Личный кабинет
АФИНИТОР табл. 10 мг №30
rx
Код товара: 136632
Производитель: Novartis Pharma (Швейцария)
478 000,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 05.04.2026
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
АФИНИТОР
AFINITOR
Состав:
действующее вещество: everolimus;
1 таблетка содержит 2,5 мг или 5 мг или 10 мг эверолимуса;
другие составляющие: лактоза безводная, кросповидон, гидроксипропилметилцеллюлоза, лактозы моногидрат, магния стеарат, бутилгидрокситолуол (Е 321).
Лекарственная форма. Таблетки.
Основные физико-химические свойства:
продолговатые таблетки от белого до слегка желтоватого цвета, со скошенными краями, без штриха, с гладкой поверхностью;
2,5 мг: таблетки с оттиском NVR с одной стороны и LCL – с другой;
5 мг: таблетки с оттиском «NVR» с одной стороны и «5» – с другой;
10 мг: таблетки с оттиском NVR с одной стороны и UHE – с другой.
Фармакотерапевтическая группа.
Антинеопластические средства. Прочие антинеопластические средства. Ингибиторы протеинкиназы. Код ATX L01X E10.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Эверолимус – селективный ингибитор mTOR (мишени рапамицина у млекопитающих). mTOR представляет собой основную серин-треонинкиназу, активность которой повышается при развитии многих видов онкологических заболеваний человека.
Эверолимус связывается с внутриклеточным белком FKBP-12, образуя комплекс, подавляющий активность комплекса -1 mTOR (mTORC1). Подавление сигнального пути mTORC1 препятствует трансляции и синтезу белков путем снижения активности рибосомальной протеинкиназы S6 (S6K1) и эукаротического фактора элонгации 4E-связывающего белка (4EBP-1), регулирующего белки, задействованные в клеточном цикле. Считается, что S6K1 фосфорилирует домен 1 активационной функции рецептора эстрогена, отвечающего за лиганд-независимую активацию рецепторов. Эверолимус снижает уровни фактора роста эндотелия сосудов (VEGF), который усиливает процессы ангиогенеза опухоли. У пациентов с ВСК лечение эверолимусом приводит к повышению концентраций VEGF-A и снижению VEGF-D. Эверолимус – сильнодействующий ингибитор роста и пролиферации опухолевых клеток, клеток эндотелия, фибробластов и гладкомышечных клеток кровеносных сосудов; он снижает гликолиз в солидных опухолях in vitro и in vivo .
Фармакокинетика.
Абсорбция
У пациентов с солидными опухолями на поздней стадии максимальные концентрации эверолимуса (C max ) достигаются через медиану времени, равное 1 ч, после ежедневного применения 5 или 10 мг эверолимуса натощак или с легкой нежирной пищей. Значение Cmax пропорционально дозе в диапазоне от 5 до 10 мг. Эверолимус относится к субстратам и умеренным ингибиторам PgP.
Воздействие пищи
У здоровых добровольцев пища с высоким содержанием жиров снижала системную экспозицию 10 мг Афинитора (измеряемую с помощью AUC) на 22%, а Cmax – на 54%. Нежирная пища снижала AUC на 32%, а Cmax – на 42%. Однако пища не оказала очевидного влияния на профиль «концентрация – время» для постабсорбционной фазы.
Относительная биодоступность/биоэквивалентность
В исследовании относительной биодоступности значение AUC 0 inf при приеме таблеток эверолимуса в дозе 5×1 мг в виде водной суспензии было эквивалентно соответствующему значению при приеме интактных таблеток эверолимуса в дозе 5×1 мг. Значение Cmax при приеме таблеток эверолимуса в дозе 5×1 мг в виде суспензии составляло 72% от соответствующего значения при приеме интактных таблеток эверолимуса в дозе 5×1 мг.
Распределение
Соотношение кровь/плазма для эверолимуса, зависящее от концентрации в диапазоне от 5 до 5000 нг/мл, составляет от 17 до 73%. Количество эверолимуса, содержащегося в плазме крови, составляет примерно 20% от общей концентрации в крови, наблюдаемой у больных раком, которые применяют Афинитор по 10 мг/сут. Связывание с белками плазмы крови составляет примерно 74% как у здоровых добровольцев, так и у пациентов с умеренными нарушениями функции печени.
У пациентов с прогрессирующими солидными опухолями Vd составлял 191 л для видимых центральных частей и 517 л для видимых периферических частей.
Метаболизм
Эверолимус – субстрат CYP3A4 и PgP. После перорального применения эверолимус является основным циркулирующим компонентом в крови человека. В крови человека были обнаружены шесть основных метаболитов эверолимуса, включая три моногидроксилированных метаболита, два гидроксилированных продукта с открытым кольцом и фосфатидилхолиновый конъюгат эверолимуса. Эти метаболиты также были обнаружены у животных, на которых проводились исследования токсичности. Активность этих метаболитов была почти в 100 раз меньше активности эверолимуса. Следовательно, эверолимус играет главную роль в общей фармакологической активности.
Элиминация
Среднее значение CL/F эверолимуса после ежедневной дозы 10 мг у пациентов с солидными опухолями на поздней стадии равнялось 24,5 л/час. Средний элиминационный период полувыведения эверолимуса составляет около 30 часов.
Специальных исследований выведение с участием онкопациентов не проводилось, однако есть данные исследований с участием пациентов, перенесших трансплантацию. После применения однократной дозы эверолимуса, меченного радиоактивным изотопом, вместе с циклоспорином 80% радиоактивности выводилось с калом, а 5% - с мочой. В кале и моче исходное вещество обнаружено не было.
Фармакокинетика равновесного состояния
После применения эверолимуса у пациентов с солидными опухолями на поздней стадии равновесное значение AUC 0 -τ было пропорционально дозе в диапазоне дневных доз от 5 до 10 мг. Равновесное состояние достигалось в течение 2 недель. Значение Cmax пропорционально дозе в диапазоне от 5 до 10 мг. Значение t max наблюдается через 1–2 ч после применения дозы. Значение AUC 0-τ и минимальная концентрация перед применением дозы значительно коррелировали.
Особые группы пациентов
Нарушение функции печени
Безопасность, переносимость и фармакокинетика эверолимуса оценивались в двух исследованиях однократных пероральных доз Афинитора с участием 8 и 34 взрослых с нарушением функции печени по сравнению с лицами с нормальной функцией печени.
В первом исследовании среднее значение AUC эверолимуса у 8 человек с умеренным нарушением функции печени (класс В по Чайлду-Пью) вдвое превышало показатель, зафиксированный у 8 человек с нормальной функцией печени.
Во втором исследовании с участием 34 человек с разной степенью нарушения функции печени экспозиция препарата (т.е. AUC 0‑ inf ) у пациентов с легкими (класс А по Чайлду–Пью), умеренными (класс В по Чайлду–Пью) и тяжелыми (класс С по Чайлду–Пью, 3 и 3) нарушениями 3,6 раза выше, чем у здоровых добровольцев.
Результаты моделирования фармакокинетики при многократном применении свидетельствуют в пользу дозирования препарата пациентам с нарушением функции печени в зависимости от их статуса по классификации Чайлда-Пью.
Исходя из двух исследований, пациентам с нарушениями функции печени рекомендована коррекция дозы.
Нарушение функции почек
У пациентов с солидными опухолями на поздней стадии существенного влияния клиренса креатинина (25-178 мл/мин) на значение CL/F эверолимуса обнаружено не было. Нарушение функции почек после трансплантации (диапазон клиренса креатинина 11-107 мл/мин) не влияло на фармакокинетику эверолимуса у пациентов, перенесших трансплантацию.
Педиатрическая популяция
У пациентов с КЭГА равновесные концентрации эверолимуса были дозопропорциональными в суточных дозах от 1,35 до 14,4 мг/м 2 .
У пациентов с СЕГА в возрасте до 10 лет и пациентов в возрасте 10-18 лет средние геометрические значения C min , нормализованные в отношении дозы в мг/м 2 , были меньше соответственно на 54% и 40% по сравнению с таковыми у взрослых (от 18 лет), что позволяет предположить, что значение молодых пациентов выше клиренса. Ограниченные данные по пациентам в возрасте < 3 лет (n=13) указывают на то, что нормализованный относительно ППТ клиренс у пациентов с малой ППТ (ППТ = 0,556 м 2 ) примерно в два раза выше, чем у взрослых. Таким образом, считается, что равновесное состояние у пациентов в возрасте < 3 года можно достичь быстрее.
Пациенты пожилого возраста
При фармакокинетической оценке онкологических больных значительное влияние возраста (27-85 лет) на клиренс эверолимуса при пероральном применении выявлено не было.
Этническая принадлежность
Клиренс эверолимуса при пероральном применении (CL/F) одинаков у пациентов монголоидной расы и у пациентов европеоидной расы с одинаковой функцией печени. Учитывая анализ популяционной фармакокинетики, клиренс при пероральном применении (CL/F) у пациентов негроидной расы, перенесших трансплантацию, в среднем на 20% выше.
Клинические свойства.
Показания.
- Лечение в комбинации с экземестаном прогрессирующего гормон-рецептор-положительного, HER2-отрицательного рака молочной железы у женщин в постменопаузном периоде, у которых отсутствуют быстропрогрессирующие заболевания внутренних органов, если предыдущая терапия нестероидными ингибиторами ароматазы привела к рецидиву или прогрессированию.
- лечение пациентов с почечно-клеточной карциномой на поздней стадии, у которых заболевание прогрессирует на фоне или после VEGF-терапии (направленной на фактор роста эндотелия сосудов).
- лечение неоперабельных или метастатических, хорошо или умеренно дифференцированных нейроэндокринных опухолей поджелудочной железы у взрослых пациентов с прогрессирующим заболеванием.
- Лечение пациентов с субэпендимальной гигантоклеточной астроцитомой (СЭГА), связанной с туберозно-склерозным комплексом (ВСК), требующим терапевтического вмешательства, за исключением хирургического.
Доказательством эффективности лечения есть изменения в объеме СЕГА. Дальнейший клинический результат, такой как улучшение связанных с заболеванием симптомов, не обнаружен.
- Лечение взрослых пациентов с почечной ангиомиолипомой, связанной с туберозно-склерозным комплексом (ВСК), у которых существует риск осложнений (например, размер опухоли, наличие аневризмы, наличие нескольких опухолей или двусторонние опухоли), не требующие хирургического вмешательства.
Доказательством эффективности лечения является анализ изменений в суммарном объеме ангиомиолипомы.
Противопоказания.
Повышенная чувствительность к действующему веществу, другим производным рапамицина или любому вспомогательному веществу. Чувствительность к сиролимусу.
Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другими видами взаимодействий.
Эверолимус является субстратом CYP3A4, а также субстратом и умеренным ингибитором PgP. Следовательно, на абсорбцию и последующую элиминацию эверолимуса могут влиять вещества, действующие на CYP3A4 и/или PgP. In vitro эверолимус является конкурентным ингибитором CYP3A4 и смешанным ингибитором CYP2D6.
Известны и потенциальные взаимодействия с некоторыми ингибиторами и индукторами CYP3A4 и PgP указаны в таблице 1.
Ингибиторы CYP3A4 и PgP, повышающие концентрацию эверолимуса
Вещества, ингибирующие CYP3A4 или PgP, могут повышать концентрацию эверолимуса в крови, замедляя метаболизм или эфлюкс эверолимуса из клеток кишечника.
Индукторы CYP3A4 и PgP, снижающие концентрацию эверолимуса
Вещества, индуцирующие CYP3A4 или PgP, могут снижать концентрацию эверолимуса в крови, ускоряя метаболизм или эфлюкс эверолимуса из клеток кишечника.
Аторвастатин (субстрат CYP3A4) и правастатин (субстрат Pg). Одновременное применение эверолимуса здоровыми добровольцами одновременно с аторвастатином или правастатином не влияло на фармакокинетику аторвастатина, правастатина и эверолимуса, и на общую биореактивность HMG-Co-редуктазы в плазме крови клинически значимой степени. Однако эти результаты не могут экстраполироваться на другие ингибиторы HMG-Co-редуктазы.
Пациентов необходимо проверить по развитию рабдомиолиза и других побочных эффектов.
Мидазолам ( субстрат CYP3A4A ) .
В ходе двухпериодного перекрестного исследования лекарственного взаимодействия фиксированной последовательности 25 здоровых добровольцев применяли пероральную разовую дозу 4 мг мидазолама в период 1. В период 2 они применяли эверолимус 10 мг один раз в день в течение 5 дней и однократную дозу 4 мг мидазолама. C max мидазолама увеличилась в 1,25 раза (90% ДИ, 1,14-1,37) и AUC∞ увеличилась в 1,30 раза (1,22-1,39). Период полувыведения мидазолама оставался неизменным. Это исследование показало, что эверолимус является слабым ингибитором CYP3A4.
Таблица 1
Воздействие других действующих веществ на эверолимус
Активное вещество по виду взаимодействия | Взаимодействие – изменение AUC/C max эверолимуса Коэффициент значений среднего геометрического (наблюдаемый диапазон) | Рекомендации по одновременному применению | |
Мощные ингибиторы CYP3A4/PgP | |||
Кетоконазол | Значение AUC увеличилось в 15,3 раза (диапазон 11,2–22,5). Значение Cmax увеличилось в 4,1 раза (диапазон 2,6-7). | Не рекомендуется одновременное применение Афинитора и мощных ингибиторов. | |
Итраконазол, внеконазол, вориконазол | Не исследовалось. Возможно сильное повышение концентрации эверолимуса. | ||
Телитромицин, кларитромицина | |||
Нефазодон | |||
Ритонавир, атазанавир, саквиновир, даровир, индинавир, нелфинавир | |||
Умеренные ингибиторы CYP3A4/PgP | |||
Эритромицин | Значение AUC увеличилось в 4,4 раза (диапазон 2-12,6). Значение Cmax увеличилось в 2 раза (диапазон 0,9-3,5). | Если применение умеренных ингибиторов CYP3A4 или PgP избежать нельзя, следует проявлять осторожность. Пациенты с ангиомиолипомой почки, связанной с ВСК: если пациент нуждается в одновременном применении умеренного CYP3A4 или PgP ингибитора, можно рассмотреть целесообразность снижения дозы до 5 мг или 2,5 мг/сут. Однако клинические данные по такой коррекции дозы отсутствуют. В связи с межсубъектной вариабельностью рекомендованная коррекция дозы может быть не оптимальной для всех пациентов, поэтому рекомендуется проводить тщательный мониторинг побочных эффектов. Пациенты с СЭГА, связанной с ВСК: если пациентам необходимо одновременное применение умеренных CYP3A4 или PGP ингибиторов, дозу снижают на 50%. Дальнейшее снижение дозы рекомендуется для устранения нежелательных реакций. Минимальная концентрация эверолимуса в цельной крови должна оцениваться примерно через 2 недели после сопутствующего применения умеренных ингибиторов CYP3A4 или PgP. В случае отмены применения умеренных ингибиторов CYP3A4 или PgP дозу эверолимуса следует восстановить до находившейся до начала применения умеренных ингибиторов CYP3A4 или PgP, а минимальную концентрацию эверолимуса в крови нужно оценить примерно через 2 недели. Пациенты с НКК, НЭП и гормон-рецептор-положительным раком молочной железы : если пациент нуждается в одновременном применении умеренного ингибитора CYP3A4 или PgP, дозу снижают до 5 мг или 2,5 мг один раз в сутки. Однако клинических данных относительно такой коррекции дозы нет. Из-за межсубъектной вариабельности рекомендуемая коррекция дозы может не оказаться приемлемой для всех пациентов, поэтому рекомендуется внимательно следить за побочными эффектами. Если применение умеренного ингибитора прекращают, следует учитывать, что период выведения препарата из организма составляет по меньшей мере 2-3 дня (среднее время выведения для большинства умеренных ингибиторов), и только после его окончания можно снова применять Афинитор в дозе, которую пациент принимал до начала сопутствующей терапии. | |
Иматиниб | Значение AUC увеличилось в 3,7 раза Значение Cmax увеличилось в 2,2 раза | ||
Верапамил | Значение AUC увеличилось в 3,5 раза (диапазон 2,2-6,3). Значение Cmax увеличилось в 2,3 раза (диапазон 1,3–3,8). | ||
Циклоспорин для орального применения | Значение AUC увеличилось в 2,7 раза (диапазон 1,5-4,7). Значение Cmax увеличилось в 1,8 раза (диапазон 1,3-2,6). | ||
Флуконазол | Не исследовалось. Возможно повышение концентрации эверолимуса. | ||
Дилтиазем | |||
Дронедарон | Не исследовалось. Возможно повышение концентрации эверолимуса. | ||
Ампренавир, фозампренавир | Не исследовалось. Возможно повышение концентрации эверолимуса. | ||
Грейпфрутовый сок или другие пищевые продукты, влияющие на CYP3A4/PgP | Не исследовалось. Возможно повышение концентрации эверолимуса (варианты эффекта могут быть разными). | Следует избегать этой комбинации. | |
Мощные и умеренные индукторы CYP3A4 | |||
Рифампицин | Значение AUC снизилось на 63% (диапазон 0-80%). Значение Cmax снизилось на 58% (диапазон 10-70%). | Не следует одновременно применять мощные индукторы CYP3A4. Пациенты с ангиомиолипомой почки, связанной с ВСК: если пациент нуждается в одновременном применении мощного CYP3A4 индуктора, следует рассмотреть целесообразность повышения дозы препарата с 10 мг/сут до 20 мг/сут, поэтапно повышая дозу на 5 мг на 4 день и 8 день после начала. Предполагается, что такая доза корректирует показатель AUC до диапазона, который наблюдается без применения индукторов. Однако клинические данные по такой коррекции дозы отсутствуют. Если применение индуктора прекращается, дозу препарата следует вернуть к применявшейся до начала одновременного применения препаратов. Пациенты с СЕГА, связанной с ВСК: пациенты, применяющие мощные индукторы CYP3A4, могут потребовать повышения дозы Афинитора для достижения такой же экспозиции, как и у пациентов, не применяющих мощных индукторов. Дозировку следует титровать до достижения концентраций 5-15 нг/мл. Если концентрации менее 5 нг/мл суточную дозу можно увеличивать на 2,5 мг каждые 2 недели, проверяя концентрацию эверолимуса и оценивая его переносимость перед увеличением дозы. Если прекращают применение мощного индуктора, доза Афинитора должна быть такой же, как и до применения мощного индуктора CYP3A4. Концентрации эверолимуса следует оценить примерно через 2 недели. Пациенты с НКР, НЭП и гормон-рецептор-позитивным раком молочной железы: если пациентке требуется одновременное применение сильного индуктора CYP3A4, дозу Афинитора увеличивают с 10 мг до 20 мг в сутки, добавляя по 5 мг на 4-й и 8-й день после начала применения индуктора. Ожидается, что эта доза Афинитора приведет к значению AUC, наблюдаемому без использования индукторов. Однако клинических данных о такой коррекции дозы нет. В случае прекращения лечения индуктором следует учитывать, что период выведения препарата из организма составляет 3-5 дней (достаточный срок для существенного прохождения стимуляции ферментов), и только после его окончания можно снова применять Афинитор в той дозе, которую пациент принимал до начала сопутствующей терапии. | |
Кортикостероїди (наприклад дексаметазон, преднізон, преднізолон) | Не досліджувалося. Можливе зниження концентрації. | ||
Протиепілептичні засоби (наприклад карбамазепін, фенобарбітал, фенітоїн) | Не досліджувалося. Можливе зниження концентрації. | ||
Ефавіренц, невірапін | Не досліджувалося. Можливе зниження концентрації. | ||
Звіробій (Hypericum perforatum) | Не досліджувалося. Можливе значне зниження концентрації. | Під час терапії еверолімусом не слід застосовувати препарати, що містять звіробій. | |
Препарати, на плазмову концентрацію яких може вплинути еверолімус
З огляду на результати in vitro , малоймовірно, що системні концентрації, отримані після щоденного перорального застосування препарату в дозі 10 мг, призведуть до пригнічення PgP, CYP3A4 та CYP2D6. Однак не виключається пригнічення CYP3A4 та PgP у кишечнику. Дослідження взаємодії у здорових добровольців показало, що супутнє застосування перорального мідазоламу, чутливого субстратного зонда CYP3A, з еверолімусом призводило до зростання C max мідазоламу на 25 %, AUC (0‑ inf ) – на 30 %. Цей вплив, ймовірно, зумовлений пригніченням кишкового CYP3A4 під дією еверолімусу. Отже, еверолімус може впливати на біодоступність при одночасному застосуванні з препаратами, що є субстратами CYP3A4 та/або PgP.
Однак клінічно значущого впливу на експозицію субстратів CYP3A4, що застосовуються системно, не очікується.
– Пацієнти із НКК, НЕП та гормон-рецептор-позитивним раком молочної залози
Одночасне застосування еверолімусу і депо октреотиду збільшило C min октреотиду із середнім геометричним співвідношенням (еверолімус/плацебо) 1,47. Клінічно значущого впливу на ефективність відповіді на еверолімус у пацієнтів із прогресуючими нейроендокринними пухлинами встановити не вдалося.
Супутнє застосування еверолімусу і екземестану збільшувало C min і C2h екземестану на 45 % і 64 % відповідно. Проте відповідні рівні естрадіолу в рівноважному стані (4 тижні) не відрізнялися в двох групах лікування. Збільшення частоти небажаних ефектів, пов'язаних із застосуванням екземестану, не спостерігалося серед пацієнток з гормон-рецептор-позитивним прогресуючим раком молочної залози, які отримували комбінацію препаратів. Збільшення рівнів екземестану навряд чи впливатиме на ефективність або безпеку.
Супутнє застосування інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ)
Пацієнти, які супутньо застосовують інгібітор АПФ (наприклад раміприл), мають підвищений ризик виникнення ангіоневротичного набряку.
Вакцинация
Імунна відповідь на вакцини може змінюватися, тому протягом лікування Афінітором ефективність вакцинації може знизитися. Під час лікування Афінітором слід уникати щеплення живими вакцинами. Приклади живих вакцин: інтраназальна вакцина проти грипу, вакцина проти кору, паротиту, краснухи, пероральна вакцина проти поліомієліту, БЦЖ (бацила Кальметта–Герена), вакцина проти жовтої гарячки, вітряної віспи та тифозні вакцини TY21a.
Особенности применения.
Неінфекційний пневмоніт
Неінфекційний пневмоніт є клас-ефектом для похідних рапаміцину, включаючи Афінітор. Неінфекційний пневмоніт (включаючи інтерстиціальне захворювання легенів) спостерігався у пацієнтів, які застосовували Афінітор, зокрема у пацієнтів які застосовували Афінітор за показанням нирковоклітинна карцинома (НКК) на пізній стадії. Деякі випадки були тяжкими, рідко спостерігалися летальні наслідки. У пацієнтів з неспецифічними респіраторними симптомами та такими симптомами, як гіпоксія, випіт у плевральну порожнину, кашель або диспное, у яких у результаті відповідних досліджень були виключені причини інфекційного, пухлинного або іншого немедичного генезу, можливий неінфекційний пневмоніт. У пацієнтів із НКК, НЕП та гормон-рецептор-позитивним раком молочної залози слід виключити із диференціальної діагностики неінфекційного пневмоніту опортуністичні інфекції, такі як пневмонія, спричинена Pneumocystis jirovecii ( carinii ) (PJP, PCP) . Пацієнтам рекомендовано негайно повідомляти про всі нові та посилення вже наявних респіраторних симптомів.
Пацієнти, у яких на рентгенівських знімках виявлені зміни, що вказують на неінфекційний пневмоніт, та які мають незначну кількість симптомів або зовсім їх не мають, можуть продовжувати застосування Афінітору без корекції дози.
Пацієнти з ангіоміоліпомою нирки, пов'язаною із ТСК, пацієнти із СЕГА, пов'язаною із ТСК
У разі розвитку тяжких симптомів неінфекційного пневмоніту терапію Афінітором відміняють та призначають кортикостероїди до регресії клінічних симптомів. Повторне застосування Афінітору розпочинають зі зменшеної на 50 % добової дози, що була призначена залежно від індивідуальної клінічної картини.
Пацієнти із НКК, НЕП та гормон-рецептор-позитивним раком молочної залози
У разі розвитку тяжких або середньої тяжкості симптомів неінфекційного пневмоніту терапію Афінітором відміняють та призначають кортикостероїди до регресії клінічних симптомів. Повторне застосування Афінітору розпочинають з дози 5 мг на добу.
Для пацієнтів, які потребують застосування кортикостероїдів для лікування неінфекційного пневмоніту, може бути доцільне проведення профілактики пневмонії, спричиненої Pneumocystis jirovecii ( carinii ) (PJP, PCP) .
Інфекції
Афінітор має імуносупресивні властивості і може сприяти розвитку у пацієнта бактеріальних, грибкових, вірусних або протозойних інфекцій, включаючи інфекції, спричинені умовно-патогенними мікроорганізмами. У пацієнтів, які застосовували Афінітор, спостерігався розвиток місцевих та системних інфекцій, включаючи пневмонію, інші бактеріальні інфекції, інвазивні грибкові інфекції, такі як аспергільоз, кандидоз або пневмонія, спричинена Pneumocystis jirovecii ( carinii ) (PJP, PCP) , та вірусні інфекції, включаючи реактивацію вірусу гепатиту В. Деякі з цих інфекцій були тяжкими (наприклад, призвели до сепсису, респіраторної або печінкової недостатності), а іноді летальними.
Лікарі та пацієнти повинні пам'ятати про посилений розвиток інфекцій при застосуванні Афінітору. Пацієнтам з інфекціями слід призначити відповідну терапію, і ці інфекції повинні повністю регресувати до початку лікування Афінітором. Під час застосування Афінітору слід уважно спостерігати за можливою появою ознак та симптомів розвитку інфекцій. У разі діагностування інфекційного захворювання негайно призначають адекватне лікування, а також переривають застосування або зовсім відміняють Афінітор.
У разі діагностування інвазивної системної грибкової інфекції Афінітор відміняють негайно, а пацієнту призначають відповідну протигрибкову терапію.
– Пацієнти із НКК, НЕП та гормон-рецептор-позитивним раком молочної залози
Були повідомлення про випадки пневмонії, спричиненої Pneumocystis jirovecii ( carinii ) (PJP, PCP), у пацієнтів, які застосовували Афінітор. Розвиток PJP/PCP може бути пов'язаний із супутнім застосуванням кортикостероїдів або інших імунодепресантів. Може бути потрібна профілактика PJP/PCP у разі одночасного застосування з кортикостероїдами або іншими імунодепресантами.
Серйозні і опортуністичні інфекції
Пацієнти, які застосовують імунодепресанти, у тому числі еверолімус, мають підвищений ризик опортуністичних інфекцій (бактеріальних, грибкових, вірусних і протозойних), серед них BK-вірусасоційована нефропатія і JC-вірусасоційована прогресуюча розсіяна лейкоенцефалопатія. Ці інфекції часто пов'язані з високим загальним імуносупресивним навантаженням і можуть призвести до серйозних ускладнень або до летального наслідку, що повинні враховувати лікарі при диференційній діагностиці пацієнтів з ослабленим імунітетом і погіршенням функції нирок або неврологічними симптомами.
Лімфоми або інші злоякісні новоутворення
У пацієнтів, які застосовують імуносупресанти, включаючи еверолімус, може бути підвищений ризик розвитку лімфом або інших злоякісних новоутворень, особливо шкіри. Передбачається, що абсолютний ризик скоріше пов'язаний із тривалістю та інтенсивністю імуносупресії, ніж із застосуванням певного лікарського засобу. Пацієнтам необхідно регулярно обстежуватися на наявність новоутворень шкіри, рекомендовано обмежувати вплив сонячного світла та ультрафіолетових променів, слід використовувати відповідний сонцезахисний крем.
Гіперліпідемія
Сумісне застосування еверолімусу і мікроемульсії циклоспорину або такролімусу пацієнтам, які перенесли трансплантацію, було пов'язано зі збільшенням рівня холестерину і тригліцеридів у сироватці крові, що може потребувати відповідного лікування. Пацієнтам, яким призначено еверолімус, потрібно контролювати рівень ліпідів і у разі необхідності провести терапію, що включає препарати, які знижують рівень ліпідів, і призначити відповідну дієту. Відносно пацієнтів із наявною гіперліпідемією перед початком імуносупресивної терапії, включаючи еверолімус, слід зважити потенційну користь від лікування препаратом і можливий ризик. Так само необхідно ще раз зважити користь і ризик продовження терапії еверолімусом для пацієнтів із тяжкою стійкою гіперліпідемією.
Пацієнтам, які застосовують еверолімус у поєднанні з інгібітором ГМК-КоА-редуктази і/або фібратом, слід контролювати можливий розвиток побічних ефектів.
Тромботична мікроангіопатія/ тромботична тромбоцитопенічна пурпура/ гемолітичний уремічний синдром
Одночасне застосування еверолімусу з інгібітором кальциневрину (ІКН) збільшує ризик ІКН-індукованого гемолітичного уремічного синдрому/ тромботичної тромбоцитопенічної пурпури/ тромботичної мікроангіопатії.
Чоловіче безпліддя
В медичній літературі повідомляється про оборотну азооспермію і олігоспермію у пацієнтів, які застосовували інгібітори mTOR. Доклінічні токсикологічні дослідження показали, що еверолімус може зменшити сперматогенез, необхідно враховувати ризик чоловічого безпліддя внаслідок тривалої терапії.
Реакції підвищеної чутливості
При застосуванні еверолімусу спостерігалися реакції гіперчутливості, що проявлялися , але не були обмежені такими симптомами, як анафілаксія, диспное, припливи, гіперемія, біль у грудях або ангіоневротичний набряк (наприклад набряк дихальних шляхів або язика з порушенням дихання або без нього).
Сумісне застосування з інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ)
Пацієнти, які паралельно приймають інгібітор АПФ (наприклад раміприл), мають підвищений ризик розвитку ангіоневротичного набряку (проявляється у вигляді набряку дихальних шляхів чи язика, з порушенням функції дихання або без такого).
Утворення виразок у ротовій порожнині
У пацієнтів, які отримували лікування Афінітором, спостерігалися виразки у роті, стоматит та мукозит ротової порожнини. У таких випадках рекомендовано призначати засоби для місцевого застосування, окрім ополіскувачів, що містять спирт або перекис водню, йод та похідні чебрецю, оскільки вони можуть погіршити стан. Протигрибкові засоби не застосовують до встановлення діагнозу грибкової інфекції.
Випадки ниркової недостатності
Випадки ниркової недостатності (у тому числі гострої ниркової недостатності), деякі з них з летальним наслідком, спостерігалися у пацієнтів, які застосовували Афінітор. Слід проводити моніторинг функцій нирок у пацієнтів з додатковими факторами ризику, які можуть ще більше погіршити функцію нирок.
Лабораторні аналізи та моніторинг
Функція нирок
У ході клінічних досліджень повідомлялося про підвищення сироваткового рівня креатиніну, зазвичай незначне. До початку терапії Афінітором та періодично потому проводять моніторинг функції нирок, включаючи вимірювання азоту сечовини крові (BUN), білків у сечі або сироваткового креатиніну.
Рівень глюкози у крові
У клінічних дослідженнях повідомлялося про розвиток гіперглікемії. До початку терапії Афінітором та періодично потому проводять моніторинг сироваткового рівня глюкози в крові натще. Більш частий моніторинг рекомендується, якщо Афінітор застосовують супутньо з іншими лікарськими засобами, що можуть спричинити гіперглікемію. По можливості пацієнт повинен досягти оптимального глікемічного контролю до початку застосування Афінітору.
Рівень ліпідів у крові
Зареєстровані випадки дисліпідемії (в тому числі гіперхолестеринемії та гіпертригліцеридемії). До початку терапії Афінітором та періодично потому рекомендується контролювати рівні холестерину та тригліцеридів у крові, а також регулювати їх за допомогою належної медикаментозної терапії.
Показники крові
У ході клінічних досліджень повідомлялося про зниження рівня гемоглобіну, лімфоцитів, нейтрофілів та тромбоцитів. До початку терапії Афінітором та періодично потому рекомендовано проводити моніторинг показників загального клінічного аналізу крові.
Взаимодействия
Слід уникати одночасного застосування з інгібіторами та індукторами CYP3A4 та/або ефлюксним насосом P-глікопротеїну (PgP). Якщо сумісного застосування помірного інгібітору або індуктора CYP3A4 та/або PgP уникнути неможливо, дозу Афінітору коригують на основі прогнозованої AUC.
Одночасне застосування з потужними інгібіторами CYP3A4 призводить до суттєвого підвищення плазмових концентрацій еверолімусу. Дотепер немає достатньої кількості даних щодо режиму дозування в такій ситуації. Тому одночасне лікування Афінітором та потужними інгібіторами CYP3A4 не рекомендоване.
Слід з обережністю застосовувати Афінітор у комбінації із субстратами CYP3A4 для перорального застосування, які мають вузький терапевтичний індекс, через можливу взаємодію між цими лікарськими засобами. Якщо Афінітор застосовують із субстратами CYP3A4 для перорального застосування із вузьким терапевтичним індексом (наприклад пімозидом, терфенадином, астемізолом, цизапридом, хінідином або похідними алкалоїдів ріжків), за пацієнтом слід спостерігати щодо появи небажаних явищ, описаних в інструкції із застосування субстратів CYP3A4 для перорального застосування.
Нарушение функции печени
Пацієнти з ангіоміоліпомою нирки, пов'язаною із ТСК, пацієнти із СЕГА, пов'язаною із ТСК
Не рекомендується застосовувати препарат Афінітор пацієнтам:
• із нирковою ангіоміоліпомою, пов'язаною із ТСК, та супутніми тяжкими порушеннями функції печінки (клас C за Чайлдом–П'ю), крім випадків, коли потенційна користь переважає ризик;
• віком ≥18 років із СЕГА та супутніми тяжкими порушеннями функції печінки (клас C за Чайлдом–П'ю);
• віком <18 років із СЕГА та супутніми порушеннями функції печінки (класи A, B та C за Чайлдом–П'ю).
Пацієнти із НКК, НЕП та гормон-рецептор-позитивним раком молочної залози
Експозиція еверолімусу зростала у пацієнтів із легкими (клас А за Чайлдом–П'ю), середньої тяжкості (клас В за Чайлдом–П'ю) та тяжкими (клас С за Чайлдом–П'ю) порушеннями функції печінки.
Пацієнтам із тяжкими порушеннями функції печінки (клас С за Чайлдом–П'ю) Афінітор рекомендується застосовувати, лише якщо можлива користь перевищує ризик.
На сьогодні немає жодних даних клінічних досліджень ефективності або безпеки, які б дозволили рекомендувати корекцію дози для лікування небажаних реакцій у пацієнтів із порушеннями функції печінки.
Вакцинация
Під час лікування Афінітором вакцинацію живими вакцинами не проводять.
Пацієнтам дитячого віку із СЕГА у разі відсутності потреби у негайному лікуванні, рекомендується до початку терапії пройти серію дитячих щеплень живими вірусними вакцинами згідно з місцевими рекомендаціями.
Лактоза
Пацієнтам із рідкісними спадковими станами, такими як непереносимість галактози, лактазна недостатність Лаппа або порушення всмоктування глюкози-галактози, не можна призначати цей лікарський засіб.
Ускладнення при загоєнні ран
Порушення загоєння ран є характерним для такого класу препаратів, як похідні рапаміцину, включаючи Афінітор. Тому протягом передопераційного періоду Афінітор слід застосовувати з обережністю.
– Пацієнти із НКК, НЕП та гормон-рецептор-позитивним раком молочної залози
Карциноїдні пухлини
Під час рандомізованого, подвійного сліпого, багатоцентрового дослідження за участю пацієнтів із карциноїдними пухлинами Афінітор плюс октреотид-депо (Сандостатин® LAR®) був порівнянний із плацебо плюс октреотид-депо. Результати дослідження не задовольняли первинну кінцеву точку ефективності застосування препарату (виживаність без прогресування), а проміжний аналіз загальної виживаності у числовому відношенні віддавав перевагу групі плацебо плюс октреотид-депо. Тому безпека та ефективність застосування препарату Афінітор для пацієнтів із карциноїдними пухлинами не були доведені.
– Пацієнти з ангіоміоліпомою нирки, пов'язаною із ТСК, пацієнти із СЕГА, пов'язаною із ТСК
Кровотечі
Серйозні випадки кровотеч, деяких із летальним наслідком, були зареєстровані у пацієнтів, які застосовували еверолімус за наявності онкологічної патології. Серйозних випадків ниркової кровотечі не було зареєстровано при застосуванні при ТСК.
Слід бути обережними пацієнтам, які застосовують препарат Афінітор, особливо під час одночасного застосування з діючими речовинами, що впливають на функцію тромбоцитів або можуть збільшити ризик кровотечі, а також пацієнтам з порушеннями згортання крові в анамнезі. Лікарі та пацієнти повинні бути уважними відносно ознак і симптомів кровотечі протягом усього періоду лікування, особливо у разі комбінування факторів ризику кровотеч.
Применение в период беременности или кормления грудью.
Контрацепция
Жінки репродуктивного віку під час застосування еверолімусу та до 8 тижнів після закінчення лікування повинні використовувати високоефективний метод контрацепції (наприклад пероральний, ін'єкційний або імплантаційний гормональний, без вмісту естрогенів, метод контролю народжуваності, контрацептиви на основі прогестерону, гістеректомію, перев'язування маткових труб, повне утримування від статевих зв'язків, бар'єрні методи, внутрішньоматкові засоби або жіночу/чоловічу стерилізацію).
Беременность
Дані щодо застосування еверолімусу вагітним жінкам відсутні або обмежені. Досліди на тваринах продемонстрували репродуктивну токсичність, включаючи ембріотоксичність та фетотоксичність. Потенційний ризик для людини невідомий. Афінітор не призначають під час вагітності, якщо потенційна користь для жінки не переважає потенційний ризик для плода.
Еверолімус не рекомендований жінкам репродуктивного віку, які не використовують засобів контрацепції.
У пацієнтів чоловічої статі немає перешкод для планування батьківства.
Період годування груддю
Невідомо, чи проникає еверолімус у грудне молоко. Проте дослідження дії еверолімусу та/або його метаболітів на тварин виявили, що ці речовини потрапляють у молоко лактуючих щурів. Тому жінки, які застосовують еверолімус, не повинні годувати дитину груддю.
Фертильність
Невідомо, чи може еверолімус призводити до безплідності, однак у пацієнтів жіночої статі під впливом препарату спостерігалася аменорея (вторинна аменорея та інші порушення менструального циклу) та асоційований із нею дисбаланс лютеїнізуючого гормону (ЛГ)/ фолікулостимулюючого гормону (ФСГ). На основі даних доклінічних досліджень встановлено, що існує ризик порушення фертильності у чоловіків та жінок, які застосовують Афінітор.
Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.
Дослідження впливу на здатність керувати автомобілем та працювати з механізмами не проводилися. Афінітор може чинити незначний або помірний вплив на здатність керувати автотранспортом та роботу з іншими механізмами. Якщо під час лікування Афінітором пацієнти відчувають втому, то вони повинні утримуватися від керування автомобілем або роботи з механізмами.
Способ применения и дозы.
Лікування Афінітором слід розпочинати та проводити під наглядом лікаря, який має досвід застосування протиракової терапії, з метою проведення необхідного клінічного моніторингу застосування лікарського засобу.
Доза
– Пацієнти із нирковоклітинною карциномою (НКК) на пізній стадії, неоперабельними або метастатичними, добре чи помірно диференційованими нейроендокринними пухлинами підшлункової залози (НЕП) та гормон-рецептор-позитивним раком молочної залози
Рекомендована доза Афінітору становить 10 мг 1 раз на добу. Лікування повинно тривати доти, доки спостерігається клінічний ефект або до появи неприйнятних проявів токсичності.
Якщо прийом препарату пропущено, не слід застосовувати додаткову дозу, але необхідно прийняти звичайну призначену наступну дозу.
Коригування доз у зв'язку з виникненням побічних реакцій
Для усунення тяжких побічних реакцій та/або при підозрі на непереносимість може бути потрібна зміна дозування. Дозу Афінітору можна зменшити, або препарат можна тимчасово відмінити. При небажаних реакціях 1 ступеня у корекції доз зазвичай немає потреби. Якщо потрібне зменшення дози, то пропонується доза 5 мг на добу, але не менше.
У таблиці 2 стисло викладені рекомендації щодо зниження дози, призупинення або припинення застосування препарату Афінітор внаслідок побічних реакцій. Надаються також загальні рекомендації щодо ведення пацієнтів. Клінічний висновок лікаря визначає план ведення кожного пацієнта на основі індивідуальної оцінки співвідношення користь/ризик.
Таблиця 2
Корекція дози препарату Афінітор та рекомендації щодо ведення пацієнтів у зв'язку із побічними реакціями
Небажана реакція | Тяжкість 1 | Корекція дози препарату Афінітор та рекомендації щодо ведення пацієнтів |
Неінфекційний пневмоніт | 1 ступінь Без симптомів, лише рентгенологічні ознаки | Корекція дози не потрібна. Розпочати відповідний моніторинг. |
2 ступінь Наявність симптомів, відсутність впливу на ПДС 2 | Розглянути доцільність призупинення лікування, виключити наявність інфекції та розглянути доцільність лікування кортикостероїдами до зменшення симптомів до ≤ 1 ступеня. Повторно розпочати застосування препарату Афінітор у дозі 5 мг на добу. Припинити лікування у разі відсутності відновлення протягом 4 тижнів. | |
3 ступінь Наявність симптомів, наявність впливу на ПДС 2 ; показана оксигенотерапія | Призупинити лікування препаратом Афінітор до зменшення симптомів до ≤ 1 ступеня. Виключити наявність інфекції та розглянути доцільність лікування кортикостероїдами. Розглянути доцільність повторного застосування препарату Афінітор у дозі 5 мг на добу. У разі повторного розвитку проявів токсичності 3 ступеня розглянути доцільність припинення лікування. | |
4 ступінь Наявність загрози для життя, показана допоміжна штучна вентиляція легенів | Припинити застосування препарату Афінітор, виключити наявність інфекції та розглянути доцільність лікування кортикостероїдами. | |
Стоматити | 1 ступінь Мінімальні симптоми, звичайна дієта | Корекція дози не потрібна. Лікувати за допомогою розчинів, що не містять спирт або сольових (0,9 %) розчинів, для полоскання рота кілька разів на добу. |
2 ступінь Наявність симптомів, але пацієнт може їсти та ковтати модифіковані продукти | Тимчасове призупинення застосування препарату до покращення до ≤ 1 ступеня. Повторно розпочати застосування препарату Афінітор у тій самій дозі. У разі повторного розвитку проявів стоматиту 2 ступеня призупинити застосування препарату до покращення до ≤ 1 ступеня. Повторно розпочати застосування препарату Афінітор у дозі 5 мг на добу. Лечите местными пероральными анальгетиками (такими как бензокаин, бутиламинобензоат, гидрохлорид тетракаина, ментол) с местными кортикостероидами (такими как триамцинолон, паста для перорального применения) или без них. 3 | |
3 ступінь Наявність симптомів і неспроможність їсти та ковтати | Тимчасове призупинення застосування препарату до покращення до ≤ 1 ступеня. Повторно розпочати застосування препарату Афінітор у дозі 5 мг на добу. Лечите местными пероральными анальгетиками (такими как бензокаин, бутиламинобензоат, гидрохлорид тетракаина, ментол или фенол) с местными кортикостероидами (такими как триамцинолон, паста для перорального применения) или без них. 3 | |
4 ступінь Симптоми, пов'язані з загрозливими для життя наслідками | Припинити застосування препарату Афінітор і призначити відповідну медикаментозну терапію. | |
Інші прояви негематологічної токсичності (за винятком метаболічних порушень) | 1 ступінь | У разі помірних проявів токсичності корекція дози не потрібна. Розпочати відповідну медикаментозну терапію та спостереження. |
2 ступінь | У разі помірних проявів токсичності корекція дози не потрібна. Розпочати відповідну медикаментозну терапію та спостереження. Якщо прояви токсичності посилюються, тимчасово призупинити застосування препарату до покращення до ≤ 1 ступеня. Повторно розпочати застосування препарату Афінітор у тій самій дозі. У разі повторного розвитку проявів токсичності 2 ступеня призупинити застосування препарату Афінітор до покращення до ≤ 1 ступеня. Повторно розпочати застосування препарату у дозі 5 мг на добу. | |
3 ступінь | Тимчасове призупинення застосування препарату до покращення до ≤ 1 ступеня. Розпочати відповідну медикаментозну терапію та спостереження. Розглянути доцільність повторного застосування препарату Афінітор у дозі 5 мг на добу. У разі повторного розвитку проявів токсичності 3 ступеня розглянути доцільність припинення лікування. | |
4 ступінь | Припинити застосування препарату Афінітор і призначити відповідну медикаментозну терапію. | |
Метаболічні порушення (наприклад, гіперглікемія, дисліпідемія) | 1 ступінь | Корекція дози не потрібна. Розпочати відповідну медикаментозну терапію та спостереження. |
2 ступінь | Корекція дози не потрібна. Призначити відповідну медикаментозну терапію та проводити спостереження. | |
3 ступінь | Тимчасове призупинення застосування препарату. Повторно розпочати застосування препарату Афінітор у дозі 5 мг на добу. Призначити відповідну медикаментозну терапію та проводити спостереження. | |
4 ступінь | Припинити застосування препарату Афінітор і призначити відповідну медикаментозну терапію. | |
Тромбоцитопения | 2 ступінь (<75, ≥50×10 9 /л) | Тимчасово припинити застосування препарату до послаблення симптомів до £1 ступеня (≥75×10 9 /л). Поновлюють застосування препарату у тій самій дозі. |
3 та 4 ступінь (<50×10 9 /л) | Тимчасово припинити застосування препарату до покращення симптомів до £1 ступеня (≥75×10 9 /л). Поновити застосування препарату у дозі 5 мг на добу. | |
Нейтропенія | 2 ступінь (≥1×10 9 /л) | Корекція дози не потрібна. |
3 ступінь (<1, ≥0,5×10 9 /л) | Тимчасово припинити застосування препарату до послаблення симптомів до £2 ступеня (≥1×10 9 /л). Поновити застосування препарату у тій самій дозі. | |
4 ступінь (<0,5×10 9 /л) | Тимчасово припинити застосування препарату до послаблення симптомів до £2 ступеня (≥1×10 9 /л). Поновити застосування препарату у дозі 5 мг на добу. | |
Фебрильна нейтропенія | 3 ступінь | Тимчасово припинити застосування препарату до послаблення симптомів до £2 ступеня (≥1,25×10 9 /л) та зникнення лихоманки. Поновити застосування препарату у дозі 5 мг на добу. |
4 ступінь | Припинити застосування. | |
1 Ступені тяжкості: 1 – легкий; 2 – середній; 3 – тяжкий; 4 – загрозливий для життя (за загальними критеріями оцінки тяжкості небажаних явищ (СТСАЕ) версії 3.0 Національного інституту раку США (US NCI)). 2 Повсякденні дії із самообслуговування (ПДС). 3 Уникайте застосування засобів, що містять спирт, перекис водню, йод та похідні чебрецю, при лікуванні стоматиту, оскільки вони можуть збільшити виразки ротової порожнини. | ||
– Пацієнти з нирковою ангіоміоліпомою, пов'язаною із туберозно-склерозним комплексом (ТСК)
Рекомендована доза препарату Афінітор становить 10 мг 1 раз на добу.
– Пацієнти із субепендимальною гігантоклітинною астроцитомою (СЕГА), пов'язаною із туберозно-склерозним комплексом (ТСК)
Для отримання оптимального терапевтичного ефекту може бути потрібним проведення точного титрування препарату. Дози, що добре переносяться та мають ефективність, варіюють у різних пацієнтів. Супутня протиепілептична терапія може впливати на метаболізм еверолімусу та може сприяти такому варіюванню.
Дози розраховуються індивідуально на основі площі поверхні тіла (ППТ), що визначається за формулою Дюбуа, де маса (W) виражена у кілограмах, а зріст (Н) – у сантиметрах:
ППТ = (W 0 , 425 × H 0 , 725 ) × 0,007184
Рекомендована початкова доза препарату Афінітор для лікування пацієнтів із СЕГА становить 4,5 мг/м 2 . Для отримання бажаної дози можна поєднувати таблетки Афінітор з різним дозуванням.
Мінімальні концентрації еверолімусу у цільній крові слід вимірювати не пізніше ніж через 1 тиждень від початку лікування пацієнтів віком < 3 років та приблизно через 2 тижні після початку лікування пацієнтів віком ≥ 3 років. Дозу необхідно титрувати для досягнення мінімальних концентрацій від 5 до 15 нг/мл. Дозу можна збільшувати для одержання вищих залишкових концентрацій у цільовому діапазоні з метою досягнення оптимальної ефективності з урахуванням переносимості пацієнта.
Рекомендації щодо дозування лікарського засобу при терапії дітей із СЕГА подібні до таких для дорослої популяції з СЕГА, за винятком пацієнтів з порушенням функції печінки.
Об'єм СЕГА слід оцінити приблизно через 3 місяці після початку терапії препаратом Афінітор і відповідно відкоригувати дозу препарату, беручи до уваги зміни об'єму СЕГА, відповідну мінімальну концентрацію препарату та переносимість пацієнтом.
Після досягнення стабільної дози слід проводити моніторинг найнижчих концентрацій кожні 3-6 місяців у пацієнтів зі змінами площі поверхні тіла або кожні 6-12 місяців у пацієнтів зі стабільною площею поверхні тіла протягом усього періоду лікування.
Якщо прийом препарату пропущено, пацієнт не повинен застосовувати додаткову дозу, а повинен прийняти звичайну призначену йому наступну дозу.
Корекція дози у зв 'язку з виникненням небажаних реакцій
Для усунення тяжких побічних реакцій та/або при підозрі на непереносимість може бути потрібна зміна дозування. Дозу Афінітору можна зменшити або препарат можна тимчасово відмінити. При небажаних реакціях 1 ступеня у корекції доз зазвичай немає потреби. Якщо необхідно зменшити дозу, рекомендована доза має бути приблизно на 50 % меншою, ніж попередньо призначена добова доза. При зменшенні дози нижче найменшого доступного дозування лікарського засобу слід розглянути доцільність переходу на застосування Афінітору один раз на дві доби.
У таблиці 3 викладені рекомендації щодо корекції доз при певних побічних реакціях.
Таблица 3
Корекція дози препарату Афінітор та рекомендації щодо ведення пацієнтів у зв'язку із побічними реакціями
Небажана реакція | Тяжкість 1 | Корекція дози препарату Афінітор |
Неінфекційний пневмоніт | Ступінь 2 | Розглянути доцільність призупинення лікування до зменшення симптомів до ≤ 1 ступеня. Повторно розпочати застосування препарату Афінітор у дозі, приблизно на 50 % меншій, ніж попередньо призначена добова доза. Припинити лікування у разі відсутності відновлення протягом 4 тижнів. |
Ступінь 3 | Призупинити лікування препаратом Афінітор до зменшення симптомів до ≤ 1 ступеня. Розглянути доцільність повторного застосування препарату Афінітор у дозі, приблизно на 50 % меншій, ніж попередньо призначена добова доза. У разі повторного розвитку проявів токсичності 3 ступеня розглянути доцільність припинення лікування. | |
Ступінь 4 | Припинити застосування препарату Афінітор. | |
Стоматит | Ступінь 2 | Тимчасове призупинення застосування препарату до покращення до ≤ 1 ступеня. Повторно розпочати застосування препарату Афінітор у тій самій дозі. У разі повторного розвитку проявів стоматиту 2 ступеня призупинити застосування препарату до покращення до ≤ 1 ступеня. Повторно розпочати застосування препарату Афінітор у дозі, приблизно на 50 % меншій, ніж попередньо призначена добова доза. |
Ступінь 3 | Тимчасове призупинення застосування препарату до покращення до ≤ 1 ступеня. Повторно розпочати застосування препарату Афінітор у дозі, приблизно на 50 % меншій, ніж попередньо призначена добова доза. | |
Ступінь 4 | Припинити застосування препарату Афінітор. | |
Інші реакції негематологічної токсичні реакції (за вийнятком метаболічних явищ) | Ступінь 2 | У разі помірних проявів токсичності корекція дози не потрібна. Якщо прояви токсичності посилюються, тимчасово призупинити застосування препарату до покращення до ≤ 1 ступеня. Повторно розпочати застосування препарату Афінітор у тій самій дозі. У разі повторного розвитку проявів токсичності 2 ступеня призупинити застосування препарату Афінітор до покращення до ≤ 1 ступеня. Повторно розпочати застосування препарату у дозі, приблизно на 50 % меншій, ніж попередньо призначена добова доза. |
Ступінь 3 | Тимчасове призупинення застосування препарату до покращення до ≤ 1 ступеня. Розглянути доцільність повторного застосування препарату Афінітор у дозі, приблизно на 50 % меншій, ніж попередньо призначена добова доза. У разі повторного розвитку проявів токсичності 3 ступеня розглянути доцільність припинення лікування. | |
Ступінь 4 | Припинити застосування препарату Афінітор. | |
Метаболічні явища (наприклад гіперглікемія, дисліпідемія) | Ступінь 2 Ступінь 3 | Корекція дози не потрібна. Тимчасове призупинення застосування препарату. Повторно розпочати застосування препарату Афінітор у дозі, приблизно на 50 % меншій, ніж попередньо призначена добова доза. |
Ступінь 4 | Припинити застосування препарату Афінітор. | |
Тромбоцитопения | Ступінь 2 (< 75, ≥ 50 × 10 9 /л) | Тимчасово припинити застосування препарату до послаблення симптомів до ≤1 ступеня (≥ 75 × 10 9 /л). Поновити застосування препарату у тій самій дозі. |
Ступені 3 та 4 (< 50 x 10 9 /л) | Тимчасово припинити застосування препарату до послаблення симптомів до ≤1 ступеня (≥ 75 × 10 9 /л). Поновити застосування препарату у дозі, приблизно на 50 % меншій, ніж попередньо призначена добова доза. | |
Нейтропенія | Ступінь 2 (≥ 1 × 10 9 /л) | Корекція дози не потрібна. |
Ступінь 3 (< 1, ≥ 0,5 × 10 9 /л) | Тимчасово припинити застосування препарату до послаблення симптомів до £ 2 ступеня (≥ 1 × 10 9 /л). Поновити застосування препарату у тій самій дозі. | |
Ступінь 4 (< 0,5 × 10 9 /л) | Тимчасово припинити застосування препарату до послаблення симптомів до £ 2 ступеня (≥ 1 × 10 9 /л). Поновити застосування препарату у дозі, приблизно на 50 % меншій, ніж попередньо призначена добова доза. | |
Фебрильна нейтропенія | Ступінь 3 | Тимчасово припинити застосування препарату до послаблення симптомів до £ 2 ступеня (≥ 1,25 × 10 9 /л) та зникнення лихоманки. Поновити застосування препарату у дозі, приблизно на 50 % меншій, ніж попередньо призначена добова доза. |
Ступінь 4 | Припинити застосування. | |
1 Ступені тяжкості: 1 – легкий; 2 – середній; 3 – тяжкий; 4 – загрозливий для життя (за загальними критеріями оцінки тяжкості небажаних явищ (СТСАЕ) версії 3.0 Національного інституту раку США (US NCI)). | ||
Терапевтичний моніторинг лікарського засобу
У пацієнтів, які проходять лікування з приводу СЕГА, необхідно проводити терапевтичний моніторинг концентрації еверолімусу у крові, використовуючи валідований метод аналізу. Мінімальні концентрації слід оцінювати приблизно через 2 тижні після введення першої дози, після будь-якої зміни дози, після початку або зміни одночасного застосування CYP3A4 індукторів чи інгібіторів та після будь-яких змін у характеристиках функції печінки (за шкалою Чайлда–П'ю). У пацієнтів віком < 3 років слід проводити моніторинг найнижчих концентрацій не пізніше ніж через 1 тиждень від початку лікування та після будь-яких змін дозування або змін лікарських форм.
Терапевтичний лікарський моніторинг концентрації еверолімусу в крові із застосуванням затвердженої аналітичної методики може бути потрібний для пацієнтів, які проходять лікування з приводу ангіоміоліпоми нирки, пов'язаної із туберозно-склерозним комплексом, після початку або зміни одночасного застосування CYP3A4 індукторів чи інгібіторів та після будь-яких змін у характеристиках функції печінки (за шкалою Чайлда–П'ю).
По можливості не слід змінювати валідований метод аналізу та лабораторію для проведення терапевтичного лікарського моніторингу протягом усього періоду лікування.
Особливі популяції
Пацієнти літнього віку (≥ 65 років)
Корекція дози не потрібна.
Нарушение функции почек
Корекція дози не потрібна.
Нарушение функции печени
Пацієнти із НКК, НЕП та гормон-рецептор-позитивним раком молочної залози, пацієнти з ангіоміоліпомою нирки, пов'язаною із ТСК
• Легкі порушення функції печінки (клас А за Чайлдом-П'ю): рекомендована доза становить 7,5 мг на добу.
• Порушення функції печінки середньої тяжкості (клас B за Чайлдом–П'ю): рекомендована доза становить 5 мг на добу.
• Тяжкі порушення функції печінки (клас C за Чайлдом–П'ю): рекомендовано застосовувати препарат Афінітор лише тоді, коли очікувана користь переважує ризик. У такому разі доза повинна становити не більше 2,5 мг на добу.
Слід проводити корекцію дози у разі змін характеристик функції печінки (за шкалою Чайлда–П'ю) у пацієнта протягом лікування.
Пацієнти з СЕГА, пов'язаною із ТСК
Пацієнти віком ≥18 років
• Порушення функції печінки легкого ступеня (клас А за Чайлдом–П'ю): 75 % рекомендованої початкової дози, розрахованої на основі площі поверхні тіла (ППТ) (округляється до найближчої дози препарату)
• Порушення функції печінки середнього ступеня (клас B за Чайлдом–П'ю): 25 % рекомендованої початкової дози, розрахованої на основі ППТ (округляється до найближчої дози препарату).
• Тяжкі порушення функції печінки (клас C за Чайлдом–П'ю): не рекомендується.
Мінімальну концентрацію еверолімусу у цільній крові слід визначати приблизно через 2 тижні після початку лікування або після будь-яких змін характеристик функції печінки (за шкалою Чайлда–П'ю).
Пацієнти віком <18 років
Препарат Афінітор не рекомендується застосовувати пацієнтам (віком до 18 років) із ТСК, які мають СЕГА та порушення функції печінки.
Способ применения
Афінітор слід застосовувати перорально один раз на добу в один і той самий час незалежно від вживання їжі. Таблетки слід ковтати цілими, запиваючи склянкою води. Таблетки не слід розжовувати або подрібнювати.
Для пацієнтів із ТСК, які мають СЕГА і які не можуть ковтати таблетки з клінічних причин, таблетки препарату Афінітор безпосередньо перед застосуванням можна повністю диспергувати у склянці із приблизно 30 мл води шляхом обережного перемішування до повного розпадання таблеток (приблизно 7 хвилин). Після прийому диспергованого препарату залишок необхідно повторно розмішати у такому ж об'ємі води і проковтнути.
Зміна лікарської форми
Препарат Афінітор доступний у двох лікарських формах: таблетки та таблетки, що диспергуються. Ці лікарські форми не є взаємозамінними. Їх не можна поєднувати для досягнення бажаної дози. Протягом лікування слід застосовувати одну лікарську форму.
При зміні лікарської форми слід підібрати дозу, що відповідає найближчому значенню дозування нової лікарської форми у міліграмах, та визначити найнижчу концентрацію еверолімусу не пізніше ніж через 2 тижні для пацієнтів віком ≥ 3 років і не пізніше ніж через 1 тиждень для пацієнтів віком < 3 років.
Дети.
Пацієнти із НКК, НЕП та гормон-рецептор-позитивним раком молочної залози
Безпеку та ефективність застосування препарату Афінітор дітям (віком до 18 років) не встановлено. На сьогодні даних немає.
Пацієнти з ангіоміоліпомою нирки, пов'язаною із ТСК, пацієнти із СЕГА, пов'язаною із ТСК
Безпека та ефективність застосування препарату Афінітор дітям (віком до 18 років) з ангіоміоліпомою нирки, пов'язаною із ТСК, за відсутності СЕГА не встановлені. Жодних даних немає.
Безпека та ефективність застосування препарату Афінітор дітям віком до 1 року із СЕГА, пов'язаною із ТСК, не встановлені. Жодних даних немає.
Рекомендовані дози препарату для дітей із СЕГА відповідають рекомендованим дозам для дорослих пацієнтів із СЕГА, за винятком пацієнтів з порушенням функції печінки.
Дані щодо впливу препарату на затримку росту/розвитку при тривалому лікуванні пацієнтів цієї вікової категорії відсутні.
Передозировка.
Досвід передозування у людини дуже обмежений. У популяції дорослих пацієнтів одноразові дози до 70 мг призводили до сприйнятливого профілю гострої переносимості.
У разі підозри на передозування важливо виміряти концентрацію еверолімусу в крові. В усіх випадках передозування слід розпочати загальні підтримуючі заходи.
– Додатково пацієнти з ангіоміоліпомою нирки, пов'язаною із ТСК, пацієнти із СЕГА, пов'язаною із ТСК
Вважається, що еверолімус не піддається діалізу до якогось суттєвого рівня (протягом 6 годин гемодіалізу було виведено менше 10 % прийнятої дози препарату).
Педіатрична популяція
Обмежена кількість педіатричних пацієнтів зазнали дії доз препарату, що перевищували 10 мг/м 2 /добу. Ніяких ознак гострої токсичності у цих випадках зареєстровано не було.
Побочные реакции.
Пацієнти із НКК, НЕП та гормон-рецептор-позитивним раком молочної залози
Профіль безпеки встановлений за об'єднаними даними стосовно 2470 пацієнтів, які приймали Афінітор за показаннями НКК, НЕП та гормон-рецептор-позитивний рак молочної залози, у 9 клінічних дослідженнях, 4 із яких були рандомізовані, подвійні сліпі, плацебо-контрольовані дослідження фази ІІІ, а 5 – відкриті дослідження фази І та фази ІІ.
Згідно з об'єднаними даними із безпеки, найбільш поширеними небажаними реакціями (частота виникнення ≥1/10) були (у порядку зменшення): стоматит, висип, втома, діарея, інфекції, нудота, зниження апетиту, анемія, порушення смакових відчуттів, пневмоніт, гіперглікемія, зниження маси тіла, свербіж, астенія, периферичні набряки, гіперхолестеринемія, носова кровотеча та головний біль.
Найбільш поширеними небажаними реакціями 3-4 ступеня тяжкості (частота ≥1/100 та <1/10) були стоматит, анемія, гіперглікемія, втома, інфекції, пневмоніт, діарея, астенія, тромбоцитопенія, нейтропенія, задишка, лімфопенія, протеїнурія, кровотеча, гіпофосфатемія, висип, артеріальна гіпертензія, підвищення рівня аспартатамінотрансферази (АСТ), підвищення рівня аланінамінотрансферази (АЛТ) та пневмонія. Ступені тяжкості вказані за CTCAE версії 3.0.
Пацієнти з ангіоміоліпомою нирки, пов'язаною із ТСК, пацієнти із СЕГА, пов'язаною із ТСК
Результати двох рандомізованих подвійних сліпих плацебо-контрольованих базових досліджень III фази і дослідження II фази відображають профіль безпеки препарату Афінітор.
• EXIST-2 (CRAD001M2302): рандомізоване подвійне сліпе контрольоване дослідження III фази еверолімусу (n=79) порівняно з плацебо (n=39) за участю пацієнтів з ТСК та ангіоміоліпомою нирки (n=113) або спорадичним лімфангіолейоміоматозом (ЛАМ) та ангіоміоліпомою нирки (n=5). Медіана тривалості сліпого досліджуваного лікування становила 48,1 тижня (діапазон від 2 до 115) у пацієнтів, які застосовували препарат Афінітор, і 45,0 тижнів (діапазон від 9 до 115) у пацієнтів групи плацебо. Різниці між двома групами стосовно частки пацієнтів, які припинили лікування через розвиток небажаних реакцій (2,5 % у групі еверолімусу проти 2,6 % у групі плацебо), встановлено не було. Загальний вплив препарату Афінітор (112 пацієнтів, які прийняли хоча б одну дозу еверолімусу) з урахуванням середньої тривалості впливу 125,7 тижня (у діапазоні від 2 до 201) супроводжувався відміною препарату через розвиток небажаних реакцій у 7,1 % випадків (n=8/112).• EXIST-1 (CRAD001M2301): рандомізоване подвійне сліпе контрольоване дослідження III фази еверолімусу (n=78) порівняно з плацебо (n=39) за участю пацієнтів з ТСК, які мали СЕГА, незалежно від віку. Медіана тривалості сліпого досліджуваного лікування становила 52,2 тижня (діапазон від 24 до 89) у пацієнтів, які отримували препарат Афінітор, і 46,6 тижнів (діапазон від 14 до 88) у пацієнтів групи плацебо. Жоден пацієнт не припинив застосування досліджуваного препарату через розвиток небажаних реакцій. Загальний вплив препарату Афінітор (111 пацієнтів, які прийняли хоча б одну дозу еверолімусу) з урахуванням середньої тривалості впливу до 127,4 тижня (у діапазоні від 8,1 до 176,1) супроводжувався відміною препарату через розвиток небажаних реакцій у 4,5 % випадків (n=5/111).
• CRAD001C2485: проспективне відкрите неконтрольоване дослідження II фази еверолімусу у пацієнтів із СЕГА (n=28). На момент завершення збору даних 16 з 28 пацієнтів із СЕГА отримували еверолімус ≥ 57 місяців. Жоден пацієнт не припинив застосування препарату через розвиток небажаних реакцій.
Найбільш частими небажаними реакціями (кількість випадків становила ≥ 1/10, останні розцінювалися дослідником як такі, що мають відношення до лікування) із загальних об'єднаних даних з безпеки були (у порядку зменшення частоти): стоматит, аменорея, інфекції верхніх дихальних шляхів, гіперхолестеринемія, назофарингіт, акне, порушення менструального циклу, синусит та пневмонія.
Найбільш частими небажаними реакціями 3-4 ступеня (частота ≥1 %) були стоматит, пневмонія, нейтропенія, аменорея, пірексія та вірусний гастроентерит. Ступені відповідають загальній термінології критеріїв небажаних явищ (CTCAE) версії 3.0.
В таблице 4 представлены данные о побочных реакциях, о которых сообщалось с наибольшей частотой в клинических исследованиях у пациентов, получавших эверолимус в дозе 10 мг/день, по сравнению с плацебо. В таблице 5 представлены данные, охватывающие побочные реакции по количеству событий, основанные на объединенных данных пациентов, принимавших эверолимус, в трех исследованиях TSC (включая как двойное слепое, так и открытое дополнительное исследование). Побочные реакции в таблицах 4 и 5 перечислены в соответствии с классификацией системы и органов MedDRA, а также по частоте возникновения. Категория частоты определяется следующим образом: очень часто (≥ 1/10); часто (от ≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (от ≥ 1/1000 до <1/100); редко
(≥ 1/10 000 до < 1/1 000); дуже рідко (< 1/10 000); частота невідома (неможливо встановити за наявними даними). У рамках кожної групи за частотою побічні реакції представлені в порядку зменшення серйозності.
Таблиця 4
Инфекции и инвазии | |
Очень часто | Інфекції а* , інфекції верхніх дихальних шляхів, синусити, отити |
Порушення з боку крові та лімфатичної системи | |
Очень часто | Анемія |
Часто | Тромбоцитопенія, нейтропенія, лейкопенія, лімфопенія, коагулопатія, тромботична тромбоцитопенічна пурпура/гемолітичний уремічний синдром, гемоліз |
Нечасто | Панцитопенія |
Редко | Істинна еритроцитарна аплазія |
Порушення з боку імунної системи | |
Нечасто | Гиперчувствительность |
Порушення з боку обміну речовин та харчування | |
Очень часто | Зниження апетиту, підвищення рівня глюкози, холестеролу, тригліцеридів, зниження рівня глюкози, зниження рівня фосфатів, анорексія |
Часто | Гіпертригліцеридемія, гіпофосфатемія, цукровий діабет, гіперліпідемія, гіпокаліємія, дегідратація, гіпокальціємія |
Частота неизвестна | Вперше виявлений цукровий діабет |
Порушення з боку ендокринної системи | |
Нечасто | Гіпогонадизм у чоловіків (знижений рівень тестостерону, підвищення фолікулостимулюючого і лютеїнізуючого гормонів) |
Психические расстройства | |
Часто | Безсоння, тривожність |
Порушення з боку нервової системи | |
Очень часто | Порушення смакових відчуттів, головний біль, судоми |
Часто | Сонливость |
Нечасто | Втрата смакових відчуттів, агресія |
Порушення з боку органів зору | |
Часто | Набряк повік, гіперемія ока |
Нечасто | Кон'юнктивіти |
Порушення з боку серця | |
Очень часто | Перикардіальний випіт |
Нечасто | Застійна серцева недостатність |
Порушення з боку судинної системи | |
Часто | Кровотечі b , артеріальна гіпертензія, лімфоцеле, тромбоемболія вен, тромбоз трансплантата |
Нечасто | Припливи, тромбоз глибоких вен |
Редко | Лейкоцитокластичний васкуліт |
Респіраторні, торакальні та медіастинальні порушення | |
Очень часто | Пневмоніт c , задишка, епістаксис, плевральний випіт |
Часто | Кашель, диспное, тромбоемболія легеневої артерії, глоткові запалення, порушення дихання, інфекції нижніх дихальних шляхів |
Нечасто | Кровохаркання, легенева емболія, легеневий альвеолярний протеїноз |
Редко | Гострий респіраторний дистрес-синдром |
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту | |
Очень часто | Стоматит d , діарея, нудота |
Часто | Блювання, гастрит, відчуття сухості у роті, біль у животі, запалення слизових оболонок, біль у ротовій порожнині та гортані, диспепсія, дисфагія, панкреатит, зниження апетиту, метеоризм, запор |
Порушення з боку печінки | |
Часто | Підвищення рівнів аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази, підвищення рівня білірубіну |
Нечасто | Гепатит, порушення функції печінки, жовтяниця |
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин | |
Очень часто | Висипання, свербіж, вугровий дерматит |
Часто | Сухість шкіри, ураження нігтів, помірна алопеція, акне, еритема, оніхоклазія, долонно-підошовний еритродизестезійний синдром, шкірна ексфоліація, ураження шкіри, рожевий лишай, ранева інфекція, хірургічне ускладнення рани |
Редко | Ангіоневротичний набряк |
Порушення з боку скелетної системи та сполучних тканин | |
Часто | Біль у суглобах |
Нечасто | Рабдоміоліз, міалгія |
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів | |
Часто | Протеїнурія *, підвищення рівня креатиніну, ниркова недостатність *, інфекції сечовивідних шляхів |
Нечасто | Підвищена частота сечовипускання у денний час, гостра ниркова недостатність*, некроз ниркових канальців, пієлонефрит |
Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз | |
Часто | Вторинна аменорея/ дисбаланс фолікулостимулюючого/ лютеїнізуючого гормонів , підвищення рівня лютеїнізуючого гормону, нерегулярні менструації e , менструації із затримкою, менорагія, вагінальні кровотечі, кісти яєчника, еректильна дисфункція |
Нечасто | Аменорея e |
Загальні розлади | |
Очень часто | Втомлюваність, астенія, слабкість, периферичні набряки, гіпертермія, грижа післяопераційного рубця |
Часто | Пірексія, біль у грудях, біль, дратівливість |
Нечасто | Біль у грудях некардіологічного походження, порушення ходи |
Редко | Порушення загоєння ран |
Исследование | |
Очень часто | Зменшення маси тіла, зниження рівня імуноглобуліну G в крові, підвищення рівня лактатдегідрогенази, порушення рівня печінкових ферментів |
* Див. також підрозділ «Опис окремих небажаних реакцій». a Включає всі реакції «інфекції та інвазії» системи за класом органа; найбільш часто - пневмонію та нечасто - оперізувальний герпес, сепсис та поодинокі випадки опортуністичних інфекцій (наприклад аспергільоз, кандидоз, пневмонію, спричинену Pneumocystis jirovecii ( carinii ) (PJP, PCP) та гепатит В). b В тому числі різні випадки кровотеч, не перелічені окремо. c Включаючи часто пневмоніт, інтерстиціальні захворювання легень, легеневі інфільтрації та рідко - легеневі альвеолярні кровотечі, легеневу токсичність і альвеоліт. d Включаючи дуже часто - стоматит, часто - афтозний стоматит, появу виразок на слизовій оболонці ротової порожнини, на язику та нечасто - глосодинія, глосит. e Частота вказана для пацієнтів жіночої статі віком від 10 до 55 років за об'єднаними даними. | |
Таблиця 5
Небажані реакції, про які повідомлялося у дослідженнях ТСК
Инфекции и инвазии | ||
Очень часто | Інфекції верхніх дихальних шляхів, назофарингіт, синусити, пневмонія | |
Часто | Отит середнього вуха, інфекції сечовидільної системи, фарингіт, запалення пухкої клітковини, стрептококовий фарингіт, вірусний гастроентерит, гінгівіт | |
Нечасто | Оперізувальний лишай, вірусний бронхіт | |
Порушення з боку крові та лімфатичної системи | ||
Часто | Лейкопенія, анемія, лімфопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія | |
Порушення з боку імунної системи | ||
Нечасто | Гиперчувствительность | |
Порушення з боку обміну речовин і харчування | ||
Очень часто | Гіперхолестеринемія | |
Часто | Гіперліпідемія, зниження апетиту, гіпофосфатемія, гіпертригліцеридемія | |
Психічні порушення | ||
Часто | Бессонница | |
Нечасто | Агресивність | |
Порушення з боку нервової системи | ||
Часто | Головний біль, дисгевзія | |
Порушення з боку судинної системи | ||
Часто | Артеріальна гіпертензія, лімфатичний набряк | |
Респіраторні, торакальні та медіастинальні порушення | ||
Часто | Кашель, носові кровотечі | |
Нечасто | Пневмоніт | |
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту | ||
Очень часто | Стоматит а | |
Часто | Діарея, нудота, блювання, біль у животі, біль у ротовій порожнині, метеоризм, запор, гастрит | |
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин | ||
Очень часто | Вугри | |
Часто | Висип b , вугреподібний дерматит, сухість шкіри, свербіж, алопеція | |
Нечасто | Ангіоневротичний набряк | |
Порушення з боку скелетної системи та сполучних тканин | ||
Нечасто | Рабдоміоліз | |
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів | ||
Часто | Протеїнурія, | |
Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз | ||
Очень часто | Аменорея c , порушення регулярності менструацій c | |
Часто | Вагінальні кровотечі, менорагія, кіста яєчника, затримка менструацій c | |
Загальні розлади | ||
Часто | Втомлюваність, пірексія, дратівливість | |
Исследование | ||
Часто | Підвищення концентрації лактатдегідрогенази в крові, підвищення концентрації лютеїнізуючого гормону в крові, втрата маси тіла | |
Нечасто | Підвищення концентрації фолікулостимулюючого гормону в крові | |
a Включає (дуже часто) стоматит, виразки слизової оболонки ротової порожнини, афтозний стоматит та (іноді) біль у яснах, глосит, виразки на губах. b Включає (часто) висип, еритематозний висип та (іноді) еритему, макулярний висип, макулопапульозний висип, генералізований висип. c Частота визначена шляхом аналізу загального набору даних від пацієнтів жіночої статі віком від 10 до 55 років. | ||
Опис окремих небажаних реакцій
Застосування еверолімусу під час клінічних досліджень призводило до серйозних випадків реактивації вірусу гепатиту В, включаючи летальні випадки. Реактивація інфекції є очікуваним явищем протягом періоду імуносупресії.
У ході клінічних досліджень і у постмаркетингових спонтанних повідомленнях застосування еверолімусу було пов'язане з випадками ниркової недостатності (у тому числі з летальним наслідком), протеїнурії та підвищеної концентрації креатиніну сироватки крові. Рекомендується моніторинг функції нирок.
За даними клінічних досліджень та спонтанних повідомлень у післяреєстраційний період, траплялися випадки ангіоневротичного набряку як при супутньому застосуванні інгібіторів АПФ, так і без нього.
Пацієнти з ангіоміоліпомою нирки, пов'язаною із ТСК, пацієнти із СЕГА, пов'язаною із ТСК
У ході клінічних досліджень при застосуванні еверолімусу спостерігалися випадки кровотеч.
Рідко спостерігалися летальні випадки при застосуванні при онкологічних показаннях. Серйозні випадки ниркових кровотеч при ТСК-показаннях були відсутні. Додатковими побічними реакціями, що спостерігалися в ході онкологічних клінічних досліджень та у постмаркетинговий період, були серцева недостатність, легенева емболія, тромбоз глибоких вен, порушення загоєння ран та гіперглікемія.
Пацієнти із НКК, НЕП та гормон-рецептор-позитивним раком молочної залози
За даними клінічних досліджень та спонтанних повідомлень у післяреєстраційний період, застосування еверолімусу супроводжувалося випадками аменореї (вторинної аменореї та інших порушень менструального циклу).
За даними клінічних досліджень та спонтанних повідомлень під час постмаркетингового спостереження, застосування еверолімусу було пов'язано з випадками пневмонії, спричиненої Pneumocystis jirovecii ( carinii ) (PJP, PCP) , іноді з летальним наслідком.
Пациенты пожилого возраста
В об'єднаній популяції для оцінки безпеки 35 % пацієнтів, які приймали Афінітор, були віком ≥65 років. Частота небажаних реакцій, що призводили до припинення застосування препарату, була більшою у пацієнтів віком ≥65 років (19 % проти 13 %). Найчастішими небажаними реакціями, що призводили до припинення застосування препарату, були пневмоніт (в тому числі інтерстиціальне захворювання легень), стоматит, втома та задишка.
Педіатрична популяція
У II фазі базового дослідження 22 із 28 досліджених пацієнтів із СЕГА були віком до 18 років, а у базовому дослідженні фази ІІІ 101 зі 117 пацієнтів із СЕГА були віком до 18 років. У дослідженні фази ІІІ частота, тип і тяжкість небажаних реакцій у дітей та підлітків в цілому відповідали таким у дорослих, за винятком інфекцій, що спостерігалися з більшою частотою, особливо у дітей віком до 3 років.
Повідомлення про підозрювані небажані реакції
Повідомлення про підозрювані небажані реакції після реєстрації лікарського засобу має велике значення. Це дає змогу надалі контролювати співвідношення користі/ризику застосування лікарського засобу. Працівників сфери охорони здоров'я просять повідомляти про всі підозрювані небажані реакції через національну систему повідомлень.
Срок годности.
3 года.
Условия хранения.
Зберігати при температурі не вище 30 С у захищеному від впливу світла та вологи місці. Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 10 таблеток у блістері, по 3 блістери в картонній коробці.
Категория отпуска.
По рецепту.
Производитель.
Новартіс Фарма Штейн АГ/ Novartis Pharma Stein AG.
Местонахождение производителя и его адрес места осуществления деятельности.
Шаффхаусерштрассе, 4332 Штейн, Швейцарія/ Schaffhauserstrasse, 4332 Stein, Switzerland.
ЭВЕРОЛИМУС
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа
