Личный кабинет
АДЕЛЬ Д капс. 0,5мг+0,4мг №30
rx
Код товара: 870114
Производитель: Фармак (Украина, Киев)
4 800,00 RUB
нет в наличии
Сообщить когда товар появиться в наличии
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Адель Д
Адель Д
Состав:
действующие вещества: дутастерид, тамсулозина гидрохлорид;
1 твердая капсула содержит дутастерида 0,5 мг и тамсулозина гидрохлорида 0,4 мг (что соответствует 0,367 мг тамсулозина);
вспомогательные вещества:
твердая оболочка капсулы: желатин (тип Б); диоксид титана (Е 171); оксид железа желтый (Е 172); оксид железа черный (Е 172); железооксидный красный (Е 172);
содержимое мягкой капсулы с дутастеридом: монокаприлат пропиленгликоля (тип II), что эквивалентно 112,65 мг пропиленгликоля (Е 15 20); бутилгидрокситолуол (Е 321);
мягкая оболочка капсулы: желатин (тип Б); глицерин (Е 422); диоксид титана (Е 171); триглицериды со средней длиной цепи; соевый лецитин (Е 322);
гранулы тамсулозина: метакриловая кислота и полимеризованный этилакрилат 1:1 30% дисперсия с лаурилсульфатом натрия (Е 487) и полисорбатом 80 (Е 433); целлюлоза микрокристаллическая (Е 460); дибутилсебацинат; коллоидный водный диоксид кремния (Е 551); стеарат кальция;
черные чернила: шеллак (Е 904), железоокисная черная (Е 172); пропиленгликоль (Е 1520),
концентрированный раствор аммиака (Е 527), калия гидроксид (Е 525).
концентрированный раствор аммиака (Е 527), калия гидроксид (Е 525).
Лекарственная форма
Капсулы твердые.
Основные физико-химические свойства: твердая желатиновая капсула продолговатой формы #OEL размером примерно 24,2 х 7,7 мм, с коричневым корпусом и бежевой крышкой с маркировкой С001 черными чернилами на крышечке.
Содержимое капсулы: продолговатая мягкая желатиновая капсула (приблизительно 16,5 х 6,5 мм) светло-желтого цвета, наполненная прозрачной жидкостью и гранулами тамсулозина белого или почти белого цвета.
Фармакотерапевтическая группа
Средства, применяемые при доброкачественной гиперплазии предстательной железы. Антагонист α1-адренорецепторов. Код АТХ G04CA52.
Фармакологические свойства
Фармакодинамика.
Механизм действия
Адель® Д представляет собой комбинацию двух препаратов с взаимодополняющими механизмами действия для облегчения симптомов у пациентов с доброкачественной гиперплазией предстательной железы (ДГПЖ): дутастерида, двойного ингибитора 5-альфа-редуктазы (5-АФИ), и тамсулозина гидрохлорида, антагониста альфа-1α-адренорецепторов.
Дутастерид
Дутастерид ингибирует изоферменты 5-АРИ 1 и 2 типа, отвечающие за превращение тестостерона в 5-альфа-дигидротестостерон, что приводит к снижению уровня дигидротестостерона (ДГТ) в крови и простате. ДГТ является основным андрогеном, ответственным за гиперплазию железистой ткани предстательной железы.
Дутастерид уменьшает размеры предстательной железы, облегчает симптомы, улучшает диурез, снижает риск острой задержки мочи и необходимости хирургического вмешательства.
Тамсулозин
Тамсулозин — селективный антагонист альфа-1-адренорецепторов, используемый для симптоматического лечения функциональных симптомов ДГПЖ. Избирательно и конкурентно связывается с постсинаптическим альфа-1-адренорецепторами (в частности, с подтипом альфа-1α-примерно 75% альфа-1-рецепторов предстательной железы относятся к подтипу альфа-1α, которые отвечают за сокращение гладких мышц простаты и уретры. Таким образом, тамсулозин снижает тонус гладких мышц предстательной железы и уретры. В результате достигается максимальный поток мочи. увеличивается и обструкция. Кроме того, он снимает симптомы раздражения и обструкции, в которых ключевую роль играют нестабильность мочевого пузыря и напряжение гладких мышц нижних мочевыводящих путей.
Влияние на ДГТ/тестостерон
Максимальный эффект дутастерида, проявляющийся в виде снижения ДГТ, зависит от дозы и возникает в течение 1-2 недель. После одной или двух недель приема дутастерида (0,5 мг/день) средняя концентрация ДГТ в сыворотке снизилась на 85% и 90% соответственно; через один и два года они составили 94% и 93% соответственно. После прекращения лечения концентрации ДГТ в сыворотке крови, которые коррелируют с клиническими эффектами, возвращаются к исходным значениям примерно через 4 месяца.
Среднее увеличение уровня тестостерона в сыворотке составило 19% через 1 и 2 года. Концентрация тестостерона находилась в пределах нормальных физиологических значений.
Блокаторы альфа-1-адренорецепторов могут снизить артериальное давление за счет снижения периферического сопротивления.
Клиническая эффективность
Исследования эффективности фиксированной комбинации дутастерида и тамсулозина не проводились.
Следующие утверждения отражают имеющуюся информацию о одновременном применении дутастерида (0,5 мг/день) и тамсулозина (0,4 мг/день).
Дутастерид, тамсулозин и комбинация дутастерида и тамсулозина оценивались в течение 4 лет у 4844 пациентов с увеличенной простатой (>30 см3) в многоцентровом двойном слепом исследовании в параллельных группах (основное исследование Combat).
Первичной конечной точкой эффективности через 4 года было время до первого случая острой задержки мочи или хирургического вмешательства, связанного с аденомой простаты. Через 4 года лечения комбинированная терапия значительно снижала риск острой задержки мочи или хирургического вмешательства по поводу ДГПЖ (на 65,8% [95% ДИ 54,7–74,1%]) по сравнению с монотерапией тамсулозином (p < 0,001). По сравнению с монотерапией дутастеридом снижение риска составило 19,6% (95 ДИ от -10,9% до 41,7%) без статистически значимой разницы между двумя группами лечения. Частота острой задержки мочи, связанной с ДГПЖ, или хирургического вмешательства через 4 года составила 4,2% для комбинированной терапии, 11,9% для монотерапии тамсулозином (p < 0,001) и 5,2% для монотерапии дутастеридом.
Вторичной конечной точкой было изменение исходного уровня по Международной шкале симптомов простаты (IPSS). Через 2 года комбинированная терапия уже показала статистически значимое среднее улучшение симптомов на -6,2 балла от исходного уровня, а разница по сравнению с монотерапией была значимой через 3 месяца для дутастерида и через 9 месяцев для тамсулозина. Такое улучшение симптомов можно поддерживать с помощью комбинированной терапии до конца 4-летнего периода лечения. Через 4 года среднее улучшение симптомов составило -6,3 балла при комбинированной терапии, -5,3 балла при монотерапии дутастеридом (р < 0,001) и -3,8 балла при монотерапии тамсулозином (р < 0,001).
Через 4 года среднее увеличение максимального диуреза (Qmax) по сравнению с исходным уровнем составило 2,4 мл/сек для комбинированной терапии, 2,0 мл/сек для дутастерида и 0,7 мл/сек для тамсулозина. Среднее улучшение показателя ДГПЖ (индекс воздействия ДГПЖ) по сравнению с исходным уровнем составило -2,2 балла для комбинированной терапии, -1,8 балла для дутастерида и -1,2 балла для тамсулозина.
Хотя комбинированная терапия привела к устойчивому улучшению симптомов в течение 4-летнего исследования по сравнению с монотерапией дутастеридом, наибольшая польза от комбинированной терапии наблюдалась в течение первых 12 месяцев лечения, что можно объяснить известным быстрым началом действия альфа-адреноблокаторов.
Монотерапия дутастеридом
Клиническая безопасность
Карцинома предстательной железы (в частности, опухоли высокой степени злокачественности)
В 4-летнем сравнении плацебо и дутастерида (исследование REDUCE) у 8231 мужчины в возрасте от 50 до 75 лет с предыдущим отрицательным результатом биопсии на рак простаты и исходным уровнем ПСА от 2,5 нг/мл до 10,0 нг/мл (мужчины в возрасте от 50 до 60 лет или 3 нг/мл и 10,0 нг/мл (мужчины в возрасте 60 лет)), У 6706 участников исследования были данные биопсии простаты (в основном по протоколу, т.е. не обусловленные симптомами или клиническим подозрением на заболевание), доступные для анализа по шкале Глисона. У 1517 участников исследования был диагностирован рак простаты. Большинство карцином предстательной железы, выявленных при биопсии, в обеих группах лечения были диагностированы как низкой степени злокачественности (5-6 баллов). шкале Глисона, 70%).
В группе дутастерида (n=29, 0,9%) наблюдалась более высокая частота рака простаты по шкале Глисона 8-10 (n=29, 0,9%) по сравнению с группой плацебо (n=19, 0,6%) (p=0,15). В течение 1-2 лет количество больных раком по шкале Глисона 8-10 было одинаковым в группе дутастерида (n=17, 0,5%) и в группе плацебо (n=18, 0,5%). Через 3-4 года в группе дутастерида диагностировали больше случаев рака с оценкой 8-10 баллов по шкале Глисона (n=12, 0,5%) по сравнению с группой плацебо (n=1, <0,1%) (p=0,0035). Данных о применении более 4 лет нет. Процент участников исследования с диагнозом рака по шкале Глисона 8-10 был постоянным в течение обоих периодов исследования (1-2 и 3-4 годы) в группе дутастерида (0,5% в каждый период), тогда как в группе плацебо процент участников исследования с диагнозом рак по шкале Глисона 8-10 был ниже на 3-4 год, чем на 1-2 год (<0,1% против 0,5%). Статистически значимой разницы в частоте возникновения рака по шкале Глисона 7–10 между дутастеридом и плацебо не наблюдалось.
После завершения исследования REDUCE за пациентами наблюдали еще 2 года. Большинство пациентов в это время больше не получали ингибиторы 5-альфа-редуктазы. У 216 из этих пациентов биопсия простаты была выполнена в связи с клиническим подозрением на заболевание. За эти два года заболеваемость раком простаты составила 1,2% в группе, принимавшей дутастерид, и 0,7% в группе, принимавшей плацебо. За этот период не было диагностировано ни одной опухоли 8-10 баллов по шкале Глисона.
В 4-летнем исследовании ДГПЖ (CombAT), в котором биопсия проводилась вне протокола и все диагнозы карциномы простаты основывались на биопсии по причине, частота рака по шкале Глисона 8-10 составила 0,5% для дутастерида (n=8). 0,7% для тамсулозина (n=11) и 0,3% для комбинированной терапии (n=5).
На сегодняшний день нет доказательств потенциальной причинной связи между дутастеридом и раком предстательной железы высокой степени злокачественности, а клиническое значение сомнительных данных в настоящее время неизвестно.
Несколько эпидемиологических исследований не выявили увеличения смертности от рака простаты при использовании ингибиторов 5-альфа-редуктазы.
Карцинома молочной железы
В двухлетних клинических исследованиях монотерапии дутастеридом с общим объемом воздействия дутастерида 3374 пациенто-лет, а также в двухлетнем немаркированном открытом расширенном исследовании было выявлено 2 случая рака молочной железы у пациентов, принимавших дутастерид, и 1 случай у пациентов, принимавших плацебо. Соответствующие наблюдения были также зафиксированы в постмаркетинговый период. Однако в двух 4-летних исследованиях CombAT и REDUCE (в общей сложности 17 489 пациенто-лет воздействия одного дутастерида и 5 027 пациенто-лет воздействия дутастерида и тамсулозина в комбинации) не было выявлено дополнительных случаев рака молочной железы ни в одной из групп лечения.
Фармакокинетика.
Исследования биоэквивалентности однократной дозы проводили как натощак, так и после еды. Для компонента тамсулозина в комбинации дутастерид-тамсулозин наблюдалось снижение Cmax на 30% после еды по сравнению с состоянием натощак. Снижение приема пищи на 30% не повлияло на AUC тамсулозина. Пища не влияет на биодоступность дутастерида.
Поглощение
Дутастерид
После однократного перорального приема 0,5 мг дутастерида время достижения его максимальной концентрации в сыворотке крови составляло 1-3 часа. Абсолютная биодоступность составила примерно 60% по сравнению с внутривенным введением в течение 2 часов.
Тамсулозин
Тамсулозина гидрохлорид абсорбируется из желудочно-кишечного тракта и практически полностью биодоступен. Пиковая концентрация тамсулозина в плазме крови достигается через 6 часов после приема однократной дозы после еды.
Тамсулозина гидрохлорид имеет линейную кинетику абсорбции. Равновесная концентрация достигается примерно через 5 дней при приеме один раз в день. Скорость всасывания тамсулозина гидрохлорида снижается, если недавно принималась пища. Может быть обеспечена постоянная абсорбция тамсулозина гидрохлорида через 30 минут после одного и того же приема пищи каждый день.
Уровни тамсулозина в плазме демонстрируют значительную индивидуальную вариабельность как после однократного, так и после многократного приема.
Равновесное состояние
Дутастерид
Равновесная концентрация в сыворотке крови (Css) около 40 нг/мл достигается через 6 мес при приеме дутастерида в суточной дозе 0,5 мг. Через 1 мес уровень дутастерида в сыворотке крови достигает 65%, а через 3 мес - примерно 90% равновесной концентрации.
Равновесная концентрация в сперме также достигается через 6 мес.
Распределение
Дутастерид
Дутастерид имеет большой объем распределения (300-500 л) и высокую степень связывания с белками плазмы крови (>99,5%; альбумин и альфа-1-кислый гликопротеин).
Через 12 месяцев приема средняя концентрация дутастерида в сперме составила 3,4 нг/мл (диапазон: 0,4-14 нг/мл), что в среднем составляет 11,5% от уровня в сыворотке крови.
Тамсулозин
Объем распределения тамсулозина гидрохлорида низкий (около 0,2 л/кг). Тамсулозина гидрохлорид очень интенсивно (от 94% до 99%) связывается с белками плазмы крови человека, прежде всего с альфа-1-кислым гликопротеином (ААГ).
Метаболизм
Дутастерид
Дутастерид активно метаболизируется. Он в основном гидроксилируется и дегидратируется до неактивных метаболитов. Идентифицировано 4 основных и 6 вторичных метаболитов. In vitro препарат гидроксилировали с помощью CYP3A4.
Тамсулозин
Тамсулозина гидрохлорид интенсивно и медленно метаболизируется в печени ферментами цитохрома Р450. Данные in vitro показывают, что CYP3A4 и CYP2D6, а также некоторые другие изоферменты CYP в меньшей степени участвуют в метаболизме тамсулозина. Однако основная его часть содержится в плазме в виде исходного соединения. Ни один метаболит не является более активным или токсичным, чем исходное соединение. Перед выведением с мочой метаболиты тамсулозина гидрохлорида подвергаются связыванию с глюкуронидом или сульфатом.
Разведение
Дутастерид
5,4% введенной дозы выводится в неизмененном виде с калом; остальное выводится в виде метаболитов. В моче можно обнаружить только следы (менее 0,1% дозы) исходного соединения.
Клиренс дутастерида низкий. Период полувыведения составляет 3-5 недель.
Тамсулозин
После перорального приема капсул тамсулозина с модифицированным высвобождением период полувыведения после однократного приема с пищей составлял примерно 10 часов или примерно 13 часов от равновесного состояния. Примерно 10% исходного соединения выводится с мочой в неизмененном виде.
Кинетика в отдельных группах пациентов
Фармакокинетические исследования дутастерида-тамсулозина в отдельных группах не проводились. Следующие утверждения отражают имеющуюся информацию об отдельных компонентах.
Нарушение функции печени
Дутастерид
Влияние печеночной недостаточности на фармакокинетику дутастерида не изучалось (см. раздел «Особенности применения»).
Тамсулозин
У пациентов с легкой и умеренной печеночной недостаточностью (А или В по шкале Чайлд-П) клинически значимых изменений фармакокинетики тамсулозина гидрохлорида не наблюдалось. Фармакокинетика тамсулозина гидрохлорида не изучалась у пациентов с тяжелым нарушением функции печени (С по шкале Чайлд-Пью).
Нарушение функции почек
Дутастерид
Влияние почечной недостаточности на фармакокинетику дутастерида не изучалось. Поскольку с мочой выводится менее 0,1% дозы, не следует ожидать влияния на ее уровень в сыворотке.
Тамсулозин
У пациентов с легкой и умеренной (30 < CLcr < 70 мл/мин/1,73 м²) или средней и тяжелой (10 < CLcr < 30 мл/мин/1,73 м²) почечной недостаточностью клинически значимых изменений фармакокинетики тамсулозина не наблюдалось по сравнению с пациентами с нормальной функцией почек. Пациенты с терминальной стадией почечной недостаточности (CLcr < 10 мл/мин/1,73 м²) не изучались.
Пожилые пациенты
Дутастерид
Статистически значимых различий в фармакокинетике у пациентов в возрасте > 50-65 лет и > 70 лет по сравнению с более молодыми пациентами не выявлено.
Тамсулозин
Полученные данные показывают, что у пациентов в возрасте 55-75 лет суммарная экспозиция примерно на 40% выше, чем у молодых мужчин.
Индикация
Лечение умеренных и тяжелых симптомов доброкачественной гиперплазии предстательной железы (ДГПЖ).
Снижение риска острой задержки мочи и необходимости хирургического вмешательства у пациентов с умеренными и тяжелыми симптомами ДГПЖ.
Противопоказание
-Ортостатическая гипотония в анамнезе;
-тяжелая печеночная недостаточность;
- женщины, дети и подростки (см. разделы «Применение при беременности и кормлении грудью» и «Дети»);
— повышенная чувствительность к тамсулозину, дутастериду, другим компонентам препарата или другим ингибиторам 5-альфа-редуктазы;
- повышенная чувствительность к арахису или сое. Adel® D содержит соевый лецитин, который может содержать следы соевого белка.
Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействия.
Исследования взаимодействия комбинации дутастерид-тамсулозин не проводились. Следующие утверждения отражают имеющуюся информацию об отдельных компонентах.
Фармакокинетические взаимодействия
Взаимодействие с ферментной системой CYP450
Дутастерид
Дутастерид метаболизируется CYPZA4. Снижение клиренса, вызванное одновременным применением ингибиторов CYPZA4, не считается клинически значимым из-за широкого терапевтического диапазона. In vitro препарат не метаболизируется CYP1A2, CYP2A6, CYP2D6, CYP2E1, CYP2C8, CYP2C9, CYP2C19 или CYP2B6. Дутастерид не оказывает ингибирующего действия на ферменты цитохрома Р450 in vitro и не индуцирует ферменты цитохрома Р450 в исследованиях на крысах и собаках.
Тамсулозин
Одночасне застосування тамсулозину з інгібіторами СYРЗА4 або CYP2D6 може призвести до підвищення експозиції тамсулозину. Одночасне застосування з кетоконазолом (потужним інгібітором СYРЗА4) призводило до збільшення Сmах і AUC тамсулозину у 2,2 і 2,8 раза відповідно.
Одночасне застосування з пароксетином (потужним інгібітором CYP2D6) призводило до збільшення Сmах і AUC тамсулозину в 1,3 і 1,6 раза відповідно.
Ефекти одночасного застосування як інгібіторів СYРЗА4, так і CYP2D6 у пацієнтів, які отримували лікування тамсулозином, клінічно не оцінювали. У цьому випадку можливе суттєве збільшення експозиції тамсулозину.
Взаємодія з пероральними антикоагулянтами
Дутастерид
Дутастерид не продемонстрував впливу на зв'язування варфарину, аценокумаролу або фенпрокумону з білками плазми крові іn vitro.
Тамсулозин
Досліджень взаємодії тамсулозину гідрохлориду та варфарину не проводилося. Тамсулозин не впливав на фармакокінетику або ефективність аценокумаролу у здорових добровольців. Вплив аценокумаролу на фармакокінетику тамсулозину не досліджувався. Немає досліджень взаємодії з фенпрокумоном. У пацієнтів, які отримують пероральні антикоагулянти, значення МНВ слід ретельно контролювати протягом 2-3 місяців на початку та при припиненні лікування дутастеридом-тамсулозином.
Інші фармакокінетичні взаємодії
Дутастерид
Не спостерігалося клінічно значущих фармакокінетичних або фармакодинамічних взаємодій між дутастеридом і тамсулозином, теразозином, варфарином, дигоксином або холестираміном. Дутастерид не витісняв діазепам або фенітоїн з білків плазми іn vitro і сам по собі також не витіснявся.
Тамсулозин
Одночасне застосування тамсулозину гідрохлориду та фуросеміду призводило до зниження Cmax та AUC тамсулозину гідрохлориду на 11-12 %. Ці зміни не вважаються клінічно значущими, і корекція дози не потрібна.
У клінічних дослідженнях тамсулозин не впливав на фармакокінетику атенололу, дигоксину, еналаприлу, ніфедипіну або теофіліну.
Фармакодинамічні взаємодії
Тамсулозин
В трьох дослідженнях у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, яку контролювали атенолол, еналаприл або ніфедипін, тамсулозин не мав суттєвого впливу на артеріальний тиск у порівнянні з плацебо.
Особливості щодо застосування
Перед початком лікування Адель® Д пацієнта слід обстежити, щоб виключити інші причини симптомів.
Через ризик розвитку побічних реакцій на обидві діючі речовини Адель® Д можна застосовувати лише після ретельної оцінки користі та ризику для пацієнта, а також ретельного аналізу інших варіантів лікування (наприклад, монотерапія).
Пацієнтів із значним об'ємом залишкової сечі та/або серйозним порушенням виділення сечі необхідно ретельно контролювати на предмет наявності гострих або хронічних ознак затримки сечі.
Обстеження для виключення раку передміхурової залози, включаючи пальцеве ректальне дослідження, слід провести перед початком терапії Адель® Д. Ці обстеження слід повторювати через регулярні проміжки часу під час терапії.
Карцинома передміхурової залози
Результати двох довгострокових клінічних досліджень (дослідження дутастериду REDUCE і дослідження фінастериду РСРТ) у чоловіків з підвищеним ризиком розвитку раку передміхурової залози виявили вищу частоту карциноми передміхурової залози (за шкалою Глісона 8-10 балів) у чоловіків, які отримували інгібітор 5-альфа-редуктази (дутастерид або фінастерид) у порівнянні з плацебо (див. розділ «Фармакологічні властивості»).
Зв'язок між інгібіторами 5-альфа-редуктази та карциномою передміхурової залози високого ступеню злоякісності на сьогодні не з'ясований. Пацієнти, які приймають Адель® Д, повинні регулярно проходити обстеження на наявність потенційних ознак раку передміхурової залози, включаючи тест на ПСА.
Зміни простат-специфічного антигену (ПСА)
Концентрації ПСА в сироватці крові є важливим компонентом для раннього виявлення раку передміхурової залози. Лікування комбінацією дутастерид-тамсулозин викликає середнє зниження рівня ПСА в сироватці крові приблизно на 50 % через 6 місяці лікування (зі значними міжіндивідуальними варіаціями, стандартне відхилення 30 %). В результаті концентрації ПСА в межах норми у пацієнтів, які отримують дутастерид-тамсулозин, не дозволяють виключити карциному передміхурової залози.
Тому через 6 місяців лікування Адель® Д має бути проведено нове визначення рівня ПСА, а результат цього визначення використовуватиметься як вихідний рівень для майбутніх тестів. Будь-яке підтверджене підвищення рівня ПСА в порівнянні з найнижчим рівнем під час лікування дутастеридом-тамсулозином може свідчити про наявність карциноми передміхурової залози або погану комплаєнтність і тому має ретельно оцінюватися, навіть якщо ці значення все ще знаходяться в межах норми для чоловіків, які не приймають інгібітори 5-альфаредуктази. При інтер- претації значення ПСА для пацієнта, який приймає дутастерид, для порівняння слід шукати попередні значення ПСА.
Рівень ПСА повертається до вихідного значення протягом 6 місяців після припинення лікування.
Співвідношення вільного до загального ПСА залишається незмінним під час терапії дутастеридом-тамсулозином. Якщо лікар вирішить використовувати відсоток вільного ПСА як допоміжний засіб при виявленні карциноми передміхурової залози, то під час лікування Адель® Д коригування виміряного значення не потрібно.
Карцинома молочної залози
Карцинома молочної залози у чоловіків дуже рідко зустрічається в загальній популяції. У чоловіків, які отримували дутастерид як у клінічних дослідженнях, так і в постмаркетинговому спостереженні, повідомлялося про рідкісні випадки раку молочної залози. Проте два епідеміологічні дослідження показали, що пацієнти, які отримували інгібітори 5-альфа редуктази (дутастерид або фінастерид), не мали підвищеного ризику розвитку раку молочної залози. На сьогодні до кінця не відомо, чи може існувати причинний зв' язок між тривалим застосvванням інгібітора 5-альфа-редуктази та появою карциноми молочної залози у чоловіків.
Однак лікар, який призначає препарат, повинен рекомендувати пацієнтам негайно повідомляти про всі зміни в тканині молочної залози (наприклад, ущільнення) або виділення з сосків.
Інтраопераційний синдром атонічної райдужки
Під час офтальмологічної операції (операція з приводу катаракти та глаукоми) у деяких пацієнтів, які отримували блокатори альфа-1-адренорецепторів, наприклад тамсулозин, спостерігався інтраопераційний синдром атонічної райдужки (ІСАР). ІСАР характеризується атонічною райдужною оболонкою ока, прогресуючим інтраопераційним міозом, незважаючи на попереднє лікування стандартними мідріатичними засобами, і потенційним випадінням райдужної оболонки в напрямку розрізу для факоемульсифікації. ІСАР може підвищити ризик очних ускладнень під час та після операції, і хірург повинен бути готовий відповідно відкоригувати хірургічні методи, якщо це необхідно.
Не рекомендується розпочинати лікування тамсулозином пацієнтам, у яких найближчим часом планується хірургічне втручання на очах. Однак невідомо, чи буде позитивний ефект після припинення прийому тамсулозину за 1-2 тижні до втручання. Також були повідомлення про ІСАР у пацієнтів, які припинили прийом тамсулозину за деякий час до втручання.
Гіпотонія
Під час лікування блокаторами альфа-1-адренорецепторів, такими як тамсулозин, може розвинутися ортостатична гіпотензія, яка в поодиноких випадках може призвести до непритомності. Особлива обережність потрібна при призначенні препарату пацієнтам, у яких вже спостерігалися гемодинамічні гіпереакції під час попередньої терапії блокаторами альфа-1-рецепторів, а також пацієнтам, які отримують антигіпертензивну терапію. Теоретично існує ризик посилення гіпотензивних ефектів при одночасному застосуванні тамсулозину гідрохлориду з антигіпертензивними препаратами, такими як анестетики, інгібітори 5-фосфодіестерази (ФДЕ5) або інші блокатори альфа-1-адренорецепторів. Тому Адель® Д не рекомендується застосовувати в комбінації з іншими блокаторами альфа-1-адренорецепторів і слід з обережністю застосовувати у комбінації з інгібіторами ФДЕ5.
Пацієнтів, які почали лікування Адель® Д, потрібно попередити, що вони повинні сісти або лягти при появі перших ознак ортостатичної гіпотензії (запаморочення) до зникнення симптомів.
Серцево-судинні побічні ефекти
Пацієнтам з ішемічною хворобою серця необхідно з обережністю застосовувати тамсулозин через можливий ризик гіпотензивних ефектів.
У двох 4-річних дослідженнях випадки (гострої або хронічноі) серцевої недостатності спостерігалися частіше при комбінації дутастериду та альфа-блокаторів (насамперед тамсулозину), ніж при монотерапії дутастеридом або альфа-блокатором (частота 0,1 % з дутастеридом, 0,2 % з альфа-блокатором і 0,6 % з комбінацією). Проте загальна кількість серцево-судинних побічних реакцій не відрізнялася між трьома групами лікування. На даний момент немає доказів причинно-наслідкового зв'язку між прийомом препаратів і виникненням серцевої недостатності, особливо тому, що більшість хворих мали такі основні захворювання, як артеріальна гіпертензія або ішемічна хвороба серця. У деяких випадках симптоми серцевої недостатності з'являлися лише після більш ніж одного року терапії.
У мета-аналізі даних загалом n=8 802 пацієнтів із 12 рандомізованих плацебо - або активно контрольованих клінічних досліджень не виявлено постійного та статистично значущого підвищення відносного ризику серцевої недостатності (ВР 1,05; 95% ДІ 0,71-1,57), гострого інфаркту міокарда (ВР 1,00; 95 % ДІ 0,77-1,30) або цереброваскулярних подій (ВР 1,20; 95% ДІ 0,88-1,64).
Негативний вплив на репродуктивну систему
Одночасне застосування дутастериду та тамсулозину призводило до посилення побічних реакцій з боку органів репродуктивної системи та молочних залоз у порівнянні і з монотерапією дутастеридом або тамсулозином, особливо на початку лікування (тобто протягом перших 6-12 місяців).
Відповідні випадки, виявлені в 4-річному дослідженні CombAТ, були такими: імпотенція (комбінація: 6 %, дутастерид: 5 %, тамсулозин: 3%), змінене (порушене) лібідо (комбінація: 5 %, дутастерид: 4 %, тамсулозин: 2 %), порушення еякуляції (комбінація: 9 %, дутастерид: 1 %, тамсулозин: 3 %).
Репродуктивна функція
Дослідження фертильності при прийомі дутастериду за участю 50 добровольців виявило, хоча і з помітними міжіндивідуальними варіаціями, зниження загальної кількості сперматозоїдів, загального об'єму сперми та рухливості сперматозоїдів, хоча середні значення залишалися в межах норми. Концентрація і морфологія сперматозоїдів не змінилися. Двоє суб'єктів продемонстрували зниження кількості сперматозоїдів на 90 % через 52 тижні, яка частково відновилася під час контрольного обстеження через 24 тижні. Клінічна значущість впливу дутастериду на властивості сперми і фертильність окремих пацієнтів невідома.
Вплив тамсулозину гідрохлориду на кількість або функцію сперматозоїдів не досліджувався.
Порушення функції печінки
Вплив печінкової недостатності на фармакокінетику дутастериду не досліджувався. Дутастерид інтенсивно метаболізується і має період напіввиведення від 3 до 5 тижнів, Адель® Д слід застосовувати з обережністю пацієнтам із легкими та помірними порушеннями функції печінки (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Протипоказання»).
Оскільки також немає відповідних даних шодо застосування тамсулозину при тяжких порушеннях функції печінки, Адель® Д протипоказаний при тяжких захворюваннях печінки.
Порушення функції нирок
Вплив ниркової недостатності на фармакокінетику тамсулозину у пацієнтів з кліренсом креатиніну <10 мл/хв не досліджувався. Тому Адель® Д слід застосовувати з обережністю цим пацієнтам. Немає фармакокінетичних даних щодо ниркової недостатності для дутастериду; однак через мінімальне виведення дутастериду нирками не слід очікувати впливу ниркової недостатності на його фармакокінетику.
Інгібітори СYРЗА4 і CYP2D6 (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»)
Одночасне застосування тамсулозину з інгібіторами СYРЗА4 може збільшити експозицію тамсулозину. Зокрема, повільні метаболізатори СYР2D6, які отримують одночасне лікування потужними інгібіторами СYРЗА4, мають ризик значного збільшення дії тамсулозину.Оскільки поліморфізм CYP2D6 зазвичай невідомий за межами клінічних дослід-жень Адель® Д, як правило, не слід застосовувати у комбінації з потужними інгібіторами СYРЗА4 (наприклад, ітраконазолом, вориконазолом, посаконазолом, кларитроміцином, індинавіром, нелфінавіром, саквінавіром).
Адель® Д слід застосовувати з обережністю у комбінації з помірними інгібіторами СYРЗА4 (наприклад, еритроміцином, флуконазолом, верапамілом, дилтіаземом). Особливо це стосується тих випадків, коли пацієнт отримує потужний або помірний інгібітор СYР2D6 (наприклад, пароксетин) або препарат, який одночасно пригнічує СYРЗА4 і СYР2D6 (наприклад, аміодарон, циметидин, іматиніб).
Припинення прийому Адель® Д
При припиненні прийому Адель® Д передміхурова залоза може відновити свій розмір до початку лікування. Тому пацієнти повинні перебувати під належним наглядом на предмет рецидиву симптоматичної аденоми простати
Контакт шкіри з вмістом капсули
Оскільки активна речовина дутастерид всмоктується через шкіру, слід уникати контакту з капсулами, що протікають. У разі контакту з капсулами, що протікають, уражену ділянку необхідно негайно і ретельно промити водою з милом.
Жінкам, якщо вони вагітні або планують завагітніти, не слід контактувати з роздавленими або зламаними капсулами Адель® Д через потенційну абсорбцію дутастерилу та можливі ризики для плода чоловічої статі (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).
Дисфагія
Дутастерид-тамсулозин не досліджувався у пацієнтів з дисфагією (наприклад, стенозоподібні зміни в стравоході або неврологічні захворювання, пов'язані з порушенням моторики стравоходу). Тому таким пацієнтам потрібно бути обережними.
Цей лікарський засіб містить 112,65 мг пропіленгліколю в кожній капсулі.
Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на тверду капсулу, тобто практично вільний від натрію.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Адель® Д протипоказаний жінкам.
Досліджень впливу дутастериду-тамсулозину на вагітність та період лактації не проводилося.
Наступні твердження відображають доступну інформацію про окремі компоненти.
Беременность
Інгібітори 5-альфа-редуктази можуть пригнічувати розвиток зовнішніх статевих органів у плодів чоловічої статі. Оскільки дутастерид всмоктується через шкіру,слід уникати контакту з ним під час вагітності (особливо з капсулами, що протікають). Невідомо,чи можна завдати шкоди плоду чоловічої статі, якщо мати контактує зі спермою чоловіка який лікувався дутастеридом.
Лактация
Невідомо, чи проникає дутастерид або тамсулозин у грудне молоко людини.
Здатність впливати на швидкість реакціі при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Досліджень щодо впливу дутастериду-тамсулозину на здатність виконувати завдання, що вимагають розсудливості або моторних чи когнітивних здібностей, не проводилося. Однак пацієнтів слід повідомити про те, що симптоми ортостатичної гіпотензії (наприклад, запаморочення) та порушення зору можуть виникати в деяких випадках при застосуванні Адель® Д, що може погіршити здатність керувати автомобілем та іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози
Для перорального застосування.
Рекомендована доза - 1 капсула (0,5 мг/0,4 мг) на добу.
Адель® Д слід приймати протягом 30 хвилин після прийому їжі і обов'язково запивати склянкою води. Категорично не можна приймати на голодний шлунок.
Рекомендується приймати препарат щодня в один і той самий час.
Капсули слід ковтати цілими, не розжовувати чи іншим чином розкривати, оскільки вміст капсули може призвести до подразнення слизової оболонки ротоглотки (див. розділ «Особливості застосування»).
Пацієнти з порушеннями функції печінки
Немає досвіду застосування пацієнтам із порушеннями функції печінки. Адель® Д слід застосовувати з обережністю пацієнтам із легкими та помірними порушеннями функції печінки (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості»).
Адель® Д протипоказаний пацієнтам із тяжкими порушеннями функції печінки.
Пацієнти з порушеннями функції нирок
Немає досвіду застосування пацієнтам з нирковою недостатністю. Тому Адель® Д
слід застосовувати з обережністю, особливо пацієнтам із важкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну <10 мл/хв) (див. розділ «Фармакологічні властивості»).
слід застосовувати з обережністю, особливо пацієнтам із важкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну <10 мл/хв) (див. розділ «Фармакологічні властивості»).
Пацієнти похилого віку
Корекція дози залежно від віку не потрібна.
Дети.
Адель® Д не призначається дітям та підліткам.
Передозування
Немає даних щодо передозування дутастеридом-тамсулозином. Наступні твердження відображають доступну інформацію про окремі компоненти.
Дутастерид
У дослідженнях на добровольцях одноразові добові дози дутастериду до 40 мг (що еквівалентно 80-кратному перевищенню терапевтичної дози) призначали протягом 7 днів без значних побоювань щодо безпеки. У клінічних дослідженнях суб'єктам призначали дози 5 мг на добу протягом 6 місяців без додаткових побічних ефектів у порівнянні з тими, які спостерігалися при застосуванні рекомендованої дози. Специфічного антидота для дутастериду не існує.
При підозрі на передозування слід розпочати симптоматичне лікування.
Тамсулозин
Повідомлялося про випадки гострого передозування тамсулозином у дозі 5 мг. У цих випадках спостерігалися гостра гіпотензія (систолічний АТ 70 мм рт.ст.), блювання та діарея. В разі виникнення гострої гіпотензії після передозування тамсулозином необхідно вжити заходів для підтримки серцево-судинної системи. Артеріальний тиск та частоту серцевих скорочень можна нормалізувати, вклавши пацієнта. Якщо це не допомогло, можна застосувати плазмозамінники, а при необхідності - вазопресори. Діаліз навряд чи допоможе у виведенні тамсулозину з організму, оскільки тамсулозин майже повністю зв'язується з білками плазми. Для зменшення абсорбції можна викликати блювання. Якщо була прийнята велика доза, може бути корисним застосування активованого вугілля і осмотичних проносних.
Побічні ефекти
Досліджень фази ІІІ з дутастеридом-тамсулозином не проводилося. Однак інформація про одночасне застосування доступна в дослідженні CombAT, у якому порівнювали дутастерид 0,5 мг та тамсулозин 0,4 мг у комбінації або окремо один раз на добу протягом 4 років. Крім того, доступна інформація щодо профілю безпеки окремих компонентів (дутастериду і тамсулозину).
Побічні реакції, про які найчастіше повідомлялося при одночасному застосуванні дутастериду та тамсулозину, впливали на органи репродуктивної системи та молочних залоз. Ці побічні реакції спостерігалися частіше при комбінованій терапії, ніж при монотерапії, а також протягом першого року лікування, ніж протягом наступних років (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Побічні ефекти, що спостерігалися при застосуванні одного з двох видів монотерапії (у клінічних дослідженнях та/або в ході постмаркетингового спостереження або у дослідженні з одночасним застосуванням, перераховані нижче за системами органів і частотою (якщо необхідна класифікація окремих побічних реакцій на одну з двох діючих речовин, див. інформацію для однокомпонентного лікарського засобу).
При класифікації побічних реакцій використовували наступну частоту: дуже часто (>1/10), часто ( >1/100, <1/10), нечасто (>1/1000, <1/100), рідко ( >1/10 000, < 1/1 000), дуже рідко (<1/10 000), невідомо (переважно на основі спонтанних повідомлень під час постмаркетингового спостереження, точну частоту неможливо оцінити).
Новоутворення доброякісні, злоякісні і неуточнені
Невідомо: карцинома молочної залози у чоловіків (див.розділ «Особливості застосування»).
Порушеня з боку імунної системи
Нечасто: висипання, свербіж, кропив'янка.
Рідко: ангіоневротичний набряк.
Дуже рідко: синдром Стівенса-Джонсона.
Психічні розлади
Часто: зниження лібідо.
Дуже рідко: пригнічений настрій.
Порушення з боку нервової системи
Часто: запаморочення.
Рідко: непритомність.
Порушення з боку органів зору
Невідомо: затуманення зору, порушення зору.
Були також повідомлення про зв'язок між появою інтраопераційного синдрому атонічної райдужної оболонки (ІСАР) під час операції з приводу катаракти і глаукоми та лікуванням тамсулозином (див. розділ «Особливості застосування»).
Порушення з боку серцево-судинної системи
Нечасто: пришвидшене серцебиття, ортостатична гіпотензія.
Невідомо: тахікардія, аритмія (наприклад, фібриляція передсердь).
Порушення з боку органів дихання, грудної клітки та середостіння
Нечасто: риніт.
Невідомо: носова кровотеча, задишка.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту
Нечасто: нудота, запор, діарея, блювання, сухість у роті.
Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини
Невідомо: ексфоліативний дерматит, мультиформна еритема.
Порушення з боку репродуктивної системи і молочних залоз
Часто: імпотенція, порушення еякуляції (наприклад, ретроградна еякуляція), гінекомастія, біль у молочних залозах.
Дуже рідко: пріапізм, біль в яєчках та набряк.
Невідомо: стійкі порушення сексуальної функції (такі як імпотенція, порушення еякуляції, зниження лібідо), у тому числі після припинення лікування.
Загальні розлади
Нечасто: астенія.
Дата окончания срока
2 года.
Термін придатності після першого розкриття - 90 днів.
Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.
Умови зберігання
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °С.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка
По 30 капсул у флаконі. По 1 флакону у пачці.
Категорія відпуску
За рецептом.
Продюсер
Лабораторіос Леон Фарма, С.А. (Laboratorios Leon Farma, SA).
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Полігона Індастріал Наватехера, К/Ла Валліна, с/н, ВІЛЬЯКІЛАМБРЕ-Леон, 24008 Леон, Іспанія (Poligono Industrial Navatejera, СІ La Vallina s/n, VILLAQUILAMBRE-Leon, 24008 Leon, Spain).
Заявитель АТ «Фармак»
Місцезнаходження заявника. Україна, 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 63.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа
