подкожного введения. Период полувыведения также был одинаковым у взрослых и детей с ХБП после внутривенного и подкожного введения.
Больные раком, получающие химиотерапию
После подкожного введения 2,25 мкг/кг взрослым онкологическим больным средняя максимальная концентрация дарбэпоэтина альфа 10,6 нг/мл (SD 5,9) была достигнута в среднем за 91 час (SD 19,7). Эти параметры соответствовали линейной фармакокинетике в широком диапазоне доз (0,5–8 мкг/кг еженедельно и 3–9 мкг/кг каждые 2 недели). Фармакокинетические параметры не изменялись при применении нескольких доз в течение 12 недель (применение дозы каждую неделю или каждые 2 недели). Наблюдали ожидаемое умеренное (<2-кратное) увеличение концентрации в сыворотке крови при приближении к равновесному состоянию, но после повторного введения не наблюдалось неожиданного накопления. Фармакокинетическое исследование было проведено у пациентов с анемией, вызванной химиотерапией, которые получали дарбэпоэтин альфа в дозе 6,75 мкг/кг подкожно каждые 3 недели в сочетании с химиотерапией. В этом исследовании, которое позволило подробно охарактеризовать конечный период полувыведения, средний (SD) конечный период полувыведения составил 74 (SD 27) часа.
Клинические характеристики.
Индикация.
Лечение симптоматической анемии, связанной с хронической почечной недостаточностью (ХБП), у взрослых и детей в возрасте 11 лет и старше.
Лечение симптоматической анемии у взрослых онкологических больных с немиелоидными злокачественными новообразованиями, получающих химиотерапию.
Противопоказание.
Повышенная чувствительность к действующему веществу или к любому из вспомогательных веществ препарата, которые указаны в разделе «Состав».
Артериальная гипертензия, не поддающаяся адекватному медикаментозному контролю.
Особые меры безопасности.
При амбулаторном применении Аранесп можно вынимать из холодильника только один раз и хранить при комнатной температуре (до 25 °C) в течение 7 дней. После того, как шприц был извлечен из холодильника и достиг комнатной температуры (до 25 °C), его следует либо использовать в течение 7 дней, либо выбросить.
Аранесп – стерильный, а не консервированный продукт. Не используйте более одной дозы на шприц. Любое оставшееся лекарство в предварительно заполненном шприце следует выбросить.
Перед использованием раствора Аранеспа необходимо проверить его на наличие механических частиц и наличие окраски. Не используйте препарат при наличии механических частиц и появлении окраски. Не трясите. Перед инъекцией дайте предварительно заполненному шприцу нагреться до комнатной температуры.
Вам следует сменить место инъекции и вводить препарат медленно, чтобы избежать дискомфорта в месте инъекции.
Неиспользованный медицинский продукт и отходы следует утилизировать в соответствии с местными требованиями.
Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий.
Клинические результаты, полученные в настоящее время, не указывают на какое-либо взаимодействие дарбэпоэтина альфа с другими веществами. Однако существует вероятность взаимодействия с препаратами, которые значительно связываются с эритроцитами, такими как циклоспорин, такролимус. Если Аранесп применяется одновременно с любым из этих препаратов, следует контролировать уровень этих препаратов в крови и корректировать дозу при повышении концентрации гемоглобина.
Особенности применения.
Инструкция по введению Аранеспа
Существует два типа упаковки препарата - Аранесп, предварительно заполненный шприц без автоматического предохранителя иглы, и Аранесп, предварительно заполненный шприц с автоматическим предохранителем иглы. В обоих случаях следует следовать «общим» инструкциям: раздел 1, за которым следует раздел 2, который описывает использование предварительно наполненного шприца Аранесп без автоматического предохранителя иглы, и раздел 3, который описывает предварительно заполненный шприц Аранесп с автоматическим предохранителем иглы.
Общие инструкции
Больной не имеет права самостоятельно делать инъекции, если предварительно не получил соответствующего указания от врача, медсестры или фармацевта. При возникновении вопросов относительно применения препарата пациенту следует проконсультироваться с врачом, медсестрой или фармацевтом.
Перед применением препарата следует внимательно прочитать всю инструкцию.
Как использовать Аранесп, предварительно наполненный шприц с автоматическим устройством безопасности иглы или без него.
- Достаньте предварительно наполненный шприц из холодильника. Не снимайте предварительно наполненный шприц за поршень или колпачок иглы. Это может повредить его.
- Оставьте предварительно заполненный шприц при комнатной температуре примерно на 30 минут. Это сделает инъекцию более комфортной. Ни при каких обстоятельствах не нагревайте Аранесп (например, не нагревайте препарат в микроволновой печи или в горячей воде). Кроме того, не оставляйте шприц под воздействием прямых солнечных лучей.
- Не встряхивайте предварительно заполненный шприц.
- Не снимайте колпачок с предварительно заполненного шприца, пока не будете готовы к инъекции.
- Следует проверить, соответствует ли доза назначению врача.
- Срок годности следует проверить на этикетке предварительно заполненного шприца (EXP). Не используйте его, если прошел последний день указанного месяца.
- Следует проверить внешний вид Аранеспа. Это должна быть прозрачная бесцветная или слегка перламутровая жидкость. Не используйте препарат при наличии грязи или механических частиц.
- Тщательно вымойте руки.
- Найдите удобную, хорошо освещенную поверхность и разместите на ней все необходимое оборудование в пределах досягаемости.
Место инъекции Аранеспа
 | Лучшими местами для самостоятельной инъекции являются верхняя часть бедер и живот. Если инъекцию делает кто-то другой, можно также использовать тыльную сторону рук. Вы можете изменить место инъекции, если место инъекции покраснело или раздражено. |
Инструкция по введению Аранеспа, предварительно заполненный шприц (без автоматического предохранителя иглы)
|  |
Инструкция по инъекции Аранеспа, предварительно заполненный шприц (с автоматическим предохранителем иглы)
Предварительно заполненный шприц с прозрачным предохранителем иглы.
Булавки для игл | Прозрачная безопасность иглы | ||||
Поршень |  | Серый колпачок иглы | |||
Поршневой шток | Пружина игольчатого предохранителя | ||||
Крепежи | Этикетка и окно | Предварительно заполненный шприц | |||
Применяйте, если появляется прозрачный защитный кожух иглы, как показано ниже. |
 |
Не используйте, если сработал прозрачный игольчатый предохранитель (растянута пружина). |
 |
Чтобы снизить риск случайного использования иглы, каждый предварительно заполненный шприц оснащен устройством безопасности иглы, которое автоматически активируется и закрывает иглу после полной инъекции содержимого предварительно заполненного шприца.
Не пытайтесь разблокировать фиксатор иглы предварительно заполненного шприца перед инъекцией.
Не прикасайтесь к защитным булавкам иглы.
На корпусе предварительно наполненного шприца имеется отрывная этикетка, которую можно удалить после инъекции. Этикетка используется медицинскими работниками для обновления медицинской карты пациента.
Не используйте предварительно наполненный шприц, если серый колпачок иглы был снят или активирован прозрачный предохранитель иглы (он закрывает иглу).
Процедура инъекции
- Очистите кожу спиртовой салфеткой.
|  |
 | |
|  |
|  |
Нажмите на поршень до упора, пока вся жидкость не будет впрыснута. Прозрачное защитное устройство иглы не сработает до тех пор, пока предварительно заполненный шприц не станет пустым. |  |
|  |
 | |
 |
Не надевайте серый защитный колпачок обратно на иглу.
6. Если замечена капля крови, ее можно аккуратно удалить ватным или марлевым тампоном. Не трите место инъекции. При необходимости место инъекции можно прикрыть пластырем.
Не используйте оставшийся Аранесп в шприце.
Утилизация шприцев
- Не закривати сірими ковпачками для голки використані шприци.
- Зберігати використані шприци у недоступних для дітей місцях та поза полем зору дітей.
- Використані попередньо наповнені шприци слід утилізувати згідно з місцевими вимогами.
Зняття відривної етикетки (інформація для спеціалістів)
Попередньо наповнений шприц Аранесп оснащений відривною етикеткою, яку можна зняти та розмістити у медичній картці пацієнта.
Примітка: зняти етикетку можна тільки після того, як проведено ін'єкцію та голку захищено прозорим запобіжником.
1. Тримати шприц як показано і повертати поршень до себе, поки не буде видно закладену етикетку у межах відкритого віконця, як показано. |  | |
2 . Легко поверните его к себе в тот момент, когда этикетка появится в межкомнатных дверях. |  | |
3. Потягнути етикетку вгору з вікна та відірвіть за перфорацією , як показано на рисунку. |  | |
Тягнути у вказаному напрямку | ||
 | ||
Відірвати за перфорацією | ||
Загальні особливості застосування
Зловживання препаратом здоровими людьми може призвести до надмірного збільшення гематокриту, що може спричинити ускладнення з боку серцево-судинної системи, що є небезпечним для життя.
Для покращення спостереження за препаратами, які стимулюють еритропоез, торгову назву препарату необхідно чітко записати в історію хвороби пацієнта.
У всіх пацієнтів слід контролювати артеріальний тиск, особливо на початку терапії Аранеспом. Якщо артеріальний тиск важко піддається контролю за допомогою відповідних заходів, рівень гемоглобіну можна знизити, зменшуючи або відмінивши дозу Аранеспу (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
У пацієнтів з ХНН при застосуванні Аранеспу спостерігалися випадки важкої артеріальної гіпертензії, включаючи гіпертонічний криз, гіпертонічну енцефалопатію та судоми.
Для забезпечення ефективного еритропоезу перед початком та під час терапії у всіх пацієнтів слід оцінювати кількість заліза, а в деяких випадках може виникнути необхідність у допоміжній терапії залізом.
У разі відсутності реакції на терапію Аранеспом слід визначити причинні фактори. Дефіцит заліза, фолієвої кислоти або вітаміну В 12 знижує ефективність препаратів, що стимулюють еритропоез, а тому його слід корегувати. Супутні інфекції, запалення або травми, приховані кровотечі, гемоліз, важка інтоксикація алюмінієм, існуючі гематологічні захворювання або фіброз кісткового мозку також можуть зменшити еритропоетичну відповідь. Як складову оцінки слід розглядати визначення кількості ретикулоцитів. Якщо після виключення характерних причин, що зумовлюють відсутність відповіді, у пацієнта спостерігається ретикулоцитопенія, слід розглянути необхідність обстеження кісткового мозку. Якщо кістковий мозок відповідає тесту на PRCA, слід провести аналіз на антитіла до еритропоетину.
Існують повідомлення про істинну еритроцитарну аплазію, спричинену нейтралізуючими антитілами до еритропоетину, яка асоціювалася з рекомбінантними еритропоетичними білками, включаючи Аранесп. Переважно повідомлялося про такі випадки у пацієнтів з ХНН, яких лікували підшкірно. Було продемонстровано, що ці антитіла мають перехресну реактивність з усіма еритропоетичними білками, а отже, пацієнтів з підозрюваною або підтвердженою наявністю нейтралізуючих антитіл не слід переводити на Аранесп (див. розділ «Побічні реакції»).
Парадоксальне зменшення гемоглобіну та розвиток важкої форми анемії, пов'язані з низькими кількостями ретикулоцитів, потребує негайного припинення лікування епоетином і проведення тестування протиеритропоетинового антитіла. Повідомлялося про випадки для пацієнтів з гепатитом С, які одержували інтерферон та рибавірин із супутнім призначенням епоетинів. Епоетини не застосовувати для лікування анемії, пов'язаної з гепатитом С.
Захворювання печінки в активній фазі було критерієм виключення в усіх дослідженнях Аранеспу, тому не існує даних для пацієнтів з порушенням функції печінки. Оскільки печінка вважається основним шляхом виведення дарбепоетину альфа та r-HuEPO, Аранесп слід з обережністю застосовувати пацієнтам із захворюваннями печінки.
Безпека й ефективність Аранеспу не були визначені для пацієнтів з супутніми основними гематологічними захворюваннями (такими як гемолітична анемія, серповидно-клітинна анемія, таласемія і порфірія). Тому таким пацієнтам Аранесп слід застосовувати з обережністю.
Ковпачок голки попередньо наповненого шприца містить сухий натуральний каучук (похідну латексу), який може спричинити алергічні реакції.
У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю підтримуюча концентрація гемоглобіну не повинна перевищувати верхню межу цільової концентрації гемоглобіну, рекомендованої у розділі «Спосіб застосування та дози». У клінічних дослідженнях спостерігався підвищений ризик летального випадку, важкі серцево-судинні або цереброваскулярні явища, включаючи інсульт та тромбоз судин при застосуванні препаратів, що стимулюють еритропоез, для досягнення рівня гемоглобіну понад 120 г/л.
Контрольовані клінічні дослідження не показали значних переваг, які б можна було віднести на рахунок застосування епоетинів при зростанні концентрації гемоглобіну вище рівня, необхідного для контролю симптомів анемії або для уникнення переливання крові.
Слід з обережністю застосовувати Аранесп пацієнтам з епілепсією. Повідомлялося про судоми у пацієнтів, які застосовують Аранесп.
Цей лікарський засіб містить менше ніж 1 ммоль натрію (23 мг) в дозі, тобто майже не містить натрію.
Пацієнти з хронічною нирковою недостатністю
Слід проявляти обережність при підвищенні дози препарату у хворих із хронічною нирковою недостатністю, оскільки високі сумарні дози поетину можуть підвищувати ризик летальності, серйозних серцево-судинних та цереброваскулярних ускладнень.
У пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю поточна концентрація гемоглобіну не повинна перевищувати верхню межу цільової концентрації гемоглобіну, рекомендованої у розділі «Спосіб застосування та дози». У клінічних дослідженнях спостерігався підвищений ризик летального випадку, тяжкі серцево-судинні або цереброваскулярні явища, включаючи інсульт, та тромбоз судин при застосуванні препаратів, що стимулюють еритропоез, для досягнення рівня гемоглобіну понад 120 г/л (7,5 ммоль/л).
Контрольовані клінічні дослідження не показали значних переваг, які б можна було віднести на рахунок застосування епоетинів при зростанні концентрації гемоглобіну вище рівня, необхідного для контролю симптомів анемії або для уникнення переливання крові.
Усім пацієнтам з показниками феритину сироватки нижче 100 мкг/л або тим, у кого насичення трансферину є нижчим за 20 %, рекомендується допоміжна терапія залізом.
Під час терапії Аранеспом слід регулярно стежити за рівнем калію в сироватці крові. Повідомлялося про підвищення рівня калію у кількох пацієнтів, які отримували Аранесп, проте причинний зв'язок не встановлено. Якщо спостерігається підвищений або зростаючий рівень калію, слід розглянути питання щодо необхідності припинити застосування Аранеспу, поки рівень не буде відкореговано.
Онкохворі пацієнти
Вплив на ріст пухлини
Епоетини є факторами росту, що головним чином стимулюють продукування червоних клітин крові. Рецептори еритропоетину можуть виявлятися на поверхні різних пухлинних клітин. Як і у випадку з усіма факторами росту, існує припущення, що епоетини можуть стимулювати ріст пухлин. У кількох контрольованих дослідженнях не було продемонстровано, що епоетини покращують загальне виживання або знижують ризик прогресування пухлини у пацієнтів з анемією, яка була асоційована з раком.
У контрольованих клінічних дослідженнях застосування Аранеспу та інших препаратів, що стимулюють еритропоез, продемонстровано:
- Скорочений час до прогресування пухлини у пацієнтів з поширеним раком голови та шиї, які отримують радіотерапію, при застосуванні цих препаратів до досягнення заданої концентрації гемоглобіну більше 140 г/л; препарати, що стимулюють еритропоез, не показані для застосування цій категорії пацієнтів.
- Скорочення загального виживання та збільшення кількості летальних випадків, які відносять на рахунок прогресування захворювання за 4 місяці, у пацієнтів із метастазуючим раком молочних залоз, які отримують хіміотерапію, при застосуванні цих препаратів до досягнення заданої концентрації гемоглобіну 120-140 г/л.
- Підвищений ризик летальних випадків при застосуванні цих препаратів до досягнення заданої концентрації гемоглобіну 120 г/л у пацієнтів з активним злоякісним захворюванням, які не отримують ані хіміотерапії, ані радіотерапії. Препарати, що стимулюють еритропоез, не показані для застосування цій категорії пацієнтів.
Зважаючи на вищезазначене, у деяких клінічних ситуаціях для лікування анемії в онкохворих пацієнтів слід надавати перевагу переливанню крові. Рішення щодо застосування рекомбінантних еритропоетинів має базуватися на оцінці співвідношення «користь/ризик» у кожного конкретного пацієнта, при проведенні якої слід враховувати специфічний клінічний контекст. Фактори, які слід враховувати при проведенні оцінки, включають тип пухлини та її стадію, ступінь анемії, імовірну тривалість життя, середовище, у якому лікується пацієнт, а також переваги пацієнта (див. розділ «Фармакологічні властивості»).
У пацієнтів із твердими пухлинами або лімфопроліферативними злоякісними новоутвореннями, якщо значення гемоглобіну перевищують 120 г/л, слід ретельно дотримуватися рекомендацій щодо адаптації дози, наведених у розділі «Спосіб застосування та дози», щоб мінімізувати потенційний ризик тромбоемболічних явищ. Також слід регулярно визначати рівні тромбоцитів та гемоглобіну.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Немає достовірних та добре вивчених даних щодо застосування Аранеспу у період вагітності. Оскільки відсутній клінічний досвід застосування Аранеспу вагітним, у період вагітності від застосування препарату слід утримуватись.
Оскільки клінічний досвід застосування жінкам, які годують груддю, відсутній, слід припинити годування груддю у випадках, коли назначена терапія Аранеспом.
При дослідженні на тваринах не було виявлено прямого шкідливого впливу на вагітність, ембріональний/фетальний розвиток, пологи або постнатальний розвиток, не було впливу на фертильність.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Аранесп не має або має незначний вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Лікування Аранеспом проходить лише під контролем лікаря, який має досвід лікування зазначених вище показань.
Аранесп постачається готовим для застосування у попередньо наповнених шприцах. Вказівки щодо застосування, поводження та утилізації наведені у розділі «Особливі заходи безпеки».
Лікування симптоматичної анемії у дорослих та дітей з хронічною нирковою недостатністю
Симптоми та наслідки анемії можуть варіюватися залежно від віку, статі та загальної тяжкості захворювання; необхідно, щоб лікар оцінив індивідуальний перебіг захворювання та стан пацієнта. Для підвищення гемоглобіну до рівня не більше 120 г/л Аранесп слід вводити підшкірно або внутрішньовенно. Пацієнтам, які не отримують гемодіаліз, препарат рекомендується вводити підшкірно, щоб уникнути проколювання периферичних вен.
Через наявність варіабельності між пацієнтами іноді у пацієнта можуть спостерігатися індивідуальні значення гемоглобіну, що є нижчими та вищими за бажаний рівень гемоглобіну. Варіабельність гемоглобіну слід контролювати шляхом підбору дози з урахуванням цільових меж гемоглобіну від 100 до 120 г/л. Слід уникати тривалого рівня гемоглобіну понад 120 г/л; інформація щодо відповідного корегування дози у випадках, коли спостерігаються значення гемоглобіну, що перевищують 120 г/л, викладена нижче. Слід уникати підйому гемоглобіну більш ніж на 20 г/л за чотиритижневий період. Якщо це трапиться, слід провести відповідне корегування дози, як зазначено.
Лікування Аранеспом поділяється на два етапи – корекція та підтримуюча фаза. Вказівки надаються окремо для дорослих та пацієнтів дитячого віку.
Дорослі пацієнти з хронічною нирковою недостатністю
Фаза корекції
Початкова доза, яку вводять підшкірно або внутрішньовенно, становить 0,45 мкг/кг маси тіла одноразовою ін'єкцією 1 раз на тиждень. Альтернативно пацієнтам, які не перебувають на діалізі, можна підшкірно вводити послідовні початкові дози одноразовою ін'єкцією: 0,75 мкг/кг 1 раз кожні 2 тижні або 1,5 мкг/кг 1 раз на місяць. Якщо підвищення рівня гемоглобіну є недостатнім (менше 10 г/л за 4 тижні), слід збільшити дозу приблизно на 25 %. Не слід збільшувати дозу частіше ніж 1 раз кожні 4 тижні.
Якщо підвищення гемоглобіну становить понад 20 г/л за 4 тижні, дозу слід зменшити приблизно на 25 %. Якщо рівень гемоглобіну перевищує 120 г/л, слід розглянути необхідність зменшити дозу. Якщо рівень гемоглобіну продовжує зростати, дозу слід зменшити приблизно на 25 %. Якщо після зменшення дози гемоглобін продовжує зростати, дозу слід тимчасово відмінити, поки гемоглобін не почне знижуватися, а в цей момент терапію слід розпочати знову при дозі, що є приблизно на 25 % нижчою за попередню.
Рівень гемоглобіну слід вимірювати кожні 1-2 тижні, доки він не стабілізується. Після цього рівень гемоглобіну можна вимірювати через більші інтервали.
Підтримуюча фаза
Пацієнтам, які перебувають на діалізі, можна продовжувати застосовувати Аранесп як одноразову ін'єкцію 1 раз на тиждень або 1 раз кожні 2 тижні. Пацієнти, які перебувають на діалізі, яких переводять з режиму дозування Аранеспу 1 раз на тиждень на режим дозування через тиждень, мають спочатку отримати дозу, вдвічі більшу за попередню дозу, яку вводили 1 раз на тиждень.
Пацієнтам, які не перебувають на діалізі, можна продовжувати застосовувати Аранесп як одноразову ін'єкцію 1 раз на тиждень, 1 раз кожні 2 тижні або 1 раз на місяць. Пацієнтам, які застосовують Аранесп 1 раз на 2 тижні, після досягнення бажаного рівня гемоглобіну Аранесп можна вводити підшкірно 1 раз на місяць, застосовуючи початкову дозу, що вдвічі перевищує попередню дозу, яку вводили 1 раз кожні 2 тижні.
Дозу слід титрувати відповідно до необхідності для підтримання бажаного рівня гемоглобіну.
Якщо для підтримання гемоглобіну на бажаному рівні потрібне корегування дози, рекомендується корегувати дозу приблизно на 25 %.
Якщо підвищення гемоглобіну становить понад 20 г/л за 4 тижні, дозу слід зменшити приблизно на 25 % залежно від швидкості підвищення. Якщо рівень гемоглобіну перевищує 120 г/л, слід розглянути питання щодо необхідності зменшити дозу. Якщо рівень гемоглобіну продовжує зростати, дозу слід зменшити приблизно на 25 %. Якщо після зменшення дози гемоглобін продовжує зростати, дозу слід тимчасово відмінити, поки гемоглобін не почне знижуватися, а в цей момент терапію слід розпочати знову при дозі, що є приблизно на 25 % нижчою за попередню.
Слід ретельно стежити за пацієнтами, щоб упевнитися у тому, що для забезпечення адекватного контролю за симптомами анемії застосовується найнижча схвалена доза Аранеспу.
Після корегування будь-якої дози або режиму дозування кожні 1-2 тижні слід перевіряти рівні гемоглобіну. Зміни дози у підтримуючій фазі лікування слід робити не частіше, ніж кожні 2 тижні.
При зміні шляху введення слід застосовувати ту ж саму дозу та перевіряти рівні гемоглобіну кожні 1-2 тижні, щоб відповідним чином скорегувати дозу для підтримання гемоглобіну на бажаному рівні.
Клінічні дослідження продемонстрували, що дорослих пацієнтів, які отримують r-HuEPO 1, 2 або 3 рази на тиждень, можна переводити на лікування Аранеспом з режимом дозування 1 раз на тиждень або 1 раз через тиждень. Початкову щотижневу дозу Аранеспу (мкг/тиждень) можна визначити, розділяючи загальну тижневу дозу r-HuEPO (МО/тиждень) на 200. Початкову дозу Аранеспу, що застосовується через тиждень (мкг/через тиждень), можна визначити, розділяючи загальну кумулятивну дозу r-HuEPO, що її застосовують протягом двотижневого періоду, на 200. Через індивідуальну варіабельність для окремих пацієнтів може виникнути потреба у титруванні до оптимальних терапевтичних доз. При переведенні з r‑HuEPO на Аранесп кожні 1-2 тижні слід контролювати рівень гемоглобіну та застосовувати один і той же шлях введення.
Діти з хронічною нирковою недостатністю
Фаза корекції
Для дітей віком від 11 років початкова доза, яку вводять підшкірно або внутрішньовенно, становить 0,45 мкг/кг маси тіла одноразовою ін'єкцією 1 раз на тиждень. Альтернативно пацієнтам, які не перебувають на діалізі, можна підшкірно вводити початкову дозу 0,75 мкг/кг маси тіла одноразовою ін'єкцією 1 раз кожні 2 тижні. Якщо збільшення рівня гемоглобіну є недостатнім (менше 10 г/л за 4 тижні), дозу слід збільшити приблизно на 25 %. Не слід збільшувати дозу частіше ніж 1 раз кожні 4 тижні.
Якщо підвищення гемоглобіну становить понад 20 г/л за 4 тижні, дозу необхідно зменшити приблизно на 25 % залежно від швидкості підвищення. Якщо рівень гемоглобіну перевищує 120 г/л, слід розглянути необхідність зменшення дози. Якщо рівень гемоглобіну продовжує зростати, дозу слід зменшити приблизно на 25 %. Якщо після зменшення дози гемоглобін продовжує зростати, дозу слід тимчасово відмінити, поки гемоглобін не почне знижуватися, а в цей момент терапію слід розпочати знову при дозі, що є приблизно на 25 % нижчою за попередню.
Рівень гемоглобіну слід вимірювати кожні 1-2 тижні, доки він не стабілізується. Після цього рівень гемоглобіну можна вимірювати через більші інтервали.
Корекція анемії для дітей із застосуванням Аранеспу 1 раз на місяць не вивчалася.
Підтримуюча фаза
Для дітей віком від 11 років у підтримуючій фазі можна продовжувати застосовувати Аранесп як одноразову ін'єкцію 1 раз на тиждень або 1 раз кожні 2 тижні. Пацієнти, які перебувають на діалізі, яких переводять з режиму дозування Аранеспу 1 раз на тиждень на режим дозування через тиждень, мають спочатку отримати дозу, вдвічі більшу за попередню дозу, яку вводили 1 раз на тиждень.
Пацієнтам, які не перебувають на діалізі, після досягнення бажаного рівня гемоглобіну при режимі дозування 1 раз кожні 2 тижні Аранесп можна вводити підшкірно 1 раз на місяць, застосовуючи початкову дозу, що вдвічі перевищує попередню дозу, що вводили 1 раз кожні 2 тижні.
Клінічні дослідження продемонстрували, що дітей, які отримують r-HuEPO 2 або 3 рази на тиждень, можна переводити на лікування Аранеспом з режимом дозування 1 раз на тиждень, а тих, які отримують r-HuEPO 1 раз на тиждень, можна переводити на лікування Аранеспом з режимом дозування 1 раз через тиждень. У дітей початкову щотижневу дозу Аранеспу (мкг/тиждень) можна визначити, розділяючи загальну тижневу дозу r-HuEPO (МО/тиждень) на 240. Початкову щотижневу дозу Аранеспу наступного тижня (мкг/тиждень) можна визначити, розділяючи загальну дозу r-HuEPO, застосовану протягом 2 тижнів, на 240. Через індивідуальну варіабельність окремим пацієнтам може бути потрібне титрування до оптимальних терапевтичних доз. При переході з r-HuEPO на Аранесп кожні 1-2 тижні слід контролювати рівень гемоглобіну та застосовувати один і той же шлях введення.
Дозу слід титрувати за потребою для підтримання бажаного рівня гемоглобіну.
Якщо для підтримання гемоглобіну на бажаному рівні необхідне корегування дози, рекомендується корегувати дозу приблизно на 25 %.
Якщо підвищення гемоглобіну становить понад 20 г/л за 4 тижні, дозу необхідно зменшити приблизно на 25 % залежно від швидкості підвищення. Якщо рівень гемоглобіну перевищує 120 г/л, слід розглянути питання щодо необхідності зменшення дози. Якщо рівень гемоглобіну продовжує зростати, дозу слід зменшити приблизно на 25 %. Якщо після зменшення дози гемоглобін продовжує зростати, дозу слід тимчасово відмінити, поки гемоглобін не почне знижуватися, а в цей момент терапію слід розпочати знову при дозі, що є приблизно на 25 % нижчою за попередню.
Слід ретельно стежити за пацієнтами, щоб упевнитися у тому, що для забезпечення адекватного контролю за симптомами анемії застосовується найнижча схвалена доза Аранеспу.
Після корегування будь-якої дози або режиму дозування кожні 1-2 тижні слід перевіряти рівень гемоглобіну. Змінювати дози у підтримуючій фазі лікування слід не частіше, ніж кожні два тижні.
При зміні шляху введення слід застосовувати ту ж саму дозу та перевіряти рівень гемоглобіну кожні 1-2 тижні, щоб відповідним чином скорегувати дозу для підтримання гемоглобіну на бажаному рівні.
Лікування симптоматичної анемії, спричиненої хіміотерапією, в онкохворих пацієнтів
У пацієнтів з анемією (наприклад, концентрація гемоглобіну ≤ 100 г/л) Аранесп слід вводити підшкірно, щоб підвищити рівень гемоглобіну не більше 120 г/л. Симптоми та наслідки анемії можуть варіюватися залежно від віку, статі та загальної тяжкості захворювання; необхідно, щоб лікар оцінив індивідуальний перебіг захворювання та стан пацієнта.
Через наявність варіабельності між пацієнтами іноді у пацієнта можуть спостерігатися індивідуальні значення гемоглобіну, що є нижчими та вищими за бажаний рівень гемоглобіну. Варіабельність гемоглобіну слід контролювати шляхом підбору дози з урахуванням цільових меж гемоглобіну від 100 г/л до 120 г/л. Слід уникати тривалого рівня гемоглобіну понад 120 г/л; інформація щодо відповідного корегування дози у випадках, коли спостерігаються значення гемоглобіну, що перевищують 120 г/л, наводиться нижче.
Рекомендована початкова доза становить 500 мкг (6,75 мкг/кг), яку вводити 1 раз кожні 3 тижні, при режимі дозування 1 раз на тиждень можна вводити дозу 2,25 мкг/кг маси тіла. Якщо клінічна відповідь пацієнта (слабкість, відповідь гемоглобіну) є неадекватною через 9 тижнів, подальша терапія не може бути ефективною.
Терапію Аранеспом слід припинити приблизно через 4 тижні після закінчення хіміотерапії.
Після досягнення терапевтичної мети для окремого пацієнта дозу слід зменшити на 25-50 %, щоб для підтримання гемоглобіну на рівні, що контролює симптоми анемії, застосовувати найнижчу схвалену дозу Аранеспу. Слід враховувати необхідність відповідного титрування дози між 500 мкг, 300 мкг та 150 мкг.
Слід ретельно стежити за пацієнтами; якщо рівень гемоглобіну перевищує 120 г/л, дозу слід зменшити приблизно на 25-50 %. Лікування Аранеспом слід тимчасово припинити, якщо рівень гемоглобіну перевищує 130 г/л. Після зниження рівня гемоглобіну до 120 г/л або нижче терапію слід поновити при дозі, що приблизно на 25 % є нижчою за попередню.
При зростанні рівня гемоглобіну більш ніж на 20 г/л за 4 тижні дозу слід зменшити на
25-50 %.
Дети.
Аранесп можна призначати дітям віком від 11 років.
Передозировка.
Не визначено максимальну дозу Аранеспу, яку можна безпечно застосовувати одноразово або багаторазово. Наслідком терапії Аранеспом може бути поліцитемія, якщо уважно не слідкувати за рівнем гемоглобіну та коректністю дозування. Траплялися випадки тяжкої артеріальної гіпертензії при передозуванні Аранеспом (див. розділ «Особливі заходи безпеки»).
У випадку поліцитемії Аранесп слід тимчасово відмінити (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). При наявності клінічних показань можна провести флеботомію.
Побічні реакції.
Профіль безпеки
Відомими побічними реакціями, пов'язаними із застосуванням Аранеспу, є артеріальна гіпертензія, інсульт, тромбоемболічні явища, судоми, алергічні реакції, висип/еритема та істинна еритроцитарна аплазія (PRCA) (див. розділ «Особливі заходи безпеки»).
У дослідженнях, в яких Аранесп вводили підшкірно, повідомлялося про біль у місці введення, що пов'язували з лікуванням. Дискомфорт у місці введення, як правило, мав помірний та тимчасовий характер і спостерігався переважно після першої ін'єкції.
Перелік побічних реакцій
Перелік побічних реакцій представлено нижче за системами органів та частотою. Частота визначається як: дуже поширені (≥ 1/10); поширені (≥ 1/100, < 1/10); непоширені (≥ 1/1000, < 1/100); рідкісні (≥ 1/10 000, < 1/1000); дуже рідкісні (< 1/10 000), невідомо (частоту не невизначено, враховуючи наявні дані).
Дані про пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю (ХНН) та онкохворих пацієнтів представлені окремо та відображають профіль різних побічних реакцій у цих категорій пацієнтів.
Пацієнти з хронічною нирковою недостатністю
Системи органів за MedDRA | Частота виникнення у суб'єктів | Небажана реакція на лікарський засіб |
З боку системи крові та лімфатичної системи | Невідомо* | Істинна еритроцитарна аплазія |
З боку імунної системи | Дуже поширені* | Гіперчутливість |
З боку нервової системи | Поширені | Інсульт |
Непоширені* | Судоми | |
З боку серця | Дуже поширені | Артеріальна гіпертензія |
З боку судин | Непоширені | Тромбоемболічні явища |
З боку шкіри та підшкірної тканини | Поширені | Висип/еритема |
Загальні порушення та стани у ділянці введення | Поширені | Біль у ділянці ін'єкції |
*Див. розділ «Окремі побічні реакції» нижче.
Онкохворі пацієнти
Системи органів за MedDRA | Частота виникнення у суб'єктів | Небажана реакція на лікарський засіб |
З боку імунної системи | Дуже поширені* | Гіперчутливість |
З боку нервової системи | Непоширені* | Судоми |
З боку серця | Поширені* | Артеріальна гіпертензія |
З боку судин | Поширені | Тромбоемболічні явища, включаючи легеневу емболію |
З боку шкіри та підшкірної тканини | Поширені | Висип/еритема |
Загальні порушення та стани у ділянці введення | Дуже поширені | Отек |
Поширені | Біль у ділянці ін'єкції |
*Див. розділ «Окремі побічні реакції» нижче.
Наведені нижче дані стосуються наслідків прийому Аранеспу і плацебо у 4 023 пацієнтів, які отримували принаймні одну дозу експериментального препарату дослідження «TREAT», що було рандомізованим плацебо-контрольованим клінічним дослідженням на когорті дорослих пацієнтів з ХНН, які не перебували на діалізі, з діабетом 2-го типу (див. розділ «Фармакодинаміка»).
Побічні реакції, що спостерігалися в ході дослідження «TREAT».
КЛАС ПОРУШЕНЬ З БОКУ СИСТЕМ ТА ОРГАНІВ |
Порушення з боку судин Артеріальна гіпертензія Гіпотензія |
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів Хронічна ниркова недостатність |
Інфекції та інвазії Інфекція сечовивідних шляхів Назофарингіт Целюліт Синусит |
Порушення метаболізму і травлення Гіпоглікемія |
Порушення з боку нервової системи Головокружение Головная боль |
Травми, отруєння та процедурні ускладнення Падать Контузия |
Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини Висипання Виразка шкіри |
Окремі побічні реакції
Пацієнти з хронічною нирковою недостатністю
В окремих випадках повідомлялося про нейтралізуючу опосередковану антиеритропоетиновим антитілом істинну еритроцитарну аплазію (PRCA), повязану з терапією Аранеспом, переважно у хворих на ХНН, яким вводили лікарський засіб підшкірно. При діагностуванні PRCA терапію Аранеспом слід припинити, та пацієнтів не слід переводити на інший рекомбінантний еритропоетиновий білок (див. розділ «Особливі заходи безпеки»).
Частота всіх реакцій гіперчутливості оцінювалася, за даними клінічного дослідження, як дуже поширена у хворих на ХНН. Були повідомлення про серйозні реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичну реакцію, набряк Квінке, алергічний бронхоспазм, шкірний висип і кропив'янку, пов'язані з дарбепоетином альфа.
У пацієнтів, що застосовували дарбепоетин альфа, траплялися судоми (див. розділ «Особливі заходи безпеки»).
Онкологічні пацієнти
Артеріальна гіпертензія спостерігалася в онкологічних хворих при застосуванні у постмаркетинговий період (див. розділ «Особливі заходи безпеки»).
В онкологічних пацієнтів, як і в групах плацебо, частота, за даними клінічного дослідження, оцінювалась як поширена.
Реакції гіперчутливості спостерігалися в онкохворих пацієнтів при застосуванні у постмаркетинговий період. Частота усіх реакцій гіперчутливості в онкохворих пацієнтів оцінювалась, за даними клінічного дослідження, як дуже поширена. Реакції гіперчутливості були також дуже поширеними у групах плацебо. Траплялись випадки серйозних реакцій гіперчутливості, включаючи анафілактичну реакцію, набряк Квінке, алергічний бронхоспазм, висип та кропив'янку, пов'язані із застосуванням дарбепоетину альфа.
Судоми спостерігались у пацієнтів при застосуванні дарбепоетину альфа у постмаркетинговий період (див. розділ «Особливі заходи безпеки»).
Педіатричні пацієнти з хронічною нирковою недостатністю
Дані стосовно безпеки застосування Аранеспу для педіатричних пацієнтів обмежені.
Безпечність застосування Аранеспу оцінювалась у клінічному дослідженні педіатричних пацієнтів з ХНН (від 1 до 18 років), які перебували або не перебували на діалізі, але стабільно застосовували епоетин альфа, а потім їх переводили на Аранесп для підтримки рівня гемоглобіну. Не було виявлено ніяких додаткових побічних реакцій у педіатричних пацієнтів у порівнянні з побічними реакціями у дорослих.
Дата окончания срока. 3 года.
Умови зберігання.
Зберігати в холодильнику (2 °С-8 °C).
Не заморожувати.
Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Несовместимость.
При відсутності досліджень несумісності цей лікарський засіб не слід змішувати або застосовувати як інфузію з іншими лікарськими засобами.
Упаковка.
25 мкг/мл
Попередньо наповнений шприц з автоматичним запобіжником голки 0,4 мл № 1 у блістері в коробці.
Попередньо наповнений шприц 0,4 мл № 1 в коробці.
Попередньо наповнений шприц 0,4 мл № 1 у блістері в коробці.
100 мкг/мл
Попередньо наповнені шприци з автоматичним запобіжником голки 0,3 мл № 1 у блістері в коробці.
Попередньо наповнені шприци 0,3 мл № 1 в коробці.
Попередньо наповнені шприци 0,3 мл № 1 у блістері в коробці.
500 мкг/мл
Попередньо наповнені шприци з автоматичним запобіжником голки 1,0 мл № 1 у блістері в коробці.
Попередньо наповнені шприци 1,0 мл № 1 в коробці.
Попередньо наповнені шприци 1,0 мл № 1 у блістері в коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник/заявник.
Амджен Європа Б. В./Amgen Europe BV
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності/місцезнаходження заявника.
Мінервум 7061, НЛ-4817 ЗК Бреда, Нідерланди/
Minervum 7061, NL-4817 ZK Breda, The Netherlands.
ДАРБЕПОЭТИН АЛЬФА
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа
