Личный кабинет
ОМЛОС ДУО капс. 0,5мг+0,4мг №30
rx
Код товара: 634956
Производитель: Alkaloid (Македония)
5 000,00 RUB
нет в наличии
Сообщить когда товар появиться в наличии
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Омлос Дуо
Омлос Дуо
Состав
действующие вещества: дутастерид, тамсулозина гидрохлорид;
1 капсула содержит дутастерида 0,5 мг и тамсулозина гидрохлорида 0,4 мг (что соответствует 0,367 мг тамсулозина);
вспомогательные вещества:
Мягкие капсулы Дутастерида содержат: монокаприлат пропиленгликоля II типа; бутилгидрокситолуол (Е 321), оболочка капсулы мягкая (желатин, глицерин, титана диоксид (Е 171), среднецепочечные триглицериды, соевый лецитин).
Таблетки тамсулозина содержат: дисперсию сополимера метакрилата 30%, целлюлозу микрокристаллическую, дибутилсебацинат, полисорбат 80, коллоидный водный диоксид кремния, стеарат кальция.
Твердая оболочка капсулы содержит: железа оксид черный (Е 172), железа оксид красный (Е 172), титана диоксид (Е 171), железа оксид желтый (Е 172), желатин.
Состав черных чернил: шеллак (Е 904), черный оксид железа (Е 172), пропиленгликоль (Е 1520), концентрированный раствор аммиака, гидроксид калия.
Лекарственная форма
Капсулы твердые.
Основные физико-химические свойства: капсулы продолговатой формы, твердые, #0EL, размером примерно 24,2 x 7,7 мм, с коричневым корпусом капсулы и бежевой крышкой капсулы, с надписью «C001» черного цвета.
Каждая твердая капсула содержит тамсулозина гидрохлорида белого или почти белого цвета в виде гранул с модифицированным высвобождением и продолговатую мягкую желатиновую капсулу дутастерида (приблизительно 16,5 х 6,5 мм), светло-желтого цвета, наполненную прозрачной жидкостью.
Фармакотерапевтическая группа
Средства, применяемые при доброкачественной гиперплазии предстательной железы. Антагонист α1-адренорецепторов. Код АТХ G04C A52.
Фармакологические свойства
Фармакодинамика .
Дутастерид/тамсулозин представляет собой комбинацию двух препаратов: дутастерида, двойного ингибитора 5α-редуктазы (5 ОРИ), и тамсулозина гидрохлорида, антагониста α1a- и α1d-адренорецепторов. Эти препараты имеют взаимодополняющий механизм действия, благодаря чему происходит быстрое ослабление мочеиспускания, снижается риск острой задержки мочи (AUC), снижается вероятность необходимости хирургического вмешательства при доброкачественной гиперплазии предстательной железы.
Ожидается, что фармакодинамические эффекты комбинации фиксированных доз дутастерида и тамсулозина не будут отличаться от эффектов, полученных при одновременном применении дутастерида и тамсулозина в качестве отдельных компонентов.
Дутастерид
Дутастерид ингибирует активность изоферментов 5α-редуктазы 1-го и 2-го типа, которые отвечают за превращение тестостерона в дигидротестостерон (ДГТ). ДГТ – это андроген, который в первую очередь отвечает за рост предстательной железы и развитие доброкачественной гиперплазии предстательной железы. Тамсулозин подавляет активность адренорецепторов α1a и α1d в стромальных гладких мышцах предстательной железы и шейки мочевого пузыря. Примерно 75% α1-рецепторов предстательной железы являются рецепторами подтипа α1a.
Тамсулозин
Тамсулозин увеличивает максимальную скорость мочеиспускания за счет снижения тонуса гладких мышц уретры и предстательной железы, что устраняет обструкцию. Препарат также уменьшает выраженность симптомов раздражения и обструкции, в развитии которых значительную роль играют недержание мочи и сокращение гладких мышц нижних отделов мочевыводящих путей. Такой эффект достигается при длительной терапии. Необходимость хирургического вмешательства или катетеризации значительно снижается.
Антагонисты α1-адренорецепторов способны снижать артериальное давление за счет снижения общего периферического сопротивления. В ходе изучения действия тамсулозина не наблюдалось клинически значимого снижения артериального давления.
Фармакокинетика.
Была продемонстрирована биоэквивалентность между применением комбинации дутастерид-тамсулозин и одновременным приемом доз дутастерида и тамсулозина в капсулах по отдельности.
Исследования биоэквивалентности однократной дозы проводились как натощак, так и после приема пищи. По сравнению с состоянием натощак при приеме после еды в комбинации дутастерид-тамсулозин наблюдалось 30% снижение максимальной концентрации (Cmax) тамсулозина. Пища не влияла на площадь под кривой фармакокинетической концентрации-времени (AUC) тамсулозина.
Поглощение
Дутастерид
После перорального приема однократной дозы дутастерида 0,5 мг время достижения его Cmax составляло 1–3 часа. Абсолютная биодоступность составила примерно 60%. Прием пищи не влиял на биодоступность дутастерида.
Тамсулозин
Тамсулозин всасывается из кишечника и практически полностью биодоступен. Как скорость, так и степень всасывания тамсулозина снижаются, если его принимать в течение 30 минут после еды. Равномерность всасывания обеспечивается приемом дутастерида/тамсулозина в одно и то же время суток после приема однотипной пищи. Концентрация тамсулозина в плазме крови пропорциональна дозе.
После приема тамсулозина однократно после еды Cmax достигается примерно через 6 часов. Равновесная концентрация достигается на 5-й день повторного приема. Средняя Cmax у пациентов примерно на две трети превышает концентрацию, наблюдаемую после однократного введения тамсулозина. Хотя этот феномен зафиксирован у пациентов пожилого возраста, такого же результата можно ожидать и у более молодых пациентов.
Распределение
Дутастерид
Дутастерид имеет большой объем распределения (300–500 л) и высокую степень связывания с белками плазмы крови (>99,5%). После ежедневного приема доз концентрация дутастерида в сыворотке крови достигает 65% равновесной концентрации через 1 мес и примерно 90% через 3 мес.
Равновесная концентрация в сыворотке крови (Css), составляющая примерно 40 нг/мл, достигается через 6 мес приема дозы 0,5 мг в сутки. Среднее значение перехода дутастерида из сыворотки крови в семенную жидкость составляет 11,5%.
Тамсулозин
У мужчин тамсулозин связывается с белками плазмы крови примерно на 99%. Объем распределения небольшой (около 0,21/кг).
Метаболизм
Дутастерид
Дутастерид активно метаболизируется in vivo. In vitro дутастерид метаболизируется цитохромом Р450 3А4 и 3А5, образуя три моногидроксилированных метаболита и один дигидроксилированный метаболит.
После перорального приема дутастерида в дозе 0,5 мг/сут до достижения равновесной концентрации 1,0–15,4% (среднее значение — 5,4%) введенной дозы дутастерида выводится в неизмененном виде с калом. Остальное выводится с калом в виде 4 основных метаболитов, содержащих 39%, 21%, 7% и 7% каждого вещества, родственного препарату, и 6 второстепенных метаболитов (менее 5% каждого). В моче человека были обнаружены лишь небольшие количества неизмененного дутастерида (менее 0,1% дозы).
Тамсулозин
Энантиомерная биоконверсия тамсулозина гидрохлорида [R(-)-изомер] в S(+)-изомер у человека не происходит. Тамсулозина гидрохлорид активно метаболизируется ферментами цитохрома Р450 в печени, менее 10% дозы выводится в неизмененном виде с мочой. Но фармакокинетический профиль метаболитов у человека не установлен. Результаты исследований in vitro свидетельствуют о том, что в метаболизме тамсулозина участвуют ферменты CYP3A4 и CYP2D6, а участие других изоферментов CYP незначительно.
Подавление активности ферментов, участвующих в печеночном метаболизме, может привести к усилению эффектов тамсулозина. Перед выведением с мочой метаболиты тамсулозина гидрохлорида подвергаются интенсивному связыванию с глюкуронидом или сульфатом.
Разведение
Дутастерид
Выведение дутастерида является дозозависимым, и этот процесс следует описывать как происходящий двумя параллельными путями: один насыщаемый в клинически значимых концентрациях, а другой ненасыщаемый. При низких концентрациях в сыворотке крови (менее 3 нг/мл) дутастерид быстро выводится как в зависимости от концентрации, так и независимо от концентрации. При применении разовых доз 5 мг и менее были обнаружены признаки быстрого клиренса и установлен период полувыведения от 3 до 9 дней.
В терапевтических концентрациях после повторного приема 0,5 мг/день преобладает более медленный линейный путь выведения с периодом полувыведения примерно 3–5 недель.
Тамсулозин
Тамсулозин и его метаболиты выводятся преимущественно с мочой, в которой примерно 9% дозы присутствует в неизмененном виде активного вещества.
После внутривенного или перорального введения в лекарственной форме с немедленным высвобождением период полувыведения тамсулозина из плазмы составляет от 5 до 7 часов. Благодаря регулируемой скорости фармакокинетики тамсулозина в капсулах с модифицированным высвобождением истинный период полувыведения тамсулозина, принимаемого после еды, составляет примерно 10 часов, а в равновесном состоянии у пациентов - примерно 13 часов.
Пожилые пациенты
Дутастерид
Фармакокинетику дутастерида оценивали у 36 здоровых мужчин в возрасте от 24 до 87 лет после однократного приема дозы 5 мг. Значительного возрастного эффекта дутастерида не выявлено, но период полувыведения был короче у мужчин младше 50 лет. Статистических различий в периоде полувыведения при сравнении группы субъектов в возрасте 50–69 лет с группой субъектов в возрасте 70 лет и старше не выявлено.
Тамсулозин
Перекрестное сравнительное исследование общей экспозиции тамсулозина гидрохлорида (AUC) и периода полувыведения показывает, что фармакокинетика тамсулозина гидрохлорида может быть немного дольше у пожилых пациентов по сравнению с молодыми здоровыми добровольцами мужского пола. Внутренний клиренс не зависит от связывания тамсулозина гидрохлорида с альфа-1-кислым гликопротеином, но снижается с возрастом пациента, что приводит к увеличению общего эффекта (AUC) на 40% у пациентов в возрасте 55–75 лет, чем у пациентов в возрасте 20–32 лет.
Почечная недостаточность
Дутастерид
Влияние почечной недостаточности на фармакокинетику дутастерида не изучалось. Однако менее 0,1% дозы дутастерида 0,5 мг обнаруживается в моче человека в равновесной концентрации, поэтому не следует ожидать клинически значимого повышения концентрации дутастерида в плазме крови у пациентов с почечной недостаточностью (см. раздел «Способ применения и дозировка»).
Тамсулозин
Фармакокинетику тамсулозина гидрохлорида сравнивали у 6 пациентов с почечной недостаточностью от легкой до умеренной (30 ≤ CLcr<70 мл/мин/1,73 м2) или от умеренной до тяжелой (10≤ CLcr<30 мл/мин/1,73 м2) степени и у 6 пациентов с нормальным клиренсом (CLcr<90 мл/мин/1,73 м2). В то время как общая концентрация тамсулозина гидрохлорида в плазме крови изменялась в результате вариабельного связывания с альфа-1-кислым гликопротеином, концентрация несвязанного (активного) тамсулозина гидрохлорида, а также его собственный клиренс оставались относительно стабильными. Поэтому пациентам с почечной недостаточностью нет необходимости корректировать дозу тамсулозина гидрохлорида в капсулах. Пациенты с терминальной стадией почечной недостаточности (Клиренс < 10 мл/мин/1,73 м2) не изучались.
Печеночная недостаточность
Дутастерид
Влияние печеночной недостаточности на фармакокинетику дутастерида не изучалось (см. раздел «Противопоказания»). Поскольку дутастерид выводится преимущественно путем метаболизма, ожидается, что уровни дутастерида в плазме у этих пациентов будут повышены, а период полувыведения будет более продолжительным (см. разделы «Особенности применения» и «Способ применения и дозировка»).
Тамсулозин
Фармакокинетику тамсулозина гидрохлорида сравнивали у 8 пациентов с умеренным нарушением функции печени (классификация Чайлд-Пью: степени А и В) и у 8 пациентов с нормальной функцией печени. В то время как изменение общей концентрации тамсулозина гидрохлорида в плазме крови наблюдалось в результате вариабельного связывания с альфа-1-кислым гликопротеином, концентрация несвязанного (активного) тамсулозина гидрохлорида не претерпела существенных изменений, отмечалось лишь умеренное (32%) изменение собственного клиренса несвязанного тамсулозина гидрохлорида. Таким образом, пациентам с умеренными нарушениями функции печени коррекция дозы тамсулозина гидрохлорида не требуется. Тамсулозина гидрохлорид не изучался у пациентов с тяжелой печеночной недостаточностью.
Безопасность и клинические испытания
Сердечная недостаточность
В 4-летнем клиническом исследовании дутастерида в сочетании с тамсулозином для лечения доброкачественной гиперплазии предстательной железы у 4844 мужчин (исследование CombAT) частота сердечной недостаточности (комбинированная) была выше в группе комбинированной терапии (14/1610; 0,9%), чем в любой из групп монотерапии дутастеридом (4/1623; 0,2%) или тамсулозином. (10/1611; 0,6%).
В отдельном 4-летнем плацебо-контролируемом клиническом исследовании с химиопрофилактикой дутастеридом у 8231 мужчины в возрасте от 50 до 75 лет с предшествующим биопсийно-отрицательным раком простаты и исходным уровнем ПСА от 2,5 нг/мл до 10,0 нг/мл у мужчин в возрасте от 50 до 60 лет или 3 нг/мл и 10,0 нг/мл у мужчин 60 лет и старше. (исследование REDUCE) было установлено, что частота сердечной недостаточности была выше у пациентов, получавших дутастерид 0,5 мг один раз в день (30/4105; 0,7%), чем у пациентов, получавших плацебо (16/4126; 0,4%). Ретроспективный анализ этого исследования показал более высокую частоту сердечной недостаточности у пациентов, получавших дутастерид и альфа-блокатор одновременно (12/1152; 1,0%) по сравнению с пациентами, получавшими дутастерид без альфа-блокатора (18/2953; 0,6%), плацебо и альфа-блокатор (1/1399, <0,1%) или плацебо без альфа-блокатора (15/2727; 0,6%). Причинно-следственная связь между применением дутастерида (отдельно или в сочетании с альфа-адреноблокаторами) и возникновением сердечной недостаточности не установлена (см. раздел «Особенности применения»).
Рак простаты и низкодифференцированные опухоли
В 4-летнем исследовании, сравнивавшем дутастерид с плацебо у 8231 мужчины в возрасте от 50 до 75 лет с предыдущим отрицательным результатом биопсии на рак простаты и исходным уровнем ПСА от 2,5 нг/мл до 10,0 нг/мл у мужчин в возрасте от 50 до 60 лет или 3 нг/мл и 10,0 нг/мл у мужчин в возрасте 60 лет и старше (исследование REDUCE). 6706 пациентам выполнена пункционная биопсия простаты (обязательно по первичному протоколу), данные которой были использованы для анализа дифференцировки по шкале Глисона. В ходе исследования было выявлено 1517 пациентов с диагнозом рак простаты. Большинство опухолей предстательной железы (70%), выявленных при биопсии в обеих группах лечения, были высокодифференцированными (5–6 баллов по шкале Глисона).
В группе дутастерида наблюдалась более высокая частота (n = 29; 0,9%) рака предстательной железы низкой степени злокачественности (оценка Глисона 8–10) по сравнению с группой плацебо (n = 19; 0,6%) (p = 0,15). В первые 2 года исследования количество пациентов с раком предстательной железы 8–10 баллов по шкале Глисона было одинаковым в группе дутастерида (n = 17; 0,5%) и в группе плацебо (n = 18; 0,5%). В течение 3–4 лет исследования в группе дутастерида было диагностировано большее количество случаев рака простаты с оценкой по шкале Глисона 8–10 (n = 12; 0,5%) по сравнению с группой плацебо (n = 1; < 0,1%) (p = 0,0035). Данных о влиянии на риск развития рака простаты у мужчин, принимавших дутастерид более 4 лет, нет. Процент пациентов с диагнозом рака простаты 8–10 баллов по шкале Глисона оставался постоянным на протяжении всего периода исследования (1–2 годы, 3–4 годы) в группе дутастерида (0,5% в каждый момент времени), тогда как в группе плацебо процент пациентов с низкодифференцированным раком простаты (8–10 баллов по шкале Глисона) был ниже через 3–4 года, чем через 1–2 года (<0,1% и 0,5% соответственно) (см. раздел). «Особенности использования»). Не было различий в частоте возникновения рака простаты по шкале Глисона 7–10 (p = 0,81).
В 4-летнем клиническом исследовании «Лечение доброкачественной гиперплазии предстательной железы (Combat), в котором первичный протокол не требовал обязательной биопсии и все диагнозы рака простаты устанавливались с помощью биопсии, как указано, частота рака простаты 8–10 баллов по шкале Глисона составила 0,5% (n = 8) в группе дутастерида, 0,7% (n = 11) в группе тамсулозина и 0,3% (n = 5) в группе группа комбинированной терапии.
Связь между применением дутастерида и возникновением низкодифференцированного рака предстательной железы остается неясной.
Рак молочной железы у мужчин
Два эпидемиологических исследования «случай-контроль» (одно в США (n = 339 случаев рака молочной железы и n = 6780 контрольной группы) и другое в Великобритании (n = 398 случаев рака молочной железы и n = 3930 контрольной группы)) в базах данных общественного здравоохранения не выявили повышенного риска рака молочной железы у мужчин с ингибиторами 5α-редуктазы. Результаты первого исследования не выявили положительной связи с раком молочной железы (относительный риск для диагностики рака молочной железы в течение ≥ 1 года применения по сравнению с применением менее 1 года: 0,70: 95% ДИ 0,34, 1,45). Во втором исследовании предполагаемый относительный риск рака молочной железы, связанный с применением ингибиторов 5α-редуктазы, по сравнению с риском без его использования, составил 1,08: 95% ДИ 0,62; 1.87).
Причинно-следственная связь между случаями рака молочной железы у мужчин и длительным применением дутастерида не установлена.
Индикация
Лечение умеренных и тяжелых симптомов доброкачественной гиперплазии предстательной железы.
Снижение риска острой задержки мочи и необходимости хирургического вмешательства у пациентов с умеренными и тяжелыми симптомами доброкачественной гиперплазии предстательной железы.
Противопоказание
Дутастерид/тамсулозин не применяют для лечения женщин и детей (см. раздел «Применение в период беременности и кормления грудью»).
Дутастерид/тамсулозин протипоказаний хворим з підвищеною чутливістю до дутастериду, інших інгібіторів 5a-редуктази, тамсулозину (включаючи тамсулозиніндукований ангіоневротичний набряк), інших компонентів препарату або до сої та арахісу.
Дутастерид/тамсулозин протипоказаний хворим, які мають в анамнезі ортостатичну артеріальну гіпотензію.
Дутастерид/тамсулозин протипоказаний хворим з тяжкою печінковою недостатністю.
Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействия.
Дослідження взаємодії дутастериду/тамсулозину з іншими лікарськими засобами не проводилися. Далі подано наявну інформацію про окремі компоненти препарату.
Дутастерид
Для ознайомлення з інформацією про зниження рівня простатспецифічного антигену (PSA) в сироватці крові під час лікування дутастеридом та з рекомендаціями щодо виявлення раку передміхурової залози див. розділ «Особливості застосування».
Вплив інших лікарських засобів на фармакокінетику дутастериду
Застосування разом з інгібіторами CYP3A4 та/або P-глікопротеїну
Дутастерид виводиться переважно шляхом метаболізму. Дослідження in vitro показують, що каталізаторами метаболізму є CYP3A4 і CYP3A5. Офіційні дослідження взаємодії з активними інгібіторами CYP3A4 не проводилися. Проте в дослідженні популяційної фармакокінетики концентрації дутастериду в сироватці крові були в середньому в 1,6–1,8 раза вищими у невеликої кількості тих пацієнтів, які одночасно лікувалися верапамілом або дилтіаземом (помірні інгібітори CYP3A4 та інгібітори P-глікопротеїну), ніж у інших пацієнтів.
При довгостроковому застосуванні комбінації дутастериду з лікарськими засобами, які є сильнодіючими інгібіторами ферменту CYP3A4 (наприклад, ритонавір, індинавір, нефазодон, ітраконазол, кетоконазол, які вводили перорально), концентрація дутастериду в сироватці крові може підвищуватися. Подальше інгібування 5α-редуктази при підсиленій дії дутастериду є малоймовірним. Але можливе зменшення частоти введення доз дутастериду у разі розвитку побічних ефектів. У разі пригнічення активності ферменту довгий період напіввиведення може стати ще довшим, і супутня терапія може у такому випадку тривати понад 6 місяців до того, як буде досягнуто нової рівноважної концентрації.
Застосування 12 г холестираміну через 1 годину після застосування одноразової дози 5 мг дутастериду не впливало на фармакокінетику дутастериду.
Вплив дутастериду на фармакокінетику інших лікарських засобів
У невеликому дослідженні (N = 24) тривалістю в два тижні за участю здорових чоловіків дутастерид (0,5 мг на добу) не впливав на фармакокінетику тамсулозину або теразозину. У цьому дослідженні також не було виявлено ознак фармакодинамічної взаємодії.
Дутастерид не впливає на фармакокінетику варфарину або дигоксину. Це вказує на те, що дутастерид не інгібує/не індукує активність ферменту CYP2C9 або Р-глікопротеїна-переносника. Дані досліджень взаємодії in vitro вказують на те, що дутастерид не інгібує ферменти CYP1A2, CYP2D6, CYP2C9, CYP2CI9 або CYP3A4.
Тамсулозин
Одночасне застосування тамсулозину гідрохлориду з лікарськими засобами, які можуть знижувати артеріальний тиск, у тому числі разом зі знеболювальними лікарськими засобами, інгібіторами 5-фосфодіестерази та іншими альфа-1-адреноблокаторами, може теоретично призводити до посиленої гіпотензивної дії. Дутастерид/тамсулозин не слід застосовувати в комбінації з іншими альфа-l-адреноблокаторами.
Одночасне застосування тамсулозину гідрохлориду та кетоконазолу (сильного інгібітора CYP3A4) збільшує Сmax та AUC тамсулозину гідрохлориду у 2,2 та 2,8 раза відповідно.
Сумісне застосування тамсулозину гідрохлориду та пароксетину (сильного інгібітора CYP2D6) збільшує Сmax та AUC тамсулозину гідрохлориду у 1,3 та 1,6 раза відповідно. Аналогічне збільшення очікується у пацієнтів зі слабким метаболізмом CYP2D6 порівняно з такими з інтенсивним метаболізмом при сумісному застосуванні зі сильними інгібіторами CYP3A4.
Ефект сумісного застосування обох інгібіторів CYP3A4 та інгібіторів CYP2D6 з тамсулозином клінічно не досліджувався, однак потенційно може суттєво збільшуватися концентрація тамсулозину (див. розділ «Особливості застосування»).
Одночасне застосування тамсулозину гідрохлориду (0,4 мг) і циметидину (400 мг кожні 6 годин протягом 6 днів) призводило до зниження кліренсу (26 %) і збільшення AUC (44 %) тамсулозину гідрохлориду. Дутастерид/тамсулозин слід з обережністю застосовувати в комбінації з циметидином.
Вичерпне дослідження взаємодії тамсулозину гідрохлориду і варфарину не проводилося. Результати обмежених досліджень in vitro та in vivo є недостатніми. З обережністю слід проводити одночасне лікування варфарином і тамсулозину гідрохлоридом.
Ніякої взаємодії не спостерігалося, коли тамсулозину гідрохлорид вводили одночасно з атенололом або еналаприлом, або ніфедипіном, або теофіліном. Одночасне застосування фуросеміду призводить до зниження рівня тамсулозину в сироватці крові, але, оскільки ці рівні залишаються у межах нормального діапазону, корекція дози не потрібна.
В умовах in vitro ні діазепам, ні пропранолол, ні трихлорметіазид, ні хлормадинон, ні амітриптилін, ні диклофенак, ні глібенкламід, ні симвастатин не змінюють вільну фракцію тамсулозину у плазмі крові людини. Тамсулозин також не змінює вільні фракції діазепаму, пропранололу, трихлорметіазиду і хлормадинону.
Ніякої взаємодії на рівні печінкового метаболізму не спостерігалося під час досліджень in vitro з мікросомальними фракціями печінки (показовою є система пов'язаних із цитохромами Р450 ферментів, що метаболізують лікарські засоби) із застосуванням амітриптиліну, сальбутамолу і глібенкламіду. Проте диклофенак може підвищувати швидкість виведення тамсулозину.
Особенности использования
Комбіновану терапію призначають після ретельного аналізу співвідношення користь/ризик, у зв'язку з потенційним збільшенням ризику побічних реакцій (включаючи серцеву недостатність), та вивчення варіантів альтернативного лікування, включаючи монотерапію.
Побічні реакції з боку серцево-судинної системи
За даними двох 4-річних клінічних досліджень, частота виникнення серцевої недостатності (комбінований термін для всіх повідомлень, головним чином серцевої недостатності та застійної серцевої недостатності) була вищою у осіб, які лікувалися комбінацією дутастериду з альфа-блокатором, головним чином тамсулозином, порівняно з особами, які не лікувалися такою комбінацією. Частота серцевої недостатності була низькою (≤ 1 %) та варіабельною у межах цих досліджень. Диспропорції у частоті виникнення серцево-судинних побічних явищ немає в жодному з досліджень. Причинного взаємозв'язку між застосуванням дутастериду (окремо або у комбінації з альфа-блокаторами) та виникненням серцевої недостатності встановлено не було (див. розділ «Фармакологічні властивості»).
Проведено метааналіз 12 рандомізованих, плацебо- або порівняльних контрольованих клінічних досліджень (n = 18802), в якому оцінювали ризик розвитку побічних реакцій з боку серцево-судинної системи при застосуванні дутастериду (порівняно з контрольною групою). Не було встановлено стійкого статистично значущого збільшення ризику серцевої недостатності (RR 1,05; 95 % ДІ 0,71; 1,57), гострого інфаркту міокарда (RR 1,00; 95 % ДІ 0,77; 1,30) або інсульту (RR 1,20; 95 % ДІ 0,88; 1,64).
Рак передміхурової залози та пухлини високого ступеня градації за Глісоном (низько-диференційовані)
У процесі 4-річного клінічного дослідження за участю > 8000 чоловіків віком від 50 до 75 років з попередньою негативною біопсією на рак передміхурової залози та фоновим рівнем PSA між 2,5 нг/мл та 10,0 нг/мл (дослідження REDUCE) у 1517 чоловіків було діагностовано рак передміхурової залози. Відзначалась вища частота виникнення раку передміхурової залози з диференціюванням 8–10 балів за шкалою Глісона у групі дутастериду (n = 29; 0,9 %) порівняно з групою плацебо (n = 19; 0,6 %). Причинного взаємозв'язку між застосуванням дутастериду та виникненням низькодиференційованого раку передміхурової залози встановлено не було.
Клінічна значущість цифрового дисбалансу не встановлена.
Чоловіки, які застосовують дутастерид/тамсулозин, мають регулярно проходити обстеження щодо визначення ризику розвитку раку передміхурової залози, включаючи тест на простатспецифічний антиген.
У додатковому послідовному 2-річному спостереженні оригінальних пацієнтів при застосуванні дутастериду як хімічної профілактики (дослідження REDUCE) була встановлена низька частота нових випадків раку передміхурової залози (група дутастериду [n = 14; 1,2 %]) та група плацебо [n = 7; 0,7 %]) з відсутністю нових ідентифікованих випадків раку передміхурової залози з диференціюванням 8–10 балів за шкалою Глісона.
Довготривале послідовне (до 18 років) спостереження пацієнтів з клінічного дослідження із застосуванням іншого інгібітора 5α-редуктази (фінастериду) як хімічної профілактики не показало статистично значущої різниці між групами фінастериду та плацебо у показниках загального виживання (HR1,02; 95 % ДІ 0,97–1,08) або виживання після діагностування раку передміхурової залози (HR1,01; 95 % ДІ 0,85–1,20).
Вплив на простатспецифічний антиген (PSA)
Концентрація простатспецифічного антигену передміхурової залози (PSA) є важливим компонентом скринінгового процесу для виявлення раку передміхурової залози. Дутастерид/тамсулозин здатний знижувати рівень сироваткового простатспецифічного антигену у хворих приблизно на 50 % через 6 місяців лікування.
Пацієнти, які приймають дутастерид/тамсулозин, повинні мати новий вихідний рівень PSA, встановлений через 6 місяців після лікування цим препаратом. Надалі цей рівень рекомендується перевіряти регулярно. Будь-яке підтверджене збільшення рівня PSA від найнижчого рівня під час застосування дутастериду/тамсулозину може бути свідченням наявності раку передміхурової залози або недотримання режиму лікування дутастеридом/тамсулозином і потребує ретельного вивчення, навіть якщо показники PSA знаходяться у межах норми у чоловіків, які не лікувались інгібіторами 5α-редуктази. При інтерпретації показників PSA у хворих, які лікуються дутастеридом/тамсулозином, слід зважати на попередні показники PSA для порівняння.
Застосування дутастериду/тамсулозину не впливає на використання рівня простатспецифічного антигену для діагностики раку передміхурової залози після встановлення його нового вихідного рівня.
Загальний рівень сироваткового простатспецифічного антигену повертається до вихідного рівня протягом 6 місяців після припинення лікування.
Співвідношення ж вільного простатспецифічного антигену і загального його рівня залишається сталим навіть під час лікування дутастеридом/тамсулозином. Якщо для визначення раку передміхурової залози лікар вирішить використати відсотковий показник вільного простат-специфічного антигену у хворого, який лікується дутастеридом/тамсулозином, ніякого корегування показника вільного простатспецифічного антигену проводити не потрібно.
Перед початком курсу лікування дутастеридом/тамсулозином та періодично під час лікування пацієнтам із доброякісною гіперплазією передміхурової залози слід робити пальцеве ректальне обстеження, а також застосовувати інші методи виявлення раку передміхурової залози.
Ниркова недостатність
Лікування хворих з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну <10 мл/хв) потрібно проводити з обережністю, оскільки фармакокінетика дутастериду у таких хворих не вивчалась.
Артеріальна гіпотензія
Подібно до інших альфа1-адреноблокаторів, ортостатична гіпотензія може виникнути у пацієнтів, які лікувалися тамсулозином, і у рідкісних випадках може призвести до синкопе.
При перших ознаках ортостатичної гіпотензії (запаморочення, слабкість) пацієнтів, які розпочали лікування дутастеридом/тамсулозином, слід перевести у положення сидячи або лежачи, поки симптоми не минуть.
Слід дотримуватись обережності при сумісному застосуванні альфа-адреноблокаторів, включаючи тамсулозин, та інгібіторів 5-фосфодіестерази (наприклад, силденафіл, тадалафіл, варденафіл). Альфа-адреноблокатори та інгібітори 5-фосфодіестерази є вазодилататорами та можуть знижувати артеріальний тиск. Сумісне застосування цих двох класів лікарських засобів може потенційно спричинити симптоматичну артеріальну гіпотензію (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Интраоперационный синдром атонической радужки
Під час операції з приводу катаракти та глаукоми у деяких пацієнтів, які раніше отримували тамсулозин, був відзначений інтраопераційний синдром атонічної райдужки (ІСАР, варіант синдрому вузької зіниці). Інтраопераційний синдром атонічної райдужки може призвести до збільшення ризику очних ускладнень під час або після операції. Тому лікування дутастеридом/тамсулозином не рекомендується пацієнтам, яким заплановано операцію з приводу катаракти.
Під час передопераційного обстеження хірург-офтальмолог і його бригада мають з'ясувати питання щодо застосування пацієнтом раніше чи в даний час дутастерид/тамсулозин. Це дасть змогу передбачити можливу появу інтраопераційного синдрому атонічної райдужки під час операції.
Отримано поодинокі повідомлення про позитивний ефект відміни тамсулозину за 1–2 тижні до операції з приводу катаракти та глаукоми, однак переваги та строки припинення лікування до операції з приводу катаракти та глаукоми не встановлені.
Негерметичні капсули
Дутастерид абсорбується через шкіру, тому жінки та діти мають уникати контакту з негерметичними капсулами. Якщо рідина з капсули потрапила на шкіру, її слід негайно змити водою з милом.
Інгібітори СYP3A4 та CYP2D6
Сумісне застосування тамсулозину гідрохлориду зі сильними інгібіторами СYP3A4 (наприклад, із кетоконазолом), меншою мірою – зі сильними інгібіторами CYP2D6 (наприклад, із пароксетином) може збільшувати концентрацію тамсулозину (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Тому не рекомендується застосовувати тамсулозин пацієнтам, які лікуються сильними інгібіторами СYP3A4, та рекомендовано з обережністю застосовувати тамсулозин пацієнтам, які лікуються помірними інгібіторами СYP3A4 (наприклад, еритроміцином), сильними або помірними інгібіторами CYP2D6, комбінацією обох СYP3A4 та CYP2D6 інгібіторів або пацієнтам зі слабким метаболізмом CYP2D6.
Печінкова недостатність
Вплив печінкової недостатності на фармакокінетику дутастериду/тамсулозину не вивчався. Через активний метаболізм дутастериду та 3–5-ти тижневий період його напіввиведення лікування дутастеридом хворих з легкою або помірною печінковою недостатністю слід проводити з обережністю (див. розділи «Фармакологічні властивості», «Протипоказання» і «Спосіб застосування та дози»).
Вспомогательные вещества
Омлос Дуо містить лецитин із сої та пропіленгліколю.
Цей лікарський засіб містить лецитин із сої, який може містити соєву олію. У разі алергії на арахіс або сою не слід застосовувати цей лікарський засіб.
Цей препарат містить приблизно 103 мг пропіленгліколю в кожній капсулі.
Рак грудної залози у чоловіків
Повідомлялося про рідкісні випадки раку грудної залози у чоловіків під час клінічних досліджень та у постмаркетинговий період. При цьому епідеміологічні дослідження вказують на відсутність підвищення ризику розвитку раку грудної залози у чоловіків при застосуванні інгібіторів 5α-редуктази. Лікарі повинні попередити своїх пацієнтів про необхідність негайно повідомляти про будь-які зміни у тканині грудної залози, наприклад про виділення із соска або припухлість.
Использование во время беременности или кормления грудью.
Дутастерид/тамсулозин протипоказаний для лікування жінок. Дослідження з вивчення впливу дутастериду/тамсулозину на вагітність, лактацію та фертильність не проводили. Далі надається інформація про застосування кожного компонента окремо.
Фертильность
Дутастерид впливає на характеристики еякуляту (зменшення кількості сперматозоїдів, об'єму еякуляту та рухомості сперматозоїдів). Не виключений ризик зниження чоловічої фертильності.
Оцінка впливу тамсулозину гідрохлориду на кількість або функцію сперматозоїдів не проводилася.
Беременность
Як і інші інгібітори 5α-редуктази, дутастерид перешкоджає перетворенню тестостерону у дигідротестостерон, що може гальмувати розвиток зовнішніх статевих органів у плода чоловічої статі. Незначну кількість дутастериду було виявлено в еякуляті при проведенні дослідження.
Невідомо, чи впливає дутастерид, що потрапив до організму жінки із сім'ям чоловіка, який лікується дутастеридом/тамсулозином, на плід чоловічої статі.
Як і у разі застосування інших інгібіторів 5α-редуктази, рекомендується користуватись презервативом під час статевого акту, якщо жінка вагітна, а чоловік лікується дутастеридом/тамсулозином, з метою запобігання потраплянню сім'я до організму жінки.
Немає доказів того, що введення тамсулозину гідрохлориду вагітним самкам щурів та кролів у дозах, що перевищують терапевтичні, негативно впливає на плід.
Грудное вскармливание.
Невідомо, чи проникають дутастерид та тамсулозин у грудне молоко жінки.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами или другими механизмами.
Дослідження з вивчення впливу дутастериду/тамсулозину на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами не проводилися. Однак пацієнтів потрібно проінформувати про можливе виникнення симптомів, пов'язаних з ортостатичною артеріальною гіпотензією, зокрема про запаморочення, при застосуванні дутастериду/тамсулозину.
Способ применения и дозировка
Дорослі (включаючи хворих літнього віку)
Рекомендована доза дутастериду/тамсулозину – 1 капсула (0,5 мг/0,4 мг) на добу. Препарат приймають перорально через 30 хвилин після вживання їжі в один і той же час. Капсулу слід ковтати цілою, не відкривати та не розжовувати, оскільки при контакті із вмістом капсули можливе подразнення слизової оболонки рота та глотки.
Дутастерид/тамсулозин можна застосовувати для заміщення комбінованої терапії дутастеридом та тамсулозину гідрохлоридом з метою полегшення лікування.
Заміна препарату Омлос Дуо, дутастериду або тамсулозину гідрохлориду при монотерапії можлива, якщо це клінічно обґрунтовано.
Ниркова недостатність
Фармакокінетика дутастериду/тамсулозину у хворих з нирковою недостатністю не вивчалась. Змінювати дозу препарату для лікування таких хворих не потрібно (див. розділи «Фармакокінетика» і «Особливості застосування»).
Печінкова недостатність
Фармакокінетика дутастериду/тамсулозину у хворих з печінковою недостатністю не вивчалась, тому препарат слід застосовувати з обережністю при легкій та помірній печінковій недостатності (див. розділи «Фармакокінетика» і «Особливості застосування»). Хворим з тяжкою печінковою недостатністю препарат протипоказаний (див. розділ «Протипоказання»).
Дети.
Застосування протипоказано.
Передозировка
Даних про випадки передозування дутастеридом/тамсулозином немає. Далі надається інформація про застосування кожного компонента окремо.
Дутастерид
За даними клінічних досліджень, у добровольців разові дози дутастериду до 40 мг/добу (у 80 разів вищі за терапевтичні) протягом 7 днів не викликали занепокоєнь щодо безпеки їх застосування. Під час клінічних досліджень застосовували дози дутастериду по 5 мг/добу протягом 6 місяців без появи додаткових побічних реакцій порівняно із застосуванням дутастериду в дозі 0,5 мг/добу.
Специфічного антидоту немає, тому у разі можливого передозування проводять симптоматичну та підтримувальну терапію.
Тамсулозин
Надходили повідомлення щодо гострого передозування тамсулозину гідрохлоридом у дозі 5 мг, в результаті якого спостерігалась гостра артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск 70 мм/Hg), блювання та діарея, які лікували інфузією рідини, після чого пацієнт відчув полегшення у той самий день. У разі гострої артеріальної гіпотензії, яка виникає після передозування тамсулозину гідрохлоридом, слід забезпечити підтримку діяльності серцево-судинної системи. Пацієнту в такому стані слід прийняти горизонтальне положення, щоб відновити артеріальний тиск і нормалізувати частоту серцевих скорочень. Якщо це не допоможе, слід призначити плазмозамінники, а у разі необхідності – судинозвужувальні засоби. Потрібно стежити за функцією нирок і проводити загальнопідтримувальну терапію. Діаліз може виявитися неефективним, оскільки тамсулозину гідрохлорид майже повністю зв'язується з білками плазми крові.
При передозуванні, щоб запобігти абсорбції, у пацієнта необхідно викликати блювання. Якщо прийнято великі дози препарату, необхідно провести промивання шлунка, дати активоване вугілля та проносне, наприклад сульфат натрію.
Побочные эффекты
Клінічні дослідження застосування дутастериду/тамсулозину не проводилися, однак було продемонстровано біоеквівалентність дутастериду/тамсулозину при сумісному застосуванні дутастериду та тамсулозину. Інформацію про одночасне застосування одержано з дослідження CombAT (комбінація дутастериду та тамсулозину), в якому порівнювали комбінацію дутастериду в дозі 0,5 мг та тамсулозину 0,4 мг один раз на добу протягом 4 років або монотерапію цими препаратами.
Інформацію про побічні реакції кожного компонента окремо (дутастерид та тамсулозин) також наведено нижче. Не про всі побічні реакції, що відмічали при застосуванні кожного компонента окремо, повідомляли при застосуванні дутастериду/тамсулозину, тому інформацію про побічні реакції при застосуванні окремих компонентів дутастериду/тамсулозину також включено в дану інструкцію.
За даними 4-річного дослідження CombAT, відсоток побічних реакцій, визначених дослідниками протягом 1-го, 2-го, 3-го та 4-го років лікування, змінювався: становив відповідно 22 %, 6 %, 4 % та 2 % при комбінованій терапії дутастерид + тамсулозин; 15 %, 6 %, 3 % та 2 % при монотерапії дутастеридом; 13 %, 5 %, 2 %, та 2 % при монотерапії тамсулозином. Вищий відсоток побічних реакцій у групі, яка отримувала комбіновану терапію, протягом 1-го року лікування зумовлений вищими показниками репродуктивних порушень, а саме порушення еякуляції, які спостерігались у групі.
Побічні реакції, що виникали з частотою ≥1 % протягом 1-го року застосування, за даними дослідницьких аналізів CombAT, REDUCE, а також клінічних досліджень монотерапії компонентами дутастериду/тамсулозину, наведені в таблиці.
Інформація щодо побічних реакцій тамсулозину базується на даних, що доступні на відповідних медичних ресурсах. Частота їх виникнення може зростати при одночасному застосуванні дутастериду та тамсулозину.
Частота виникнення побічних реакцій, виявлених у клінічних дослідженнях: часто (≥1/100, < 1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10000, <1/1000), дуже рідко (<1/10000). Побічні реакції, класифіковані за класами систем органів, представлено у порядку зниження їх ступеня тяжкості.
Дані постмаркетингових досліджень
У постмаркетинговому спостереженні побічні реакції фіксувалися зі спонтанних повідомлень, тому точна частота таких реакцій невідома.
Монотерапия дутастеридом
З боку імунної системи
Частота невідома: алергічні реакції, включаючи висипання, свербіж, кропив'янку, локалізований набряк та ангіоневротичний набряк.
З боку психіки
Частота невідома: депресія.
З боку шкіри та підшкірної клітковини
Рідко: алопеція (головним чином, втрата волосся на тілі), гіпертрихоз.
З боку репродуктивної системи та грудних залоз
Частота невідома: тестикулярний біль та набряк.
Монотерапія тамсулозином
За даними постмаркетингового спостереження під час операції з приводу катаракти та глаукоми у деяких пацієнтів, які раніше отримували альфа1-адреноблокатори, включаючи тамсулозин, був відзначений інтраопераційний синдром атонічної райдужки (варіант синдрому вузької зіниці) (див. розділ «Особливості застосування»).
Під час післяреєстраційного застосування були додаткові повідомлення про випадки фібриляції передсердь, аритмії, тахікардії, диспное, носових кровотеч, порушень зору, в т. ч. у вигляді зниження його гостроти, мультиформної еритеми, ексфоліативного дерматиту та сухості слизової оболонки ротової порожнини, асоційовані із застосуванням тамсулозину.
Інші дані
У процесі клінічного дослідження (дослідження REDUCE) у чоловіків, які лікувалися дутастеридом, відзначалась вища частота виникнення раку передміхурової залози (за шкалою Глісона – 8–10) порівняно з групою плацебо (див. розділи «Фармакологічні властивості» і «Особливості застосування»). Причинного зв'язку між застосуванням дутастериду та виникненням раку передміхурової залози високої градації за Глісоном встановлено не було.
За даними клінічних досліджень та постмаркетингових спостережень були повідомлення про випадки раку грудної залози у чоловіків (див. розділ «Особливості застосування»).
Дата окончания срока
2 года. Не задерживайте после завершения срока хранения, указанного в упаковке.
Условия хранения
Хранить при температуре не выше 30 °С. Прием необходимо обеспечить протяжкой 90 дней после открытия.
Хранить в недоступном для детей месте.
Упаковка
Капсули у поліетиленовому флаконі з кришкою, яка містить осушувач силікагель.
По 1 флакону, який містить 30 капсул, разом з інструкцією для медичного застосування у картонній коробці.
Покинуть категорию
По рецепту.
Продюсер
АЛКАЛОЇД АД Скоп'є.
ALKALOID AD Skopje.
Местонахождение производителя и адрес места его деятельности.
Бульвар Олександра Македонського, 12, Скоп'є, 1000, Республіка Північна Македонія.
Boulevard Aleksandar Makedonski 12, Skopje, 1000, Republic of North Macedonia.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа
